справа №380/10602/20
про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2020 року
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просить:
- визнати наказ № 13-1345-УБД від 02.10.2020 начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Мшанської сільської ради, поза межами населення пункту, для ведення особистого селянського господарства - протиправним та його скасувати;
- зобов'язати начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 учасника антитерористичної операції щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Мшанської сільської ради Городоцького району Львівської області, за межами населення пункту, для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, адреси електронної пошти сторін.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до адміністративного позову не було надано доказів сплати судового збору.
Натомість у позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору, оскільки має статус учасника бойових дій.
Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суддя зазначає наступне.
Відповідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
При цьому п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.
Так, абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'визначено, що учасникам бойових дій (ст.ст. 5, 6) надаються такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Предметом позову у цій справі є оскарження позивачем наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовним розміром 2,0 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Отже, предмет спору у цій справі не стосується питання першочергового відведення позивачу земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва чи городництва, а стосується питання відведення позивачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що не охоплюється правовим регулюванням норми абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ в контексті права позивача як учасника бойових дій на її першочергове відведення.
Крім цього, у позовній заяві позивач не зазначає як підставу позову саме порушення відповідачем спірним наказом його права на першочергове відведення йому земельної ділянки, як учаснику бойових дій відповідно до абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ.
Таким чином, з урахуванням предмету та підстав позову ця адміністративна справа не стосується захисту прав позивача як учасника бойових дій в контексті положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому за таких обставин на нього не поширюється пільга, передбачена п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» згідно з якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, за подання цього адміністративного позову, з урахуванням немайнового характеру позовних вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн за платіжними реквізитами: отримувач коштів: УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ): 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003 код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаного недоліку.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду позовну заяву та її примірник для відповідача, в якій зазначити ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та адреси електронної пошти сторін (чи вказати про відсутність таких), а також долучити оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами.
Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сидор Н.Т.