Номер провадження ЗД/380/79/20
з питань забезпечення позову
25 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, інші особи: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львівська обласна державна адміністрація.
У вказаній заяві викладене прохання:
1. зупинити дію дозволу від 08.02.2019 №ЛВ 112190390866 на будівельні роботи будівництво студентського гуртожитку на вул. Пасічна, 62 у м. Львові, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Львівському національному університету імені Івана Франка, до набрання законної сили рішенням у справі;
2. заборонити Львівському національному університетові імені Івана Франка вчиняти дії , що стосуються предмета спору - здійснювати підготовчі та будівельні роботи щодо будівництва студентського гуртожитку на АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Вказану заяву мотивовано тим, що будівництво вказаного гуртожитку планується на земельній ділянці, прилеглій до будинку АДРЕСА_1 , у якому мешкає заявниця. Поряд з її будинком розташовані також студентські гуртожитки №5, №6, №8.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками вказаних земельних ділянок є Львівська обласна державна адміністрація, а ЛНУ ім. І. Франка вони передані на праві постійного користування для обслуговування будівель гуртожитків з поділом земельної ділянки у 2016 році.
Заявник вважає дозвіл №ЛВ 112190390866, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 08.02.2019 протиправним, у зв'язку з чим ОСОБА_1 має намір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернутися до суду із позовом про його скасування.
Заявник вказала, що відповідний дозвіл є протиправним, оскільки будівництво студентського гуртожитку суперечить містобудівній діяльності на місцевому рівні - плану зонування території м Львова та не відповідає ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо граничної щільності населення мікрорайону. Заявник зауважила, що внаслідок будівництва ще одного гуртожитку матиме місце порушення державних норм як щодо щільності 820 люд/га (при дев'ятиповерховій забудові), так і щодо можливості їх забезпечення об'єктами благоустрою, інфраструктури, місцями для паркування та дотримання санітарних норм (в частині інсоляції) і протипожежних вимог.
Згідно з планом зонування Личаківського району м. Львова земельна ділянка, на якій планується будівництво належить до Ж-3 - зони багатоповерхової забудови, для якої будівництво гуртожитків не є ні переважним, ні супутнім, ні допустимим видом забудови та використання земельної ділянки.
За наявності таких обставин Інспекція ДАБК у м. Львові мала дійти висновку про невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні та відмовити у видачі дозволу на будівельні роботи.
Заявник вказала, що спірний дозвіл №ЛВ 112190390866 від 08.02.2019 є документом, який надає ЛНУ ім. І. Франка право виконувати будівельні роботи. Станом на дату звернення з цією заявою вже проведено зрізання 51 одиниць дерев, ведуться підготовчі роботи з влаштування будівельного майданчика, встановлення огорожі. Тому вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до виконання будівельних робіт зі створення незаконного об'єкта будівництва на землях державної власності вже під час розгляду справи в суді. Задоволення ж судом позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Дозволу від 08.02.2019 на етапі, коли об'єкт буде вже частково чи повністю збудований, ускладнить чи навіть унеможливить виконання судового рішення. З огляду на те, що дія рішення суду розпочнеться з моменту набрання ним законної сили і таке діятиме лише на майбутнє, зрозуміло, що задоволення позову означатиме неможливість продовження будівництва, а частково чи повністю збудований об'єкт підлягатиме приведенню до стану, який існував до будівельних робіт.
Вказане питання важливе з огляду на те, що джерелом фінансування будівництва об'єкта є кошти державного бюджету. Більше того, незрозуміло на підставі якої проектної документації буде збудовано об'єкт, адже в процесі здійснення будівництва в проектну документацію вносяться зміни.
Також зазначила, що в умовах, коли Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування, зважаючи на дію карантинних заходів і те, що перевірки дотримання містобудівного законодавства не проводяться, існує високий ризик нецільового використання бюджетних коштів забудовником спершу на створення незаконного будівництва, а згодом - на приведення до стану, який існував до будівельних робіт.
