25 листопада 2020 р. № 400/2882/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області, пр. Костенко, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
до відповідача:Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, вул. Одеська,18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523
про:визнання бездіяльності протиправною,зобов'язання вчинити певні дії,
Керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - позивач або прокурор) звернувся в інтересах держави до суду з позовом до Прибужанівської сільської ради Вознесенького району Миколаївської області (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неутворенні у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей, та зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
Ухвалою від 22.07.2020р. суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що держава гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, у тому числі соціально вразливих категорій - дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. Такі гарантії встановлені, зокрема, Законом України «Про охорону дитинства», яким органам місцевого самоврядування делеговано повноваження щодо забезпечення державної політики у сфері охорони дитинства. Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад.
Вознесенською місцевою прокуратурою у межах наданих повноважень відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вивчено інформацію щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері захисту прав дітей. При цьому встановлено, що до Прибужанівської сільської ради, яка створена рішенням І сесії 8 скликання Прибужанівської сільської ради № 10 від 24.12.2016 «Про припинення діяльності Дмитрівської, Яструбинівської, Тімірязєвської, Новосілківської сільських рад, що увійшли до складу ОТГ», увійшли 20 населених пунктів Вознесенського району Миколаївської області, на території яких проживає 1487 дітей у віці від 0 до 18 років, серед яких 19 дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають в 13 сім'ях опікунів (піклувальників). Окрім цього, за даними служби у справах дітей Вознесенської райдержадміністрації на території Прибужанівської громади проживають 36 дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, у зв'язку із ухиленням батьків від належного виконання своїх батьківських обов'язків.
Проте, у порушення вимог законодавства у сфері охорони дитинства та захисту прав дітей у складі відповідних виконавчих органів Прибужанівської сільської ради не утворено службу у справах дітей.
Уся діяльність, спрямована на захист прав та інтересів дітей здійснюється службою у справах дітей Вознесенською РДА.
При цьому, за відсутності служби у справах дітей на території Прибужанівської сільської ради, орган опіки та піклування не зможе належним чином забезпечити соціально-правовий захист дітей на підвідомчій території, оскільки служба у справах дітей Вознесенської районного державної адміністрації не має змоги постійного контролю за сім'ями, які мешкають на території ОТГ, що ускладнює повноцінність оцінки ситуації, яка складається у сім'ї та своєчасність реагування.
Особові справи на дітей різної категорії, які проживають на території Прибужанської сільської ради, до сільської ради не передані через те, що органом місцевого самоврядування не утворено службу у справах дітей.
Прокурор звертає увагу, що відповідно до частини сьомої статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду. Указом Президента України від 30 вересня 2019 року №721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей» зобов'язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об'єднаних територіальних громадах. На думку прокурора, Прибужанська сільська рада як орган місцевого самоврядування з часу утворення об'єднаної територіальної громади (2016 рік) за більш як три роки всупереч вимогам згаданих нормативно-правових актів так і не утворила у складі виконавчих органів службу у справах дітей, що вказує на її бездіяльність. Відсутність у складі виконавчих органів відповідача служби у справах дітей не сприяє належному захисту прав та інтересів дітей, зокрема дітей пільгової категорії, що суперечить положенням Конвенції про права дитини та ряду законодавчих актів держави України.
Формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціальної політики, з питань сім'ї та дітей, усиновлення та захисту прав дітей, забезпечує Міністерство соціальної політики України як центральний орган виконавчої влади, проте воно не має повноважень щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії у спосіб, який обрав прокурор, а тому не може бути позивачем у даній справі, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» зумовлює звернення прокурора як позивача із позовом до суду для захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства та захисту прав дітей.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило, у судове засідання відповідач не зявився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
13.08.2020р. від Прибужанівської сільської ради надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії Рішення від 12.08.2020р. ХХХХ позачергової сесії 8 скликання Прибужанської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області «Про внесення змін до рішення Прибужанської сільської ради «Про створення відділів, затвердження структури та штатної чисельності апарату сільської ради та її виконавчих органів» від 30.12.2016р. № 17».
Інших заяв, клопотань чи пояснень по суті справи ввід сторін до суду не надходило.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Рішенням Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 24.12.2016 року №10 І сесії 8 скликання «Про припинення діяльності Дмитрівської, Яструбинівської, Тімірязівської, Новосілківської сільських рад, що увійшли до ОТГ» припинено юридичні особи - сільські ради, а правонаступником таких рад стала Прибужанівська сільська рада (а.с.29-30).
