12 листопада 2020 року справа №380/2378/20
зал судових засідань №3
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Ходаня Н.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області Іванова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування рішень, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області код ЄДРПОУ 20812415, місцезнаходження: 79041, м.Львів, вул. Героїв УПА, 73, корпус 4, 3 поверх (далі - КДКА Львівської області), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури код ЄДРПОУ 26080214, місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул. Борисоглібська, 3, 2-й поверх (далі - ВКДКА), в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 22.11.2019 № 11/ІІ/2-2019 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.01.2020 № І-011/2020.
Ухвалою від 30.03.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 15.04.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 13.05.2020 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 (далі - третя особа).
Ухвалою від 13.05.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд викликав для допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Ухвалою від 10.09.2020 суд задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду, у задоволенні клопотання представника кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про залишення позовної заяви без розгляду відмовив.
Ухвалою від 10.09.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення комп'ютерно-технічної експертизи.
Ухвалою від 17.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 12.10.2020 суд вирішив провести судове засідання у режимі відеоконференції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскарженому рішенні не надано оцінку значенню слів, вжитих при спілкуванні з ОСОБА_2 . Позивач вказав, що такої фрази, і в такому контексті, як вказує ОСОБА_2 в її сторону не висловлював, що підтверджується іншими матеріалами дисциплінарної справи, в тому числі суперечливими поясненнями свідків з числа працівників суду. Позивач вважає, що його слова, вжиті при спілкуванні з ОСОБА_2 з посиланням на існуючі в українській мові порівняння, фразеологізми, прислів'я, полягали в тому, що діючи з порушенням етики працівника суду, скаржниця безпричинно і нетактовно накинулася на нього як собака, що зірвався з прив'язі біля дверей судді, і почала гавкати. Крім цього, позивач вважає, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за діяння, які не свідчать про порушення правил етики, а тим більше про грубе порушення таких правил вчинених разово. Суддя ОСОБА_3 умисно для неявки позивача на засідання КДКА Львівської області призначив розгляд судової справи на ту ж годину і на той же день, що і засідання КДКА Львівської області 22.11.2019. Позивач також зауважив, що 21.11.2019 електронною поштою подав заяву у КДКА Львівської області про те, що бажає брати участь в засіданні комісії по розгляду своєї дисциплінарної справи, але не може з'явитися на засідання, у зв'язку з зайнятістю в цей же час у судовому розгляді справи та просив відкласти засідання комісії на інший день. Незважаючи на те, що це була перша неявка при розгляді дисциплінарної справи, та ще й з поважних причин, розгляд справи провели у відсутності позивача. Крім цього, посилається також на те, що рішення КДКА Львівської області підписане особами, які не мали на це повноважень.
04.05.2020 представник КДКА Львівської області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що дисциплінарну справу стосовно позивача порушено, оскільки скарга, матеріали перевірки та довідка містили відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Із рішенням про порушення дисциплінарної справи позивач погодився та не оскаржував його ні до ВКДКА, ні до суду. Оскаржене рішення КДКА Львівської області прийняте у відсутності позивача, оскільки до засідання 22.11.2019 останній жодних клопотань про неможливість з поважних причин брати участь у засіданні КДКА Львівської області не подавав та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До того ж, позивач подав до КДКА Львівської області письмові пояснення щодо скарги. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення у нарадчій кімнаті враховано обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини. Помилковим є твердження позивача про кількість членів дисциплінарної палати КДКА Львівської області у складі одинадцяти, оскільки рішенням конференції адвокатів Львівської області від 24.01.2019 внесено зміни до кількісного складу Дисциплінарної палати КДКА Львівської області у складі 7 членів, у зв'язку із припиненням повноважень 4 членів за їх заявами.
