Справа № 2-1001 2010 рік
17 березня 2010 року Ворошиловський районний суд м.Донецька у складі:
Головуючого - судді Бухтіярової І.О.
при секретарі - Галич Л.В.
з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Бондаренко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» в особі керуючого санацією Колосаря Максима Євгеновича про поновленні на роботі, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновленні на роботі, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини: на орендному підприємстві «Донецькміськтепломережа» він працював на посаді заступника директора з 2001 року по 06.11.2009 року. Наказом № 24 від 06 листопада 2009 року його було звільнено з цієї посади за скороченням штатів. Вважає рішення адміністрації ОП «Донецькміськтепломережа» незаконним з наступних підстав.
1. У відношенні орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» 27.12.2006 року було порушено справу № 42/344Б про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.06.2009 року введено процедуру санації строком на 6 місяців, тобто - до 05.12.2009 року, та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Колосаря Максима Євгеновича.
За станом свого здоров'я, протягом липня та серпня 2009 року, позивач знаходився на лікарняному у зв'язку з перенесеною операцією. 31 серпня 2009 року лист непрацездатності було закрито та вже 01.09.209 року він приступив до роботи. Цього ж дня керуючим санацією йому було запропоновано ознайомитися з наказом № 11 від 01.09.2009 року про скорочення штатної чисельності у зв'язку з входженням у процедуру санації. Згідно до цього наказу, через два місяці після попередження про звільнення, скороченню підлягала посада заступника директора, яку займав він, та ще три інших посади.
Він змушений був поставити свій підпис про майбутнє звільнення у Відомості попередження робітників підприємства тому що у противному випадку йому відмовляли в оформленні чергової відпустки (за 2 роки), якою він намагався скористатися для подальшого лікування та не приховував свого наміру.
Разом з цим, 25.09.2009 року адміністрацією ОП «Донецькміськтепломережа» було введено посаду головного інженера, на яку було призначено директора орендного підприємства.
Згідно до ч. 2 cт. 40 КЗпП України, звільнення по скороченню штату працівників допускається при неможливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Про введення нової посади головного інженера йому не повідомили, зайняти цю посаду не запропонували. Вважає, що в нього було переважне право на залишення на роботі: його освіта, професійний досвід та кваліфікація відповідають посаді головного інженера. До виходу на пенсію йому залишилось 2,5 роки, на його утриманні перебуває 18-ти річна донька-студентка денної контрактної форми навчання. Крім дружини, яка отримує пенсію близько 800 грн. в місяць, інших прибутків сім'я не має. Таким чином, адміністрацією ОП «Донецькміськтепломережа» було порушено норми вказаного діючого законодавства України.
З 22.09.2009 року він знаходився у відпустці строком на 42 дні по 02.11.2009 року. Однак, вже з 30.09.2009 року по 26.10.2009 року знову перебував на лікарняному, у зв'язку з чим відпустка, на підставі п. 1 ч. 2 та ч. 4 ст. 80 КЗпП України та п. 1 ч. 2 та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відпустку», продовжує свою дію після закриття листа непрацездатності, тобто з 27.10.2009 року.
Однак, з 27.10.2009 року було знову відкрито лист непрацездатності по 30.10.2009 року. А вже з 02.11.2009 року - черговий лікарняний по 30.11.2009 року.
Таким чином, адміністрація ОП «Донецькміськтепломережа» не мала права звільняти його з роботи раніше 02.01.2010 року - день виходу на роботу після лікарняних та відпустки. Однак, 07.11.2009 року йому було вручено лист № 1357 від 06.11.2009 року за підписом головного бухгалтера орендного підприємства з повідомленням про його звільнення, посилаючись на невірне оформлення листа непрацездатності за період з 30.09.2009 року по 26.10.2009 року, у зв'язку з неможливістю його сплати, та було запропоновано з'явитися до підприємства за отриманням трудової книжки.
Вказане невірне оформлення листа непрацездатності, а саме - відсутність причини непрацездатності, головний бухгалтер вважає порушенням п. 3.3. Інструкції про порядок заповнення листа непрацездатності № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004р. та вказує на його несплату.
Однак, належне оформлення лікарняного ніяким чином не залежить від нього, це є не в його компетенції. Про цей факт можливо було повідомити його для подальшого виправлення помилок у лікарняному закладі.
Вважає, що лист непрацездатності, виданий, з так названим невірним оформленням, не є його відсутністю взагалі, а його дооформления можливе було у будь який час. Однак, адміністрація орендного підприємства не вважала можливим повідомити його про необхідність усунення недоліків та просто звільнила з роботи.