Вознесенькою РДА листом від 12.05.2020 року №732/02.02-19 (а.с.34-35) на запит Вознесенської місцевої прокуратури повідомлено, що станом на 30.04.2020р. служба у справах дітей створена лише в Олександрівській селищній раді Вознесенського району. Служба у справах дітей Вознесенької РДА здійснює захист дітей на території Бузької ОТГ, Прибужанівської ОТГ та Дорошківської ОТГ до створення ними служб у справах дітей.
Згідно Рішення від 12.08.2020р. ХХХХ позачергової сесії 8 скликання Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області «Про внесення змін до рішення Прибужанівської сільської ради «Про створення відділів, затвердження структури та штатної чисельності апарату сільської ради та її виконавчих органів» від 30.12.2016р. № 17» до структури штатної чисельності Прибужанівської сільської ради додано посаду «головний спеціаліст - з питань захисту прав дітей» у кількості 1 штатна одиниця.
Керівника Вознесенської місцевої прокуратури, вважаючи, бездіяльність відповідача щодо невиконання обов'язку утворити у складі виконавчих органів ради службу у справах дітей протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-V1І «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як визначено частинами четвертою та п'ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави прокурор покликається на положення Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ; далі - Конвенція); Закон України від 26 квітня 2001 року №2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III).
Відповідно до частини другої, третьої статті 3 Конвенції держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Преамбулою Закону №2402-III визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлено основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно з частиною третьою статті 5 названого Закону місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2402-III діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Інтереси держави, за загальним правилом, охоплюють собою і суспільні (публічні) інтереси. Стаття 3 Конституції України гарантує те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Тому основне покликання держави - це максимально забезпечувати інтереси всіх соціальних груп для досягнення в суспільстві справедливості як найвищого блага.
Суперечності, які виникають у зв'язку із реалізацією органами, установами державної влади та місцевого самоврядування повноважень у сфері охорони дитинства щодо дотримання, забезпечення та захисту прав дитини, у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, зачіпають інтереси держави.
Виходячи з Конституції України та Конвенції ООН про права дитини Закон України від 24 січня 1995 року №20/95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (далі - Закон №20/95-ВР) визначає правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
Статтею 1 Закону №20/95-ВР обумовлено, що здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім'ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.
Міністерство соціальної політики (далі - Мінсоцполітики) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей (пункт 1, підпункт 2 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423). Пунктом 4 цього Положення встановлено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань проводить моніторинг стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту сімей та дітей; забезпечує ведення Централізованого банку даних з проблем інвалідності та банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (підпункти 40, 64, 69).
Однак у вказаного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування у разі невиконання чи неналежного виконання повноважень у сфері соціального захисту прав дітей.
В даному випадку прокурор звернувся до суду із позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм та національних нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, в тому числі соціально вразливих категорій, а саме дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та у зв'язку із відсутністю органу, який має повноваження щодо звернення із позовом у спірних правовідносинах, набув статусу позивача, обґрунтувавши підстави представництва в суді.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеним учасниками справи, суд зазначає таке.
Закон України від 13 січня 2005 року №2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон №2342-IV) визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.
Як встановлено частиною першою статті 4 Закону №2342-IV, заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Відповідно до частини третьої статті 11 названого Закону соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
З наведеного слідує, що функції соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа державою делеговано також і виконавчим органам міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Стаття 12 Закону №2342-IV визначає функції служби у справах дітей щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. На служби у справах дітей покладаються безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Служба у справах дітей: бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» (зі змінами) безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також стосовно здійснення передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).
Як передбачено частиною першою статті 26 Закон №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 6) утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.
Отже, створення служби у справах дітей перебуває у виключній компетенції Прибужанської сільської ради.
Статтею 4 Закону №20/95-ВР визначено, що штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Указом Президента України від 30 вересня 2019 року №721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей» зобов'язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об'єднаних територіальних громадах.
Враховуючи наведене, органи місцевого самоврядування сільських, селищних, міських рад зобов'язані відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади, та з метою забезпечення виконання цих повноважень утворити у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 14 червня 2018 року №890 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об'єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, пунктом 1.1 яких передбачено, що з метою забезпечення виконання повноважень у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади утворюються (вводиться до штатного розпису) структурний підрозділ (посадова особа), який (яка) забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, формування місцевих програм соціальної підтримки (далі - уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа); служба у справах дітей.
