про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2020 року м. Рівне№460/8525/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із відмови нарахувати за період з 01.0.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2016 по 02.08.2016 та з 17.07.2018, без обмеження кінцевим строком, нарахувати та виплатити згідно зі статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату відповідно до ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до ІІ категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як пенсіонеру, у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, починаючи з 01.01.2016 по 02.08.2016 та з 17.07.2018, без обмеження кінцевим строком відповідно з урахуванням раніше виплачених сум, а також здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до III категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ч.3 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, з 01.01.2016 по 02.08.2016 та з 17.07.2018, без обмеження кінцевим строком, провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір") судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102, 00 грн.
За змістом приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовних вимог судом встановлено, що позивачем оскаржуються дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплати доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійсненні перерахунку і виплати додаткової пенсії відповідно до ст.51 вказаного Закону. Також позивач просила зобов'язати відповідача вчинити певні дії для забезпечення права на такі виплати.
Суд враховує правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 14.03.2017 у справі № 21-3944а16, відповідно до яких вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Тобто, зі змісту позовних вимог слідує, що даний адміністративний позов містить дві самостійні вимоги немайнового характеру, за які позивачеві належало сплатити судовий збір у загальній сумі 1681,60 грн.
Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Разом з тим, позивачем в адміністративному позові заявлено клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору на підставі п.3, ч.1, ч.2, ст.8, з урахуванням того, що предметом даного позову є захист її соціальних прав, а також того, що її середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Позивачем не надано суду документів, із яких можливо було б встановити суму всього її доходу, отриманого за попередній календарний рік.
Суд погоджується, що в даній адміністративній справі предмет позову стосується захисту соціальних прав позивача, разом з тим, за вимогами ст.8 Закону України "Про судовий збір" вирішення питання звільнення від сплати судового збору залежить від майнового стану сторони.
Оскільки, позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує її тяжкий майновий стан, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що доказами малозабезпеченості можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (у даному випадку 2019 рік).
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 в справі №9901/166/19.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб, який передбачає подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін