24 листопада 2020 року справа № 580/262/19 м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 580/262/19 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, зацікавлена особа - головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управіння Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В., про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
На адресу Черкаського окружного адміністративного суду 02.11.2020 надійшла заява ОСОБА_1 , згідно якої позивач просить вирішити питання про встановлення судового контролю у вказаній справі та зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення від 30.10.2019.
Оскільки в період з 02.11.2020 по 17.11.2020 головуючий суддя Гарань С.М. був тимчасово непрацездатним та враховуючи відпустку у період з 18.11.2020 по 20.11.2020, то заяву позивача розглянуто та вирішено в порядку письмового провадження протягом десяти днів з 23.11.2020 (перший робочий день головуючого судді).
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 виходячи з 74% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного довідкою № 8599 від 20.03.2018, яка видана Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частинами 4, 7 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України за приписами частини 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Крім того, вказаною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Крім того, суд звертає, увагу, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме наявність належних доказів невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, виходячи з викладеного, а також зважаючи на ненаведення позивачем обґрунтованих аргументів на обгрунтування необхідності вжиття заходів судового контролю, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись ст.241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 580/262/19 - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.М. Гарань