Служба у справах дітей та уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа) є структурними підрозділами (штатною посадою) виконавчого органу об'єднаної територіальної громади. Служба у справах дітей, уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа) утворюються (вводяться до штатного розпису) рішенням сесії сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади і підпорядковуються голові органу об'єднаної територіальної громади.
На регіональному рівні питання щодо необхідності створення служб у справах дітей в об'єднаних територіальних громадах розглядалось Миколаївською облдержадміністрацією. Зокрема, відповідно до інформації служби у справах дітей Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - ССД ОДА) від 29.04.2020р. №680/01.1-09, - безпосередньо ССД ОДА 04.05.2018р. за №03-23/146 направлено листа головам райдержадміністрацій, головам сільських, селищних, міських рад, головам ОТГ із рекомендаціями Мінсоцполітики щодо утворення та повноваження служб у справах дітей в умовах децентралізації влади в Україні.
Відповідне доручення першого заступника голови Миколаївської ОДА щодо забезпечення виконання вимог чинного законодавства стосовно створення служб у справах дітей як окремої юридичної особи направлялося до голів ОТГ 25.01.2018р. за № 369/0/05-61/3/18.
Також, на адресу голів ОТГ 04.07.2018р. за №1198/0/05-13/2-18 направлявся відповідний лист про необхідність створення служб у справах дітей.
На засіданнях координаційної наради з питань захисту прав дітей при Миколаївській ОДА від 12.06.2019р. та 18.12.2019р. розглядалось питання створення служб у справах дітей та за результатами засідань головам ОТГ рекомендовано прискорити процес створення відповідної служби у кожній територіальній громаді області.
Відповідач в порушення наведених вище норм законодавства не створив службу у справах дітей.
З приводу того, що функції служби у справах дітей, які повинні бути створені в кожній ОТГ, в деяких районах виконують функціональні обов'язки такої служби відповідна Служба у справах дітей районної державної адміністрації, що в даному випадку - це Вознесенська РДА, суд вказує на наступне.
Законодавець не передбачив заміну районних служб у справах дітей (в районних державних адміністраціях) на служби у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідних територіальних громад (об'єднаних територіальних громад). За змістом Методичних рекомендацій щодо організації та забезпечення діяльності об'єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей служба у справах дітей райдержадміністрації проводить роботу з усиновлення, створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на території сільської, селищної об'єднаної територіальної громади, а також забезпечує внесення інформації до всеукраїнської бази даних СІАС «Діти» до створення таких баз у службах у справах дітей об'єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 2.6 вказаних Методичних рекомендацій у своїй діяльності службі у справах дітей рекомендовано взаємодіяти із службами у справах дітей обласної та районних державних адміністрацій, іншими суб'єктами соціальної роботи із сім'ями, дітьми то молоддю, закладами всіх форм власності, громадськими організаціями.
Таким чином, функціонування органів, які створені на відповідному рівні, а саме служб у справах дітей при райдержадміністраціях, та служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад передбачає не взаємовиключення, а навпаки - взаємодію між ними.
Таким чином, надане до справи відповідачем Рішення від 12.08.2020р. ХХХХ позачергової сесії 8 скликання Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області «Про внесення змін до рішення Прибужанівської сільської ради «Про створення відділів, затвердження структури та штатної чисельності апарату сільської ради та її виконавчих органів» від 30.12.2016р. № 17», відповідно до якого до структури штатної чисельності Прибужанівської сільської ради додано посаду «головний спеціаліст - з питань захисту прав дітей» у кількості 1 штатна одиниця, тобто відповідачем на такого спеціаліста покладено обов'язки по здійсненню соціального захисту дітей, судом до уваги не приймає, оскільки вимогами чинного законодавства передбачено створення саме спеціального повноважного органу - служби у справах дітей, а не делегування її функцій певним посадовим особам.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неутворенні у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей та зобов'язання вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
Судові витрати відповідно до вимог статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області (пр. Костенко, 2,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 02910048) до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (вул. Одеська,18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523, код ЄДРПОУ 04376245) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльності Прибужанівської сільської ради Вознесенького району Миколаївської області, щодо неутворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
3. Зобов'язати Прибужанівську сільську раду Вознесенького району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04376245) вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов