Справа № 420/12762/20
24 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 19 листопада 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач викладає прохальну частину позовної заяви наступного змісту:
«І. Визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною, а саме:
1. Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до якого я звернувся с заявою 13 жовтня 2020 року з проханням перерахувати мою пенсію в повному обсязі з 01.02.2020 року за оновленою довідкою за №11/111/Швд від 09.01.2020 року наданою Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції України та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 80% від суми грошового забезпечення, як було при призначенні пенсії в 1999 році і наступного її перерахунку в 2008 і в2012 роках і цей показник є виключно прерогативою пенсійного фонду за Законом №2262-ХІІ. Відмова пенсійного Фонду перерахувати пенсію за новою довідкою порушує положення ст. 63 Закону №2262-ХІІ та пункту 23 і 24 Порядку №3-1 і як наслідок порушує моє право на отримання повноцінної заробленої пенсії, що дозволяє тут визнати бездіяльність пенсійного фонду протиправною.
ІІ. Зобов'язати суб'єкт владних повноважень вчинити певні дії, а саме:
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області:
1. Виконати перерахунок пенсії на основі нової повної довідки за №11/111/Швд від 09.01.2020 р. наданої Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції України та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 80% від суми грошового забезпечення починаючи з 01.02.2020 р. відповідно за частинами 2 і 3 статті 51 Закону України №2262-ХІІ (зважаючи на те, що позивач має право заявити кілька вимог в позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою(п.1 ст.21 КАС України), використовуючи всі складові грошового забезпечення вказаних в оновленій довідці, а саме :
1. Посадовий оклад 4930.0
2. Оклад за військовим званням (капітан в/с) 1270.0
3. Надбавка за вислугу років (50 відс.) 3100.0
4. Надбавка за виконання особливо важливих завдань (43 відс.) 4135.53
5. Підвищення окладу за званням (25відс.) 317,50
6. Премія (18 відс.) 2475.55
Вся сума грошового забезпечення 16228,58
ПЕНСІЯ (80 відсотків від суми грошового забезпечення) 12982,86
2. В зв'язку з підвищенням пенсії провести виплату різниці в пенсії за період минулого часу, який не перевищує 12 місяців відповідно до чинного законодавства і з урахуванням вже проведених виплат».
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем в порушення вищевказаних норм у позовній заяві не зазначено свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, законодавством розмежовано поняття «дії» та «бездіяльність» суб'єктів владних повноважень.
Суддя зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Дії суб'єкта владних повноважень, натомість, це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.
Отже, невиконання суб'єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб'єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 5 КАС України.
В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, однак не конкретизує, у чому полягає така бездіяльність.
Також, просячи у позовній заяві визнати протиправною бездіяльність відповідача позивач у той же час зазначає, що відповідач відмовив у перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
При цьому суддя зазначає, що «відмова у перерахунку» по суті являє собою дії особи.
Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду позовну заяву із уточненими позовними вимогами.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до суду подано позов без доказів сплати судового збору.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
У відповідності до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102 гривні.
Відтак, враховуючи те, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, позивачу за подання до суду даного позову необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (2102*0.4).
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненими позовними вимогами та доказів сплати 840,80 грн. судового збору (з копією учасникам справи).
Суддя роз'яснює, що відповідно до п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко