справа №380/9806/20
з питань вжиття заходів забезпечення позову
25 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові заяву позивача про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНКО НЕКСТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРАНКО НЕКСТ» (далі - позивач, ТзОВ «ФРАНКО НЕКСТ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.05.2020 №25022;
- зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Позивачем 24.11.2020 (вх. №62641) подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.05.2020 №25022 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/9806/20.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб позивач обґрунтовує тим, що включення на підставі спірного рішення ТзОВ «ФРАНКО НЕКСТ» до переліку ризикових платників податків тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригувань, які направляються позивачем для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних та покладає на позивача додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів. Вказані обставини ускладнять ведення господарської діяльності ТзОВ «ФРАНКО НЕКСТ», що призведе до понесення ним та його контрагентами збитків. Вважає, що товариству доведеться докласти значних зусиль, щоб відновити свої права. Одночасно вказує на очевидну протиправність оскаржуваного наказу.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про її необґрунтованість, мотивуючи це наступним.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Зокрема, позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі-Порядок №1165) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Разом з тим, відповідно до підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності, а тому не впливає на податковий облік платника податку на додану вартість.
Верховний Суд в постанові від 03.03.2020 у адміністративній справі №240/3665/19 вказав, що включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правих наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов'язків).
При цьому, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації.
Саме така правова позиція в подібних правовідносинах сформована Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі №160/10287/19 та від 08.08.2020 у справі №280/2284/20.
Обставини, на які посилається заявник у заяві про забезпечення позову, можуть бути встановлені судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.
Таким чином, у разі забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, суд фактично надасть правову оцінку правомірності рішення відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.05.2020 №2502 і призведе до вирішення спору по суті, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу, що заявником не подано доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних в заяві заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи унеможливлення в подальшому виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся.
Ураховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що відсутні передбачені частиною другою статті 150 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАНКО НЕКСТ» про забезпечення позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.П. Хома