Разом з тим, згідно до ч. 4 «Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності...», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 439 від 06.05.2001 року в умовах, по яких не оплачуються дні тимчасової непрацездатності, невірне оформлення листа непрацездатності не вказано. Тобто, у будь-якому випадку завжди є можливість належного дооформления, однак упереджене відношення до нього з боку адміністрації позбавило його такої можливості. Та ще й не зрозуміло, чи дійсно лист непрацездатності за період з 30.09.2009 року по 26.10.2009 року оформлено з порушенням вимог вищевказаної Інструкції, тому що він звертався до лікарського закладу, який видав йому лист непрацездатності, з приводу цього питання і йому відповіли, що помилки в оформленні не має. У зв'язку з цим, виникає думка, що від нього вирішили просто позбутися будь-якими шляхами.
Крім цього, на дату звільнення його з роботи він також знаходився на лікарняному, який, як вже вказувалось вище, було відкрито 02.11.2009 року. Тобто, адміністрацією орендного підприємства також були порушені норми діючого в Україні законодавства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України, ч. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року, не допускається звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок про його тимчасову непрацездатність.
Крім того, після введення посади головного інженера, на яку, як було вказане раніше, був призначений директор орендного підприємства, сама посада директора підприємства на момент звільнення позивача скорочена не була. Таким чином, йому повинна була бути запропонована і ця посада, для якої освіта, професійний досвід та кваліфікація дає йому повне право. Однак, й цього зроблено не було.
2. Орендне підприємство «Донецькміськтепломережа» створене рішенням конференції організації орендарів підприємства «Донецькміськтепломережа» від 27.08.1992 року.
Згідно до п.п. 4.2. п. 4 Положення про організацію орендарів орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» та п.п. 9.2. п. 9 Статуту ОП «Донецькміськтепломережа», вищим органом управління орендного підприємства є конференція організації орендарів. У період між конференціями функції оперативного керування покладаються на обране Правління організації орендарів. Головою цього правління є директор орендного підприємства. А само Правління підзвітне тільки конференції організації орендарів.
Відповідно до п.п. 1.4. п. 1 цього Положення, організація орендарів самостійно визначає структуру управління, встановлює штати.
Отже, питання про скорочення штату ОП «Донецькміськтепломережа», а саме посади заступника директора, яку займав позивач, введення посади головного інженера, питання про можливе переведення його на цю посаду або й іншу, питання про те, хто має переважне право на залишення на роботі повинно було вирішуватися на конференції організації орендарів. Жодне з цих питань конференція організації орендарів не вирішувала, протоколи зборів на складалися, що є порушенням вимог Статуту ОП «Донецькміськтепломережа» та Положення про організацію орендарів.
В результаті спрямованих проти нього неправомірних дій з боку адміністрації підприємства погіршився стан його здоров'я, а саме: повідомлення 01.09.2009 року про скорочення посади, на якій він перебував, стало справжнім стресом, що потягло за собою ускладнення основного захворювання. Усвідомлення того, що введену посаду головного інженера було навіть не запропоновано, його принизило, викликало сильне хвилювання, про що свідчать ряд листів непрацездатності, в результаті чого він змушений був продовжити лікування комплексно. Його звичайні зв'язки та стосунки було порушено, він й досі відчуває пригніченість через неможливість забезпечити своїй донці стабільного навчання.
Як результат, йому заподіяно матеріальної та моральної шкоди у розмірі відповідно 2 475 грн. та 5 000 грн.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просить: 1. Визнати звільнення його з посади заступника директора - неправомірним та поновити його на роботі в орендному підприємстві «Донецькміськтепломережа» з 02.01.2010 року та с тягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу .
2. Визнати відмову ОП «Донецькміськтепломережа» в оплаті листа непрацездатності за період з 30.09.2009 року по 26.10.2009 року, та 02.11.2009 року по 30.11.2009 року - неправомірною та зобов'язати оплатити листи непрацездатності за цей період.
3. Стягнути з ОП «Донецькміськтепломережа» матеріальну шкоду у розмірі 2 475 грн, моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримував позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримувала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові.
У судовому засіданні представник відповідача Бондаренко В.Г. позов не визнав, суду пояснив, що після видання наказу про скорочення штату ОСОБА_1 скористався правом на відпустку. Під час відпустки ОСОБА_1 захворів, на підтвердження чого надав два лікарняних листка від 30 вересня 2009 року, від 27 жовтня 2009 року.
Отже, відпустка має бути подовжена на строк тимчасової непрацездатності.
Проте, відповідно до статті 78 Кодексу законів про працю України дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, а також відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, до щорічних відпусток не включаються.
В листку непрацездатності серія АБУ № 977343 від 30 вересня 2009 року не було відзначена причина непрацездатності, що є порушенням п. 3.3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004 року та не дало змогу роботодавцю визначити, за рахунок якого фонду соціального страхування ОСОБА_1 має бути здійснена виплата.