12.05.2020 представник ВКДКА подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що станом на 22.11.2019 від позивача на адресу КДКА Львівської області не надходило інформації про явку чи про перенесення засідання. Посилання позивача на те, що 21.11.2019 на електронну пошту КДКА Львівської області він направляв клопотання про поважність причин неможливості прибути на засідання дисциплінарної палати, спростовується повідомленням КДКА Львівської області від 29.11.2019 за вих. № 539 про те, що такого клопотання не надходило. Крім того, в доданих позивачем заявах до ВКДКА є його заява до КДКА Львівської області від 21.11.2019 про те, що він просить проводити засідання дисциплінарної палати 22.11.2019 без його участі, у зв'язку з занятістю в судовому процесі. КДКА Львівської області дослідивши усі обставини справи дійшла вмотивованого висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях позивача, а саме грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що було підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на один рік. ВКДКА прийняла оскаржене рішення у спосіб та в межах наданих повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням процедури його прийняття.
14.05.2020, 26.06.2020 позивач подав до суду відповіді на відзив, в яких зазначив, що особа може відповідати лише за те, що вчинила, а не за те, як це сприйняла інша особа. КДКА Львівської області не довела факту грубого порушення правил адвокатської етики. Крім цього, таке рішення не містить обґрунтувань застосування максимальної міри покарання. Позивач вказав, що дійсно не оскаржував рішення КДКА Львівської області про відкриття дисциплінарного провадження, проте це не свідчить, що він погоджується з таким. Докази надсилання на адресу КДКА Львівської області заяви про відкладення засідання є у матеріалах справи. Позивач зазначив, що не вживав слово у значенні, який наводиться в оскаржених рішеннях. Відносини з ОСОБА_2 не випливали із здійснення адвокатської діяльності, а тому позивач вважає, що його не могли притягнути до дисциплінарної відповідальності. Крім цього, відповідачі не дійшли висновку, що такими діями позивач підриває престиж адвокатури у відносинах з ОСОБА_2
10.06.2020 позивач подав до суду заяву про збільшення підстав позову, в якій вказав наступне. Голова КДКА Львівської області Стрепко Л.В. не вправі брати участь у розгляді дисциплінарної справи, оскільки не є членом дисциплінарної палати. З рішення конференції адвокатів Львівської області від 24.01.2019 не вбачається хто входить до складу дисциплінарної палати КДКА Львівської області в кількості 7-ми осіб, оскільки її персональний склад не визначений. Таким чином, оскільки конференція адвокатів Львівської області визначила лише кількісний склад дисциплінарної палати КДКА Львівської області, без зазначення її персонального складу, то повноваження не тільки голови КДКА Львівської області Стрепка Л.В., а й інших членів КДКА Львівської області, які брали участь у розгляді дисциплінарної справи викликають сумніви.
26.06.2020 третя особа подала до суду пояснення щодо позову, в яких зазначила, що дії позивача щодо неї підривають престиж адвокатури та адвокатської діяльності. Вважає, що оскаржені рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.
20.07.2020 позивач подав до суду відповідь на пояснення третьої особи, в якій вказав ті ж аргументи, що у попередніх заявах по суті.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник КДКА Львівської області проти позовних вимог заперечив у повному обсязі. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У судове засідання ВКДКА явку представника не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Подала до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника.
У судове засідання третя особа не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення позивача, представника КДКА Львівської області, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі рішення Львівської обласної КДКА від 07.06.1994 № 8 позивачу видано свідоцтво від 07.06.1994 № 286 про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Помічник судді Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_2 звернулася до КДКА Львівської області зі скаргою від 16.09.2019 щодо поведінки позивача.
КДКА Львівської області повідомила позивача про проведення перевірки, що підтверджується поштовим відправленням № 7900059346594, яке він отримав 02.10.2019.
23.10.2019 член дисциплінарної палати КДКА Львівської області Іванов О.О. склав довідку за результатами перевірки відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 , в якій пропонував порушити дисциплінарну справу стосовно позивача.
