справа№380/914/20
19 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Грень Н.М.,
секретар судового засідання Редкевич О.Р.,
за участі:
позивач ОСОБА_1 ,
представник відповідача Катревич Н.Я.,
представника третьої особи Кривецька О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Управління Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
22.01.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного регіонального управління Управління Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 79017, м. Львів, вул. Мечнікова, буд. 16А), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника 7 прикордонного загону Західне регіональне управління управління Державної прикордонної служби України ЄДРПОУ 14321647 від 12 жовтня 2018 року №269-ОС відносно ОСОБА_1 , розрахунком за вислугою років у сумі: 23 роки 08 місяців 24 дні;
- зобов'язати Західне регіональне управління Управління Державної прикордонної служби України надати для перерахунку пенсії наказ від 01.08.2018 №195- ОС до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;
- встановити судовий контроль у формі надання звіту про виконання судового рішення відповідачем.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем протиправно не було зараховано до стажу позивача час навчання в цивільному навчальному закладі. Позивач вказує, що у пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів України 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» визначено, що до вислуги років особам офіцерського складу при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців”.
Відповідач 1 - Західне регіональне управління Управління Державної прикордонної служби України позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що у Західному регіональному управлінні (в/ НОМЕР_2 ) військову службу не проходив на всіх видах забезпечення не перебував, і відповідно наказ про виключення із списків частини відносно відповідача начальником Західного регіонального управління не видавався.
Таким чином, позовні вимоги до Західного регіонального управління є необґрунтованими та безпідставними, оскільки докази, додані позивачем до позову, підтверджують відсутність протиправних дій чи бездіяльності Західного регіонального управління Держприкордонслужби України, оскільки останнє не є учасником спірних правовідносин.
Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що до вислуги років цим особам додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Тобто визначальною умовою для застосування наведеного законодавчого припису є присвоєння особі офіцерського (спеціального) звання у зв'язку з закінченням відповідного навчального закладу.» Саме такого правового висновку дійшов Верховний у постанові від 10.05.2019 у адміністративній справі № 823/1330/16.
Представник третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду письмові пояснення в яких правову позиці вівідповідача викладену ним у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача 1 у судове засідання не прибув.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.
27.06.1994 ОСОБА_1 закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова і рішенням Державної екзаменаційної комісії присвоєно кваліфікацію «спеціаліст» за спеціальністю інженер-механік.
З послужного списку ОСОБА_1 встановлено, що 20.12.1994 Наказом командира військової частини НОМЕР_4 Прикордонних військ України він зарахований курсантом.
Наказом Командира військової частини НОМЕР_3 від 18.03.1995 №64 ОСОБА_1 призначений на посаду оператора-планшетиста роти зв'язку.
Наказом Командира військової частини НОМЕР_3 від 07.07.1995 № 150 ОСОБА_1 призначений на посаду відповідального виконавця стройового відділення.
14.12.1995 ОСОБА_1 зарахований в кадри Прикордонних військ України.
14.12.1995 ОСОБА_1 наказом Командира військової частини НОМЕР_3 від від 07.07.1995 № 150 призначений на посаду відповідального виконавця стройового відділення.
З 16.12.1996 відповідно до наказу ДККУ від 16 грудня 1996 року №407-ос ОСОБА_1 призначений тимчасово виконуючим посаду офіцера стройового відділення штабу 7 прикордонного загону Північно-Західного напряму Прикордонних військ України.
31.10.1997 ОСОБА_1 призначений офіцером стройового штабу Прикордонних військ загону.
Відповідно до наказу начальника Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 17.07.2018 № 290-ОС «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби майора ОСОБА_1 (П-002214), начальника групи пожежної безпеки відділу персоналу, за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону у запас.
Відповідно до наказу начальника 7 прикордонного загону (І категорії) від 01.08.2018 № 195-ОС «По особовому складу», згідно Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України виключено зі списку особового зі складу загону та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 (П-002214), начальника групи пожежної безпеки відділу персоналу, за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону у запас та зараховано на службу у військовому оперативному резерві першої черги на особливий період.
Відповідно до наказу начальника 7 прикордонного загону (І категорії) від 12.10.2018 № 269-ОС «По особовому складу» внесено зміни до наказу начальника 7 прикордонного загону (І категорії) від 01.08.2018 № 195-ОС щодо виключення зі списку особового складу та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 (П-002214), начальника групи пожежної безпеки відділу персоналу 7 прикордонного загону (І категорії), пункт щодо вислуги років викладено в такій редакції: «Вислуга років станом на 01 серпня 2018 року становить: календарна: 23 роки 07 місяців 11 днів; пільгова: 00 років 00 місяців 24 дні; всього 23 роки 08 місяців 05 днів».
Вважаючи протиправним Наказ начальника 7 прикордонного загону Західне регіональне управління управління Державної прикордонної служби України від 12.10.2018 №269-ОС яким виключено період навчання у вищому цивільному навчальному закладі, позивач звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору, суд керувався наступним.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони; особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби; спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного); захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а; також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально- виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Статтею 17Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що порядок обчислення вислуги 4 років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» визначено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Системний аналіз наведених норм права та враховуючи особливий статус осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», дає підстави стверджувати, що до вислуги років цим особам додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Тобто визначальною умовою для застосування наведеного законодавчого припису є присвоєння особі офіцерського (спеціального) звання у зв'язку з закінченням відповідного навчального закладу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 травня 2019 року в справі №823/1330/16, від 22 січня 2020 року в справі №200/5111/19-а, від 29 жовтня 2020 у справі №820/2083/18.
Судом встановлено, що позивач 27.06.1994 отримав диплом спеціаліста Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова за спеціальністю "інженер-механік", але у зв'язку з закінченням цього навчального закладу йому не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання. Офіцерське звання позивач отримав лише після прийняття на військову службу в Прикордонні війська України.
Тобто, до призначення на посаду в прикордонних військах позивачеві офіцерське (спеціальне) звання не присвоювалося.
За таких обставин суд дійшов висновку, що навчання ОСОБА_1 в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова, не може вважатися проходженням служби в прикордонній службі, оскільки спеціальне звання він отримав лише після прийняття на службу в Прикордонні війська України.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими , а тому у задоволенні позову належить відмовити.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2020.