Справа № 2-1391
2009 рік
20 квітня 2009 року Ворошиловський районний суд м.Донецька у складі:
головуючого: судді Івашури В.О.
при секретарі: Луцковій О.М.
за участю : позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Доброрез Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
26 січня 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що у липні 2009 року ДП «Донецька залізна Дорога» звернулося в Донецькій окружний адміністративний суд з позовом до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці по Донецькій області з позовом про скасування висновків комісії про видачу акту форму Н-І.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2009 року позивачу у позові відмовлено. Постанова набула законної сили 04.01.2010 року.
По даній справі відповідач вказав ОСОБА_1 третьою особою і тому він повинен був приймати участь у всіх судових засіданнях, у зв'язку з тим, що акт Н-І, якій відповідач просив скасувати був складений відносно ОСОБА_1, внаслідок отримання травми на виробництві.
По справі було проведено 6 судових засідань, в яких позивач приймав участь. Окрім того, в зв'язку з тим, що він є інвалідом другої групи, позивач мусив звернутися за допомогою до адвоката, що призвело до матеріальних збитків у сумі 3000 гривень.
Позивач, також зазначив, що він є інвалідом ІІ групи за трудовим каліцтвом та йому встановлено діагноз «Хронічний вертеброгенний післятравматичний радикуліт».
Маючи такий діагноз, явка в судові засідання, завдавали позивачу нестерпну біль та тяжкі моральні страждання, які виражалися в наступному: позов було пред'явлено з метою завдати позивачеві матеріальної та моральної шкоди, а також що б позбавити ОСОБА_6 інвалідності та відшкодування завданої йому шкоди за травмування.
Позивач був вимушений їздити в громадському транспорті, в якому від різких рухів під час руху, зупинки отримував фізичну біль у хребті та поясничній частині спини.
У зв'язку з душевними та нервовими перевантаженнями, стан здоров'я позивача погіршився, а також погіршився нормальний стан лікування та проживання, позивач втратив сон та спокій, став нервовим та подразливим.
Моральну шкоду позивач оцінив в тридцять тисяч гривень.
На підставі викладеного просив: стягнути з відповідача Державного підприємства «Донецька залізна дорога» на його користь 3000,00 гривень матеріальної шкоди та 30 000,00 гривень моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримували, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Доброрез Л.А. позов не визнала, надавши заперечення на позовну заяв, в якій вказала, що проведена позивачем критична оцінка певних фактів, його думки та судження, не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) та матеріальної шкоди, оскільки позовні вимоги не ґрунтуються на законі, чинні нормативно-правові акти не зобов'язують Відповідача відшкодовувати зазначену шкоду і, відповідно, такий обов'язок не може бути покладений на нього судом.
На підставі викладеного просив, в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним в задоволені позову відмовити, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що у 20 липня 2009 року ДП «Донецька залізна Дорога» звернулося в Донецькій окружний адміністративний суд з позовом до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці по Донецькій області з позовом про зобов'язання відповідача призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальної комісії в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2009 року позивачу ДП «Донецька залізниця», у позові відмовлено. Вказана постанова набула законної сили 04.01.2010 року(а.с.6-7).
По даній адміністративній справі, відповідач ДП «Донецька залізниця» вказала третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Ясинувата , так як акт Н-І, якій відповідач просив скасувати був складений відносно ОСОБА_1, у зв'язку з отриманою травмою на виробництві.
Відповідно до наданих позивачем корпій повісток, ОСОБА_1 було викликано на 5 судових засідань в якості третьої особи, в яких він приймав участь(а.с.8-9).
Згідно ч.1 ст. 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Таким чином, посилання ОСОБА_1, на те що він як інвалід ІІ групи, був змушений бути присутнім на кожному судовому засіданні, не має під собою ніяких підстав.
Згідно з ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Як встановлено вище, ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ДП «Донецька залізна дорога» приймав участь в якості третьої особи, а згідно ч.1 ст.50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ДП «Донецька залізна дорога» на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Відповідно до п.3 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п.4 зазначеної постанови, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив , визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
На підставі викладеного, суд вважає, що звернення ДП «Донецька залізниця» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці по Донецькій області з позовом про зобов'язання відповідача призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальної комісії в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії не є неправомірною дією і не може бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Також в позовній заяві позивачем не вказано, яким неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача заподіяна моральна шкода, чи є вина останнього у її заподіянні, і з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір моральної шкоди та не надав докази які підтверджують заподіяну моральну шкоду.
Таким чином суд приходить до висновку, що в задоволені позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення матеріальної та моральної шкоди необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ч.1 ст.50,ч.1 ст.56 КАС України, ч.1ст 1167 ЦК України, Постановою пленуму Верховного суду України «Про судову практик в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,ч.1ст.84, ст..ст.209, 212-215 ЦПК України, суд -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів до апеляційного суду Донецької області через даний суд, а саму скаргу протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька В.О.Івашура