КДКА Львівської області у складі Дисциплінарної палати прийняла рішення від 25.10.2019, яким порушила дисциплінарну справу щодо позивача.
КДКА Львівської області у складі Дисциплінарної палати на засіданні 22.11.2019 прийняла рішення № 11/ІІ/2-2019 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення (далі - оскаржене рішення КДКА Львівської області). Вказаним рішенням позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одноразове грубе порушення правил адвокатської етики і застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік, з 22.11.2019 по 22.11.2020.
Позивач подав до ВКДКА скаргу від 30.11.2019 на рішення КДКА Львівської області від 22.11.2019 № 11/ІІ/2-2019.
31.01.2020 ВКДКА прийняла рішення № І-011/2020 (далі - оскаржене рішення ВКДКА), яким скаргу позивача залишила без задоволення, а рішення КДКА Львівської області від 22.11.2019 № 11/ІІ/2-2019 без змін.
Вважаючи рішення КДКА Львівської області від 22.11.2019 № 11/ІІ/2-2019 та рішення ВКДКА від 31.01.2020 № І-011/2020 протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з статею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому вказаним Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Згідно з статею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених вказаним Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, в редакції чинній на час спірних правовідносин, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення № 120), регламентує питання щодо здійснення процедури дисциплінарного провадження.
Наведене Положення розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268 (нова редакція) та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Пунктом 10 Положення № 120 передбачено, що до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських об'єднань, адвокатських бюро, об'єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.
Перелік вимог які висуваються до заяви (скарги), щоб бути прийнятними регламентовані у пункті 14 Положення № 120.
Отже, заява (скарга), а також інші документи прирівняні до скарг, можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, які мають містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен кому відомі факти такої поведінки.
Суд встановив, що підставою для відкриття КДКА Львівської області дисциплінарного провадження щодо позивача слугувала скарга ОСОБА_2 від 16.09.2019, яка працює на посаді помічника судді Жовківського районного суду Львівської області щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 . Адвокат, на думку скаржниці, поводив себе не тактовно, не стримано та не коректно. 12.09.2019 до та після судового засідання у цивільній справі №444/1184/19 у приміщенні Жовківського районного суду Львівської області, зокрема після судового засідання, при зверненні до помічника судді, скаржниці ОСОБА_6 , висловив образливі слова: "я є адвокат, а ти є ніхто, хто ти тут така щоб мені вказувати, що саме я маю робити, ти собака, бігаєш як собака і твоє місце біля дверей".
КДКА Львівської області направила позивачу повідомлення про проведення перевірки, із зазначенням місця та часу розгляду питання. Вказане повідомлення позивач отримав 02.10.2019, що підтверджується поштовим відправленням № 7900059346594.
Позивач подав до КДКА Львівської області письмові пояснення від 23.10.2019.
На засідання КДКА Львівської області 25.10.2019 позивач не з'явився, належним чином повідомлений. Причин неявки не повідомив.
На засідання КДКА Львівської області 25.10.2019 з'явилась ОСОБА_7 . Подала письмові спростування на пояснення адвоката ОСОБА_1. Заявила клопотання про допит свідків.
КДКА Львівської області у відкритому засіданні 25.10.2019 розглянула скаргу ОСОБА_2 , довідку за результатами перевірки викладених у скарзі відомостей і матеріали справи та встановила, що у матеріалах дисциплінарного провадження є відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а саме порушення ним пунктів 7, 12, 12-1, 43, 44, 45 Правил адвокатської етики. У зв'язку з чим, прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи №10/ІІ/3-2019.
Вказане рішення містить ознаки акта індивідуальної дії, а тому суд відхиляє аргументи позивача про його безпідставність, оскільки позивач не скористався правом на його оскарження.
За результатами дисциплінарного провадження КДКА Львівської області прийняла рішення від 22.11.2019 № 11/ІІ/2-2019, яким притягнула позивача за одноразове грубе порушення правил адвокатської етики і застосувала дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік, з 22.11.2019 по 22.11.2020.