Крім того, лікарняний листок від 30.09.2009 року посвідчений печаткою лише одного лікаря - ОСОБА_6, в той час як ОСОБА_1 знаходився також і під наглядом другого лікаря - ОСОБА_7, що є порушенням п. 3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004 року.
На пропозицію виправити означені недоліки, ОСОБА_1 ніяким чином не відреагував. В той же час, адміністрація ОП «Донецькмісьтепломережа» не мала правових підстав для того, щоб вважати листок непрацездатності від 30.09.2009 року таким, що оформлений належним чином та підтверджує непрацездатність ОСОБА_1 у встановленому порядку.
Також слід звернути увагу і на те, що відповідно до п. 3.13 Інструкції про порядок заповнення лікарняних листків у графі «Стати до роботи» вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.
В лікарняному листку від 30.09.2009 року зазначено стати до роботи з 27 жовтня 2009 року. Отже роботодавцеві не могло бути відомо про те, що ОСОБА_1 перебуває на подальшому лікуванні, про що він зазначає в своїй позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Втім, з огляду на надані позивачем докази не можна також вважати обґрунтованими твердження про те, що починаючи з 02.11.2009 року він перебував на лікарняному, оскільки відповідно до листка непрацездатності серія АБО № 416818 від 30 листопада (графа «Звільнення від роботи») ОСОБА_1 був звільнений від роботи починаючи з 02.11.2006 року, в той час як лікарняний листок оформлювався в 2009 році.
Отже листок непрацездатності містить в собі суперечливі відомості, які не дозволяють встановити дійсний час перебування ОСОБА_1 на лікарняному.
Крім того у відповідача виникають сумніви щодо достовірності таких лікарняних листків, у зв'язку і з чим, такий доказ не може бути прийнятий до уваги судом.
Відповідно до п. 1.7. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я № 455 від 13.11.2001 року видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.
Отже позивач не надав належним чином оформлених документів (належних доказів) на підтвердження факту його неправомірного звільнення.
Також відповідач вважає необгрунтованими вимоги позивача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, оскільки не доведений зв'язок такої шкоди з діями ОП «Донецькміськтепломережа».
Що до звільнення: ОП "Донецькміськтепломережа" знаходиться в особливому правовому становищі, тому що 27.12.2006 року за заявою кредитора СПД ФО ОСОБА_8 господарським судом Донецької області порушено справу № 42/344Б про банкрутство.
05.06.2009 року ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 42/344Б про банкрутство орендного підприємства "Донецькміськтепломережа" введено процедуру санації боржника строком на 6 місяців до 05.12.2009 року, а керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Колосаря Максима Євгеновича.
У зв'язку з тим, що у відношенні Відповідача порушена справа про банкрутство та введено процедуру санації, то ОП "Донецькміськтепломережа" здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Відповідно до положень статей 17, 18, 33 вищеназваного Закону керуючий санацією має право провадити звільнення працівників. Таким чином звільнення Позивача здійснено на законних підставах.
Позивач на підприємстві працював заступником директора, тобто відносився до органів управління підприємства.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржника, а керівник підприємства відсторонюється від посади, і всі повноваження органів управління передаються керуючому санацією.
Такі заходи законодавець передбачив тому, що не можна довіряти управління підприємством далі тим особам, які відносилися до органів управління (керівництву) підприємства і які довели це підприємство до банкрутства, тим паче надавати їм посаду вищу, яку вони займали до порушення справи про банкрутство підприємства.
Що стосується посади головного інженера, то вона була введена на підприємстві після звільнення Позивача. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Позивач працював на орендному підприємстві «Донецькміськтепломережа» на посаді заступника директора з 2001 року по 06.11.2009 року. Наказом № 24 від 06 листопада 2009 року його було звільнено з цієї посади за скороченням штатів.
У відношенні орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» 27.12.2006 року було порушено справу № 42/344Б про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.06.2009 року введено процедуру санації строком на 6 місяців, тобто - до 05.12.2009 року, та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Колосаря Максима Євгеновича.
За станом свого здоров'я, протягом липня та серпня 2009 року, позивач знаходився на лікарняному у зв'язку з перенесеною операцією. 31 серпня 2009 року лист непрацездатності було закрито та вже 01.09.209 року він приступив до роботи. Цього ж дня керуючим санацією йому було запропоновано ознайомитися з наказом № 11 від 01.09.2009 року про скорочення штатної чисельності у зв'язку з входженням у процедуру санації. Згідно до цього наказу, через два місяці після попередження про звільнення, скороченню підлягала посада заступника директора, яку займав він, та ще три інших посади.
