19 листопада 2020 року справа №380/1643/20
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Новак Л.М.,
представника позивача Кутаса А.В.,
представника відповідача 1 Бабій І.М.,
розглянув відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської Олени Володимирівни (відповідач-1),
до Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (відповідач-2)
до Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області (відповідач-3)
про визнання дій протиправними та стягнення коштів
Позивачка звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати дії приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської О.В., яка зобов'язала позивача сплатити 18 % податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військовий збір протиправними; стягнути з місцевого бюджету в особі Головного управління державної казначейської служби у Львівській області на її користь 57103,5 грн. безпідставно отриманого податку на доходи фізичних осіб та в якості відшкодування за безпідставно отриманий податок інфляційні витрати в сумі 28856,46 грн. (з урахуванням індексу інфляції за період з 01.04.2016. по 17.02.2020) та неотриманого доходу в розмірі 3% річних - 6655,29 грн., разом 92615,25 грн.; стягнути з Управління державного казначейства у Залізничному районі м. Львова 4758,7 грн. безпідставно отриманого військового збору та в якості відшкодування за безпідставно отриманий податок інфляційні втрати в розмірі 2141,41 грн. (за період з 01.04.2016 по 17.02.2020) та неодержаного доходу 3% річних в розмірі 554,61 грн., разом 7454,72 грн. та стягнути з приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської О.В. завдані позивачу збитки (комісійні ПАТ «Альфа-Банку») в розмірі 583,59 грн. та інфляційні втрати 262,61 грн. в якості відшкодування за безпідставне оподаткування (за період з 01.04.2016 по 17.02.2020) та 3% річних неодержаного доходу в розмірі 68,01 грн., разом 914,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 19.08.2016р. стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборговані вклади з відсотками на користь її матері ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. 17.09.2015р. ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» було визнано неплатоспроможним, а 17.12.2015р. Постановою НБУ №898 відкликано банківську ліцензію, призначено ліквідатора та запроваджено процедуру ліквідації. Оскільки вона є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, то звернулася до приватного нотаріуса Ринажевської О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на грошові вклади. Однак, Ринажевська О.В. їй відмовила, хоча знала, що вказаний банк знаходиться в стані ліквідації і що вкладники та спадкоємці можуть отримати лише 200000 грн. гарантованої суми відшкодування. Крім того, приватному нотаріусу Ринажевській О.В. також було відомо про ухвалене судове рішення та що банк є боржником померлої матері позивачки. Однак, Ринажевська О.В. застосувала до неї оподаткування згідно ст.174, п.п.174.2.3. п.174.2 ПКУ, якою встановлено, що для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка 18 %, визначена у п.167.1 ст.167 ПКУ. Щоб отримати 200 тис. грн.. гарантованої суми відшкодування вона 31.03.2016р. з вказівки приватного нотаріуса Ринажевської О.В. та під тиском обставин оплатила податок 18 % на доходи фізичних осіб в розмірі 57103,50 грн. та військовий збір 1,5 % в розмірі 4758,70 грн., а всього 61862,22 грн. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.07.2016р. її визнано правонаступником у виконавчому провадженні та стягувачем заборгованості після смерті матері ОСОБА_3 . Вже минуло чотири роки з початку ліквідації «ПАТ «Банку Фінанси та Кредит», але дохід, на який вона змушена заплатити податки вона не отримала. Об'єкт спадщини, за який позивач заплатила податки не може бути отриманий, тому що він не існує. Позивач стверджує, що нотаріус Ринажевська О.В. нарахувала податок на відсутній, неіснуючий об'єкт - на неіснуючий дохід.
26.02.2020 прийнято ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ухвали від 11.03.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 14.04.2020.
Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області подало відзив на позовну заяву, у якому вказує, що відповідно до квитанції № 1-446 К від 31.03.2016 позивачем ( ОСОБА_1 ) перераховано кошти у сумі 57103,50 грн. на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Головному управлінні Казначейства на ім'я Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області за кодом бюджетної класифікації 11010500 «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування», за балансовим рахунком 3311 «кошти, які підлягають розподілу державним і місцевим бюджетом»; відповідно до квитанції № 1-426К від 31.03.2016 позивачем перераховано кошти в сумі 4758,70 грн. на рахунок № НОМЕР_2 відкритий у Головному управлінні Казначейства на ім'я Управління Державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області за кодом бюджетної класифікації 11011000 «Військовий збір», за балансовим рахунком 3111 «Надходження загального фонду державного бюджету». Відповідно до ст. 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Органи Казначейства не приймають рішення про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів, а лише виконують прийняте уповноваженим органом (органом стягнення або судом) рішення. Головне управління Казначейства, як юридична особа, зазначених коштів не отримувало, прав та законних інтересів позивача не порушувало. Сума 35511,75 грн., яку позивач хоче відшкодувати в якості неодержаного доходу (6655,29 грн.) та інфляційних втрат (28856,46 грн.) не може бути відшкодована відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки жодного зобов'язання між позивачем та Головним управлінням Казначейства укладено не було, просить залучити до участі у справі у справі Головне управління ДПС у Львівській області.
Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог з мотивів, аналогічних, зазначеним у відзиві Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.
14.04.2020 підготовче засідання у справі № 380/1643/20 відкладено на 12.05.2020.
Позивач подав відповідь на відзив від 30.04.2020, у якому зазначає, що чинне законодавство не передбачає обов'язкового подання звернення до органів державної фіскальної служби для отримання безпідставно отриманих відповідними бюджетами сум, просить задоволити позов у повному обсязі.
12.05.2020 у підготовчому засіданні розгляд справи відкладено на 11.06.2020.
Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог від 11.06.2020 р., у якій зазначено уточнені вимоги: визнати дії приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської О.В., яка зобов'язала ОСОБА_1 сплатити 18 % податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військовий збір протиправними; стягнути з місцевого бюджету в особі Головного управління державної казначейської служби у Львівській області на користь ОСОБА_1 57103,5 грн. безпідставно отриманого податку на доходи фізичних осіб та в якості відшкодування за безпідставно отриманий податок інфляційні витрати в сумі 26381,81 грн. (з урахуванням індексу інфляції за період з 01.04.2016. по 01.05.2020) та неотриманого доходу в розмірі 3% річних - 6993,22 грн., разом 90478,53 грн.; стягнути з Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області 4758,7 грн. безпідставно отриманого військового збору та в якості відшкодування за безпідставно отриманий податок інфляційні втрати в розмірі 2198,51 грн. (за період з 01.04.2016 по 01.05.2020) та неодержаного доходу 3% річних в розмірі 582,77 грн., разом 7539,98 грн. та стягнути з приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської О.В. завдані ОСОБА_1 збитки (комісійні ПАТ «Альфа-Банку») в розмірі 583,59 грн. та інфляційні втрати 269,61 грн. в якості відшкодування за безпідставне оподаткування (за період з 01.04.2016 по 01.05.2020) та 3% річних неодержаного доходу в розмірі 71,46 грн., разом 924,66 грн.
11.06.2020 у підготовчому засіданні розгляд справи відкладено до 20.08.2020.
20.08.2020 у підготовчому засіданні розгляд справи відкладено до 06.10.2020.
06.10.2020 прийнято ухвалу про витребування доказів, згідно якої витребувано від приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської Олени Володимирівни матеріали спадкової справи за № 2/2015 (спадкодавець: ОСОБА_3 , спадкоємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
На виконання вимог ухвали про витребування доказів від 20.08.2020 приватний нотаріус Ринажевська Олена Володимирівна направила копію спадкової справи 2/2015, заведеної нею 17.09.2015 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Ринажевська Олена Володимирівна через представника Бабій І.М. подала відзив на позовну заяву, у якому стверджує, що позивач - ОСОБА_1 є нерезидентом у розумінні пп.14.1.122 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. ОСОБА_1 ніколи не вказувала в своїх заявах про своє місце проживання в Україні. Навпаки, зазначала, що проживає у АДРЕСА_2 . У матеріалах справи відсутні документи щодо реєстрації місця проживання чи перебування ОСОБА_1 в Україні. Протягом 2015 року (податковий рік триває з 1 січня по 31 грудня) ОСОБА_1 перебувала в Україні 154 дні, а відтак є податковим нерезидентом. Стаття 174.3 Податкового кодексу України передбачає, що спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
Позивач у відповіді на відзив представника Ринажевської О.В. зазначає, що банк в стадії ліквідації може виплатити тільки гарантоване відшкодування 200000 грн., що не є доходом та не підлягає оподаткуванню. Сума вкладу, яка перевищує 200000 грн. не гарантується державою. Умовою посилання на ст. 14.1.122, ст. 14.1.213 Податкового кодексу України є наявність об'єкта спадщини, тобто банківського вкладу, готового для нарахування та виплати, коли спадкоємець може дійсно отримати об'єкт спадщини. У даному випадку дохід відсутній, об'єкту спадщини немає.