КДКА Львівської області дійшла висновку про наявність одноразового грубого порушення позивачем пунктів 7, 12, 12-1, 43, 44, 45 Правил адвокатської етики.
Надаючи вказаним обставинам правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Статею 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов'язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.
Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Правила адвокатської етики затверджує з'їзд адвокатів України, який є вищим органом адвокатського самоврядування України (частина перша, пункт 3 частини сьомої статті 54 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Відповідно до статті 1 Правил адвокатської етики, затверджених установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Правила адвокатської етики) норми Правил адвокатської етики не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.
Положеннями статті 2 Правил встановлено, що дія Правил адвокатської етики поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов'язками або підірвати престиж адвокатської професії.
Дія Правил адвокатської етики поширюється на всіх адвокатів України, а також на адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні, незалежно від обраних ними форм здійснення адвокатської діяльності (індивідуально, у формі адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання);
Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або таким Правилам адвокатської етики.
У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.
Статею 12 Правил адвокатської етики встановлено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
У частині першій статті 43 Правил адвокатської етики встановлено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог вказаних Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.
Відповідно до статті 44 Правил адвокатської етики дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката - не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами адвоката з судом.
Адвокат не повинен полишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до його клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством таабо актами НААУ.
У частині другій статті 45 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по суті справи, що є предметом судового розгляду, з учасниками провадження, які не є його клієнтами, і має здійснювати таке лише у формах та з метою, що не суперечить чинному законодавству та вказаним Правилам і лише у випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення.
Відповідно до статті 46 Правил адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови таких осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.
Згідно зі статею 61 Правил адвокатської етики органи адвокатського самоврядування діють з метою забезпечення дійсної незалежності адвокатів у здійсненні їх професійної діяльності.
Органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської етики всіма адвокатами України та адвокатами іноземних держав, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність.
У відповідності до абзаців першого та третього статті 62 Правил адвокатської етики адвокат зобов'язаний дотримуватись загальнообов'язкових рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов'язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
Відповідно до статті 63 Правил адвокатської етики за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
Згідно з частиною першою, пунктами 3, 6 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
Як вже зазначав суд за результатами дисциплінарного провадження КДКА Львівської області встановила, що під час спілкування із ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_1 проявив нетактовність, нестриманість, вжив образливі слова. Поведінка його була некоректною.
В ході дисциплінарного провадження щодо позивача відповідачі встановили, що 12.09.2019 ОСОБА_2 знаходилась на робочому місці разом з секретарем судових засідань у кабінеті №7. Потрапити до кабінету судді можна пройшовши лише через кабінет №7, іншого входу в службовий кабінет судді не існує. 12.09.2019 близько 10 год. 15 хв. в кабінет зайшов раніше не знайомий адвокат ОСОБА_1 , який без привітання, без дозволу, без якої-небудь інформації направився до кабінету судді ОСОБА_3 ОСОБА_2 зробила йому зауваження, що заходити до кабінету судді без дозволу не можна, однак у відповідь почула «хто ти така, сидиш без бейджика» після чого він відкрив двері до кабінету судді. Суддя ОСОБА_3 зробив зауваження позивачу про неможливість перебування сторонніх осіб у службових кабінетах, а тим паче адвокатів, і пояснив, що помічник судді діяла правильно. Після вказаного зауваження позивач направився до зали судового засідання. Після закінчення судового процесу близько 11 год. позивач вдруге зайшов до службового кабінету №7, де була ОСОБА_2 , і в присутності, зокрема, судді ОСОБА_3 , секретаря судових засідань ОСОБА_4 з криком почав вимагати від ОСОБА_2 , щоб вона вибачилась перед ним. ОСОБА_2 пояснила, що діяла у відповідності до своїх службових обов'язків і вибачатися їй немає за що. Після цього позивач спитав її прізвище, посаду і сказав їй: «я є адвокат, а ти є ніхто, хто ти тут така, щоб мені вказувати, що я маю робити, ти собака, бігаєш, як собака, і твоє місце біля дверей». Також сказав, що ОСОБА_2 зі своїм рівнем розвитку та поведінкою ніколи не будь-ким взагалі, а суддею тим паче, в чому він посприяє.
Відповідачі встановили, що вживання слова "собака" при спілкуванні із помічником судді ОСОБА_6 у приміщенні Жовківського районного суду Львівської області, є грубою та не тактовною поведінкою адвоката ОСОБА_1 , що підтверджується поясненнями скаржниці ОСОБА_6 , усними та письмовими поясненнями судді Жовківського районного суду ОСОБА_3 , письмовими та усними поясненнями секретаря судових засідань ОСОБА_4 . Вживання саме слова "собака" підтвердив, допитаний у засіданні дисциплінарної палати ОСОБА_5 , проте пояснив, що в цей момент не бачив кому саме були адресовані слова, дослівно повторив вислови адвоката ОСОБА_1 , зміст яких повністю відповідає свідченням ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Суд з метою перевірки вказаних обставин, дослідив скаргу ОСОБА_2 , письмові пояснення позивача, пояснення судді Жовківського районного суду ОСОБА_3 , секретаря судових засідань ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які містяться в дисциплінарній справи.
Суд також допитав в судовому засіданні свідків суддю Жовківського районного суду ОСОБА_3 , секретаря судових засідань ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які надали покази, що відповідають усним та письмовим поясненням наданим в ході дисциплінарного провадження та повністю узгоджуються між собою.
Суд також дослідив відеозаписи засідань КДКА Львівської області, у письмовому вигляді відображені у виписці №2 з протоколу №11 засідання дисциплінарної палати КДКА Львівської області від 22.11.2019, і встановив, що пояснення ОСОБА_2 , судді Жовківського районного суду ОСОБА_3 , секретаря судових засідань ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідають змісту наданих ними усних та письмових пояснень та повністю узгоджуються між собою.
Позивач зазначив, що його слова, вжиті при спілкуванні з ОСОБА_2 з посиланням на існуючі в українській мові порівняння, фразеологізми, прислів'я, полягали в тому, що діючи з порушенням етики працівника суду, скаржниця безпричинно і нетактовно накинулася на нього як собака, що зірвався з прив'язі біля дверей судді, і почала гавкати. Допитаний як свідок ОСОБА_1 надав покази, які відповідають змісту його доводів, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих у судовому засіданні як позивача.
Суд критично оцінює такі доводи позивача та погоджується з КДКА Львівської області, виходячи з того, що в обстановці яка склалася, зокрема при спілкуванні, висловлені аргументів, доводів, доказування своєї правоти, використання наступних слів: "я є адвокат, а ти є ніхто, хто ти тут така щоб мені вказувати, що саме я маю робити, ти собака, бігаєш як собака і твоє місце біля дверей" загалом та зокрема слова "собака" є зверхнім, принизливим, образливим та нетактовним.
Аргументи позивача про те, що поведінка ОСОБА_6 була протиправною щодо нього, оскільки вона накинулася одразу коли той зайшов у кабінет, спростовуються поясненнями судді Жовківського районного суду ОСОБА_3 та секретаря судових засідань ОСОБА_4 , згідно з якими ОСОБА_6 була вражена висловлюваннями позивача.
Суд в цьому контексті також враховує те, що позивач подав скаргу від 06.12.2019 щодо поведінки помічника судді Жовківського районного суду ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , в якій вказує на невідповідність етиці поведінки працівника суду, ініціюванню нею конфліктної ситуації та просив вирішити питання про притягнення останньої до відповідальності. За результатами розгляду вказаної скарги Жовківський районний суд Львівської області надав позивачу відповідь від 17.12.2019 №03-01/21/2019, в якій зазначено, що наведені останнім порушення правил поведінки працівника суду помічником судді ОСОБА_2 не знайшли підтвердження, а підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності не встановлені.
Суд також враховує і те, що у скарзі від 31.11.2019 до ВКДКА на рішення КДКА Львівської області, позивач зазначає, що «моя адвокатська діяльність в порядку дисциплінарного стягнення має бути зупинена на один місяць по вказаному факту взаємовідносин з ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що у спілкуванні з нею вживав слово «собака», яке, нібито, було образливим для неї, хоч мною було застосовано лише народний фразеологізм/прислів'я, для підкреслення її нетактовної поведінки та безпричинного нападу на мене і у такому випадку це я маю ображатися на неї, а не вона на мене.». Вказану обставину суд розцінює як визнання позивачем доводів скаржниці ОСОБА_2 і рішення КДКА Львівської області в частині наявності грубого одноразового порушення адвокатської етики.
Таким чином, суд вважає, що висновки КДКА Львівської області про неналежну поведінку позивача 12.09.2019 при спілкуванні з помічником судді ОСОБА_2 під час перебування у приміщенні Жовківського районного суду Львівської області є правомірними.
Щодо аргументів позивача про те, що спілкування з помічником судді ОСОБА_2 не пов'язане із здійсненням ним адвокатської діяльності, а тому відсутні порушення Правил адвокатської етики, суд вказує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Суд із змісту пояснень позивача від 23.10.2019, поданих до КДКА Львівської області, встановив наступне. Позивач 12.09.2019, перебуваючи у приміщенні Жовківського районного суду Львівської області намагався потрапити в кабінет судді Ясиновського Р.Б. для того, щоб повідомити йому інформацію щодо свого прибуття в засідання у розгляді цивільної справи №444/1184/19, в якій позивач представляв інтереси ДП «Сі-сі-ай Любеля», та яка перебувала у провадженні вказаного судді. Таким чином, мета відвідування кабінету судді ОСОБА_3 та виникнення у зв'язку з цим конфліктної ситуації з помічником судді ОСОБА_2 безпосередньо пов'язана із здійсненням позивачем адвокатської діяльності.
В цьому контексті суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Згідно з частиною першою статті 2 Правил адвокатської етики дія таких Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов'язками або підірвати престиж адвокатської професії.
У статті 12 Правил адвокатської етики встановлено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.
Таким чином, адвокат повинен дотримуватися Правил адвокатської етики при здійсненні ним адвокатської діяльності. Такі дії позивача однозначно свідчать про підрив ним престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
З огляду на викладене, суд вважає аргументи позивача в цій частині безпідставними та необґрунтованими.
Суд зазначає, що положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики не визначено поняття «грубого» їх порушення, зважаючи на що, таке є оціночним і надання відповідної оцінки порушенню належить до компетенції органу, який вирішує відповідне питання.
З оскарженого рішення КДКА Львівської області вбачається, що таке прийняте за результатами дослідження обставин вчинення проступку, пояснень позивача, третьої особи, а також свідків щодо порушень Правил адвокатської етики, поставлених у вину позивачу. Тому, оцінивши встановлені обставини у сукупності, з урахуванням подальшої поведінки адвоката КДКА Львівської області визначила, що порушення позивачем Правил адвокатської етики носить одноразовий грубий характер.
Суд вважає правомірним такий висновок КДКА Львівської області, оскільки він випливає з належно встановлених порушень, які поставлені у вину позивачу, а останній, в свою чергу, не надав належних та допустимих доказів на його спростування.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення КДКА Львівської області є обґрунтованим, мотивованим, прийнятим з урахуванням всіх обставин, які мають значення для його прийняття.
Щодо дотримання КДКА Львівської області порядку розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача, суд зазначає таке.
Процедура розгляду дисциплінарної справи визначена у статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також у Положенні №120.