Разом з цим, 25.09.2009 року адміністрацією ОП «Донецькміськтепломережа» було введено посаду головного інженера. П ісля введення посади головного інженера, на яку був призначений директор орендного підприємства, сама посада директора підприємства на момент звільнення позивача скорочена не була.
Згідно до ч. 2 cт. 40 КЗпП України, звільнення по скороченню штату працівників допускається при неможливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Про введення нової посади головного інженера позивача не повідомили, зайняти цю посаду не запропонували. У позивача було переважне право на залишення на роботі: його освіта, професійний досвід та кваліфікація відповідають посаді головного інженера, До виходу на пенсію йому залишилось 2,5 роки, на його утриманні перебуває 18-ти річна донька-студентка денної контрактної форми навчання. Крім дружини, яка отримує пенсію близько 800 грн. в місяць, інших прибутків сім'я не має.
Також не запропонували йому посаду директора, для якої освіта, професійний досвід та кваліфікація дає позивачу повне право, і яка є вакантною на день звільнення.
Таким чином, адміністрацією ОП «Донецькміськтепломережа» було порушено норми вказаного діючого законодавства України, позивач підлягає поновленню на роботі.
З 22.09.2009 року позивач знаходився у відпустці строком на 42 дні по 02.11.2009 року. Однак, вже з 30.09.2009 року по 26.10.2009 року знову перебував на лікарняному, у зв'язку з чим відпустка, на підставі п. 1 ч. 2 та ч. 4 ст. 80 КЗпП України та п. 1 ч. 2 та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відпустку», продовжує свою дію після закриття листа непрацездатності, тобто з 27.10.2009 року.
Однак, з 27.10.2009 року було знову відкрито лист непрацездатності по 30.10.2009 року. А вже з 02.11.2009 року - черговий лікарняний по 30.11.2009 року.
Таким чином, адміністрація ОП «Донецькміськтепломережа» не мала права звільняти позивача з роботи раніше 02.01.2010 року - день виходу на роботу після лікарняних та відпустки.
07.11.2009 року позивачу було вручено лист № 1357 від 06.11.2009 року за підписом головного бухгалтера орендного підприємства з повідомленням про його звільнення, посилаючись на невірне оформлення листа непрацездатності за період з 30.09.2009 року по 26.10.2009 року, у зв'язку з неможливістю його сплати, та було запропоновано з'явитися до підприємства за отриманням трудової книжки.
Вказане невірне оформлення листа непрацездатності, а саме - відсутність причини непрацездатності, головний бухгалтер вважає порушенням п. 3.3. Інструкції про порядок заповнення листа непрацездатності № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004р. та вказує на його несплату.
Згідно до ч. 4 «Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності...», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 439 від 06.05.2001 року в умовах, по яких не оплачуються дні тимчасової непрацездатності, невірне оформлення листа непрацездатності не вказано. Тобто, у будь-якому випадку завжди є можливість належного дооформления, якщо цей лист насправді оформлений невірно.
Крім цього, на дату звільнення позивача з роботи він також знаходився на лікарняному, який, було відкрито 02.11.2009 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України, ч. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року, не допускається звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок про його тимчасову непрацездатність.
Таким чином і з підстав ч.3 ст.40 КЗпП позивач звільнений не законно, лікарняний за період з з 02.11.2009 року по 30.11.2009 року підлягає оплаті.
На користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі розмірі 8098 гривень 05 коп за період з 2.01.2010 року по 17.03.2010 року ( 240,54-середньоденна заробітна плата Х 51 день = 12267,54 гривень - 4196,49 сплата центром зайнятості).
Витрати на лікування у сумі 2 475 грн стягненню не підлягають, оскільки немає зв»язку між заподіяною шкодою підприємством та витратою на лікування.
З підстав ст. 237-1 КЗпП України підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода, яку суд оцінює у суму 1000 гривень.
З підстав ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 гривень, на користь держави судовий збір у розмірі 89 гривень 48 коп.
На підставі ст. 40, 42, 221, 235 КЗпП України, керуючись ст.. 10,60, 212 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» в особі керуючого санацією Колосаря Максима Євгеновича про поновленні на роботі, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» з 02.01.2010 року.
Зобов»язати Орендне підприємство «Донецькміськтепломережа» оплатити ОСОБА_1 листи непрацездатності за період з 30.09.2009 року по 26.10.2009 року, з 02.11.2009 року по 30.11.2009 року.
Стягнути з Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 8098 гривень 05 коп за період з 2.01.2010 року по 17.03.2010 року, моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 гривень, а всього 9135 гривень 05 коп.
Стягнути з Орендного підприємства «Донецькміськтепломережа» на користь держави судовий збір у розмірі 89 гривень 48 коп.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у суммі 3463,64 гривень підлягає негайному виконанню.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через даний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя Ворошиловського районного суду
м.Донецька Бухтіярова І.О.