Заявник також вказала, що оскільки вона проживає у будинку, який знаходиться поруч із об'єктом будівництва, щодо якого виданий оскаржуваний дозвіл, невжиття заходів забезпечення позову до початку будівництва об'єкта неминуче призведе до порушення її прав та законних інтересів - права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, повноцінне життєве середовище, належні умови життєдіяльності, на безпечні та комфортні умови життя, гарантовані, зокрема, ст. 50 Конституції України
Також очевидно, що початок виконання робіт з будівництва невідворотно змінить природний стан земельної ділянки, яка є невідновлювальним природним ресурсом. Для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Дії, направлені на відновлення прав позивача, полягатимуть у знесенні збудованого об'єкта (або об'єкта незавершеного будівництва), приведенні земельної ділянки до попереднього стану.
Вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відтак заходи забезпечення позову, які вона просить застосувати, є співмірними із вимогами, які будуть заявлені нею у майбутньому позові. Застосування таких заходів забезпечення позову, про які просить ОСОБА_1 гарантують можливість ефективного захисту та поновлення її порушених прав та інтересів.
З огляду на викладене, оскільки з позиції заявника, очевидними є ознаки протиправності Дозволу ЛВ 112190390866 від 08.02.2019, а також те що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення її порушених прав та інтересів, за захистом яких має намір звернутися до суду, просила суд забезпечити позов.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Питанням забезпечення позову присвячено главу 10 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
Пункт 3 ч. 1 ст. 151 виключено на підставі Закону №460-IX від 15.01.2020;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Судом з'ясовано, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видано Львівському національному університету ім. І. Франка, генеральний підрядник Корпорація будівельних підприємств «КАРПАТБУД» дозвіл ЛВ№112190390866 від 08.02.2019 на «Будівництво студентського гуртожитку на АДРЕСА_1 .
Тобто, заходи забезпечення позову, які просить застосувати заявник, безпосередньо стосуються дії індивідуального акту, який останній має намір оскаржити до суду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову допускається, коли очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У ході розгляду заяви позивача судом не виявлено фактів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного дозволу з врахуванням особливостей предмета може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин у справі, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, однак не при розгляді заяви про забезпечення позову, до подання позовної заяви.
Суд вважає за необхідне наголосити, що правовідносини з приводу надання дозволу на будівництво №ЛВ 112190390866 від 08.02.2020 щодо будівництва студентського гуртожитку на АДРЕСА_1 виникли між Львівським національним університетом ім. І. Франка та Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові. Питання участі ОСОБА_2 у цих правовідносинах, порушення її прав, протиправність дій чи рішень суб'єкта владних повноважень може бути предметом спору під час розгляду такої справи по суті.
Вжиття заходів забезпечення позову є крайнім засобом (формою) реагування суду, активного втручання у правовідносини між фізичними чи юридичними особами та суб'єктами владних повноважень.
З врахуванням недоведеності позивачем порушення його прав, очевидної протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, чи неможливості ефективного захисту прав позивача після прийняття рішення по суті справи, застосування заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, є передчасним непропорційним втручанням у правовідносини, які склалися між Львівським національним університетом ім. І. Франка і Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові. Адже слід остерігатися таких способів забезпечення позову, які фактично підміняють протягом тривалого часу результат вирішення спору до розгляду справи по суті чи набрання рішенням суду законної сили.
Суд також зазначає, що заявник не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При цьому, наведені доводи заявника щодо можливості порушення його прав ґрунтуються на його суб'єктивних судженнях та припущеннях про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду буде істотно ускладнено.
Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18.
Самі по собі негативні наслідки не можуть бути підставою для забезпечення позову, а наведене заявником обґрунтування потребує з'ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи.
Враховуючи зміст повідомлених у заяві про забезпечення позову обставин у співставленні з заходами забезпечення позову, про які просить заявник, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 153, 154, 241-243, 248, 294, пп.15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати заявнику та заінтересованим сторонам, вказаним у заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кравців О.Р.