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
Відповідно до пункту 43 Положення №120 розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Суд встановив, що позивач подав пояснення від 15.11.2019, які КДКА Львівської області врахувала при прийнятті оскарженого рішення.
В абзацах третьому, четвертому частини другої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Відповідно до пункту 44 Положення №120 адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Суд зауважує, що позивач не заперечує, що його належним чином повідомлено про засідання дисциплінарної палати КДКА Львівської області не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення. Крім цього, позивач за заявою від 11.11.2019 ознайомився з матеріалами дисциплінарного провадження.
У пунктах 45, 46 Положення №120 передбачено, що у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з'явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
В оскарженому рішенні КДКА Львівської області зазначено, що на засідання КДКА Львівської області в складі Дисциплінарної палати 22.11.2019 позивач не прибув, належним чином повідомлений. Причин не прибуття не повідомив, клопотань у зв'язку з неприбуттям не заявляв.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо прийняття КДКА Львівської області оскарженого рішення без урахування його клопотання про відкладення засідання, суд вказує наступне.
Позивач надав скріншот сторінки (арк. справи 244, Том 2), з якої вбачається надіслання 21.11.2019 о 17:42 з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заяви щодо засідання комісії 22.11.2019 (у сканованому вигляді). У такій заяві позивач повідомляв, зокрема, про те, що не може прибути з поважних причин на засідання КДКА Львівської області, яке призначено на 22.11.2019 11:00 год., у зв'язку з тим, що має зобов'язання перед позивачем у справі, яка призначена Сколівським районним судом Львівської області на 22.11.2019 11:00 год. Просив повідомити про наступне засідання.
Допитана у судовому засіданні як свідок голова дисциплінарної палати КДКА Львівської області ОСОБА_8 пояснила, що вхідну кореспонденцію веде помічник голови КДКА Львівської області ОСОБА_10 КДКА Львівської області є два ноутбуки, які ні за ким не закріплені та використовуються для забезпечення організаційно-технічної діяльності. Через електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_2» отримують вхідну кореспонденцію, в тому числі від громадськості, яка регулярно перевіряється. Отриману кореспонденцію ОСОБА_9 роздруковує і реєструє в журналі вхідної кореспонденції. Звернула увагу на те, що 21.11.2019 та 22.11.2019 ОСОБА_9 була відсутня на роботі, у зв'язку з участю в семінарі, який проходив з 21.11.2019 по 22.11.2019. Тому, свідок 21.11.2019 та 22.11.2019 особисто перевіряла надходження кореспонденції на електронну адресу «ІНФОРМАЦІЯ_2», в якій не було жодних заяв чи клопотань від позивача за період з 21.22.2019 по 22.11.2019.
Вказані обставини також підтверджуються наказом КДКА Львівської області №10-к від 20.11.2019 «Про покладення обов'язків помічника голови КДКА Л/о на ОСОБА_8 » згідно з яким у зв'язку з відсутністю ОСОБА_10 помічника голови КДКА Л/о покласти виконання обов'язків на ОСОБА_8 голову ДП КДКА Л/о.
Згідно з журналом вхідної кореспонденції КДКА Львівської області за період з 13.11.2019 по 02.12.2019 також не вбачається надходження клопотання позивача від 21.11.2019 про відкладення розгляд справи.
Суд також встановив, що згідно з скріншотом сторінки отриманих листів на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_2» вбачається, що на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не надходило заяви позивача щодо засідання комісії 22.11.2019.
Враховуючи наведене, суд оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв'язку вважає, що КДКА Львівської області не отримувало від позивача заяви від 21.11.2019 щодо засідання комісії 22.11.2019.
Суд відхиляє пояснення позивача та пояснення адвоката ОСОБА_11 від 11.11.2020 про те, що він особисто на прохання позивача 21.11.2019 о 17:42 год надіслав на електронну пошту КДКА Львівської області заяву від 21.11.2019 про неможливість прибуття з поважних причин на засідання, оскільки вони не спростовують факт неотримання КДКА Львівської області вказаної заяви.