06.10.2020 згідно протокольної ухвали закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 19.11.2020.
Згідно протокольної ухвали від 19.11.2020 поновлено строк звернення до суду з вказаною позовною заявою та уточнено найменування відповідачів.
19.11.2020 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, оцінивши докази, які мають значення для справи суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і після її смерті відкрилася спадщина на грошові вклади та частину квартири АДРЕСА_3 .
Згідно заповіту від 08.05.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бочан О.І., зареєстрованого в реєстрі за №231, ОСОБА_3 заповіла своїй дочці ОСОБА_1 грошові вклади, що зберігаються у відділеннях АТ Банк «Фінанси та Кредит» м.Львова та у відділеннях ПАТ Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» м.Львова та/або грошові вклади у будь-яких інших банках України, на які вона за законом матиме право, з відповідними відсотками, компенсаціями та індексаціями.
ОСОБА_1 17.09.2015р., як спадкоємець першої черги за законом і за заповітом після смерті матері, подала приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Ринажевській О.В. заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 на частину квартири АДРЕСА_3 та грошові вклади.
До вказаної заяви ОСОБА_1 подала копію закордонного паспорта громадянина України, згідно якого ОСОБА_1 перебуває на консульському обліку ФРН і постійно проживає в ФРН, а також подала копію свідоцтва про одруження від 13.12.2001р., згідно якого вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином ФРН ОСОБА_4 .
ОСОБА_1 16.06.2016р. подала приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Ринажевській О.В. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_3 .
Постановою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської О.В. від 16.06.2016р. за №36/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_3 , за відсутності в спадковій справі документів, підтверджуючих сплату податку з доходу вартості успадкованого майна спадкоємицею ОСОБА_1 .
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ринажевська О.В. листом від 16.03.2016р. повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідно до п.п.14.1.122, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України вона є нерезидентом, а тому згідно п.п.174.2.3. п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується нею оподатковується за ставкою визначеною пунктом 167.1 ст.167 та пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ цього Кодексу. Відтак, після проведення всіх необхідних платежів, в тому числі податків вона має право отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
ОСОБА_1 31.03.2016р. подала приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Ринажевській О.В. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, долучивши квитанції від 31.03.2016р., за якими ОСОБА_1 сплачено 57103,5 грн. податку на доходи фізичних осіб та 4758,7 грн. військового збору.
31.03.2016р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ринажевською О.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошові вклади з відповідними відсотками та усіма компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на балансі Західного РД АТ «Фінанси та Кредит» на двох рахунках, вартість спадкового майна складає 5863 дол. США 08 центів та 5507 євро 78 євроцентів.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 19.08.2015р. стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_3 45377 дол. США 27 центів; 5507 євро 78 Євро центів заборгованості.
Відповідно до пп. 14.1.213 п.14.1 ст.14 ПК України з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом. Фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України. Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
ПП. 34.1.14 п.34.1 ст.34 ПК України встановлено, що податковим періодом є, зокрема календарний рік.
Згідно з пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.
Згідно ст.162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Статтею 174 ПК України визначено порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав.
Згідно п.174.1 ст.174 ПК України, Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: а) об'єкт нерухомості; б) об'єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна; в) об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права; г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення; ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Згідно п. 174.2.3 ст. 174 ПК України, об'єкти спадщини оподатковуються: за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
Пунктом 167.1 статті 167 ПК України встановлено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Згідно п.174.3 ст.174 ПК України, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
Згідно п.174.4. ст.174 ПК України нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.
Згідно ч.1 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 3 Закону України „Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає.
Стаття 6 Закону України „Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" передбачає, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянство, які постійно або тимчасово проживають в України, зобов'язані протягом тридцяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Згідно копії закордонного паспорта громадянина України, ОСОБА_1 з 18.07.2008р. перебуває на консульському обліку в Посольстві України у ФРН та постійно проживає у ФРН.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що у своїх заявах до приватного нотаріуса ОСОБА_1 вказувала своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а також подала нотаріусу свідоцтво про одруження з громадянином ФРН ОСОБА_4 .
Під час розгляду справи № 462/5276/16-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської Олени Володимирівни, Управління державного казначейства у Львівській області та Управління державного казначейства у Залізничному районі м.Львова, третя особа: Залізнична ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови, визнання статусу резидента України та стягнення коштів, рішення у якій (рішення Залізничного районного суду м. Львова від 13.03.2017 та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 01.08.2017) скасовано Верховним судом згідно постанови від 23.10.2019 та закрито провадження у справі з посиланням на порушення правил юрисдикції, було встановлено з посиланням на витяг з ДПС „Головний центр обробки спеціальної інформації" від 28.03.2016р., що ОСОБА_1 у період з 14.03.2015р. по 14.03.2016р. перебувала в Україні 181 день, в тому числі 154 дні у 2015р. та 27 днів у 2016р., а також з письмового пояснення медсестри Червоного Хреста Роман О.Д. встановлено, що ОСОБА_1 часто приїжджала з ФРГ до своєї матері ОСОБА_3 , яка була лежачою. У цій справі позивач дані факти не спростовує.
Отже, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ринажевська О.В., встановивши, що ОСОБА_1 з 2008 року перебуває на консульському обліку в Посольстві України у ФРН, постійно проживає у ФРН і протягом податкового року перебувала в Україні менше 183 днів, у відповідності до вимог чинного податкового законодавства визначила, що ОСОБА_1 не є резидентом України, а відтак зобов'язана була сплатити податок з вартості об'єкта спадщини і військовий збір.
Отже, дії приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської О.В. є правомірними.
Оскільки, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ринажевська О.В. у досліджуваних правовідносинах діяла правомірно, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з неї завданих збитків в розмірі 583,59 грн. та інфляційних втрат 269,61 грн. в якості відшкодування за безпідставне оподаткування (за період з 01.04.2016 по 01.05.2020) та 3% річних неодержаного доходу в розмірі 71,46 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з місцевого бюджету в особі Головного управління державної казначейської служби у Львівській області на користь ОСОБА_1 57103,5 грн. безпідставно отриманого податку на доходи фізичних осіб та стягнення з Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області 4758,7 грн. безпідставно отриманого військового збору у зв'язку з тим, що позивач не отримала спадщини згідно виданого свідоцтва у зв'язку з ліквідацією ПАТ «Банку «Фінанси та Кредит», а отримала лише гарантовану суму відшкодування від банку 200000 грн., яка не є доходом, суд зазначає наступне.
Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі) регламентується ст. 1228 Цивільного кодексу, згідно з якою вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
З метою оподаткування об'єкти спадщини поділяються, зокрема, на готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю (пп. «ґ» п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу).
Незалежно від того, що фактично спадкоємцем отримано лише 200 тис. грн, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором оподатковується вся сума вкладу, яка за заповітом переходить до спадкоємця.
З огляду на вищевказане, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з місцевого бюджету в особі Головного управління державної казначейської служби у Львівській області на користь ОСОБА_1 57103,5 грн. безпідставно отриманого податку на доходи фізичних осіб та в якості відшкодування за безпідставно отриманий податок інфляційні витрати в сумі 26381,81 грн. (з урахуванням індексу інфляції за період з 01.04.2016. по 01.05.2020) та неотриманого доходу в розмірі 3% річних - 6993,22 грн. та стягнення з Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області 4758,7 грн. безпідставно отриманого військового збору та в якості відшкодування за безпідставно отриманий податок інфляційні втрати в розмірі 2198,51 грн. (за період з 01.04.2016 по 01.05.2020) та неодержаного доходу 3% річних в розмірі 582,77 грн.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства, понесені позивачем судові витрати поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.14, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ринажевської Олени Володимирівни, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області про визнання дій протиправними та стягнення коштів.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 25.11.2020.
Суддя Крутько О.В.