Суд акцентує увагу на тому, що позивач порушив порядок подання таких заяв, оскільки відповідно до підпункту 6.4.4. пункту 6.4. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Регламент), згідно з яким учасники засідання зобов'язані з'явитися на засідання КДКА (Палати); надавати відомості, необхідні для вирішення питання; завчасно (не пізніше ніж за 3 дні до дня засідання) письмово повідомити КДКА про неможливість явки та про причину неявки на засідання КДКА (палати), а також надати документи, що свідчать про поважні причини неявки.
Проте, заява позивача датована лише 21.11.2019.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що КДКА Львівської області, враховуючи письмові пояснення позивача, належне повідомлення його про місце, день і час засідання, а також відсутність поважності причин неявки позивача, правомірно прийняла оскаржене рішення.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що приймаючи оскаржене рішення, КДКА Львівської області дотрималась вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення №120 щодо процедури його прийняття, а тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
Надаючи оцінку аргументам позивача щодо безпідставного підписання оскарженого рішення КДКА Львівської області головою Стрепком Л. В., суд зазначає наступне.
Суд встановив, що оскаржене рішення прийняте КДКА Львівської області в складі: голови КДКА Львівської області Стрепком Л.В., голови дисциплінарної палати КДКА Львівської області ОСОБА_8., секретаря дисциплінарної палати КДКА Львівської області Діль М.М. , членів палати Іванова О.О., Коваля А.Ф., Лисовича І.І., Лозана С.І., Саміло Л.В та підписане головою КДКА Львівської області Стрепком Л.В. , головою дисциплінарної палати КДКА Львівської області ОСОБА_8., секретарем дисциплінарної палати КДКА Львівської області Діль М.М .
Суд зазначає, що у пункті 46 Положення № 120, зокрема, встановлено, що під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, секретаря КДКА та працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати"). Виключенням з правила, встановленого у вказаній статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів.
Відповідно до підпункту 5.1.2. пункту 5.1. Регламенту голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вправі брати участь у засіданні будь-якої палати з правом голосу з усіх питань, які вирішуються на засіданні палати, його участь враховується при встановленні кворуму на засіданні палати. Голова КДКА не приймає участь у голосуванні з питань обрання та відкликання з посад голів, заступників голів і секретарів плат.
Таке ж положення передбачене у пункті 8.3. Регламенту, згідно з яким під час прийняття рішення КДКА (палати) ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу КДКА (палати), який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, секретаря КДКА та працівників Секретаріату КДКА. Члени КДКА (палати) та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключенням з правила, встановленого вказаним пунктом Регламенту, становить необхідність захисту Головою та членами КДКА, працівниками Секретаріату КДКА, своїх прав та інтересів.
Згідно з пунктом 8.12. Регламенту у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п'ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» у передбачених вказаним Законом випадках, повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Частиною 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Таким чином, голова КДКА Львівської області має право бути присутнім на засіданні палати, а також підписувати рішення, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність доводів позивача у цій частині.
Крім цього, помилковим є твердження позивача про склад дисциплінарної палати КДКА Львівської області у кількості одинадцяти членів, оскільки рішенням конференції адвокатів Львівської області від 24.01.2019 внесено зміни до кількісного складу Дисциплінарної палати КДКА Львівської області у кількості семи членів, у зв'язку із припиненням повноважень чотирьох членів за їх заявами, що підтверджується протоколом №1 від 24.01.2019.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що конференція адвокатів Львівської області не визначила персонального складу дисциплінарної палати КДКА Львівської області, оскільки у зв'язку із поданням чотирма членами палати заяв про складення повноважень, конференція адвокатів Львівської області внесла зміни до кількісного складу Дисциплінарної палати КДКА Львівської області у складі семи членів, без зміни персонального складу.
Щодо аргументів позивача про неспівмірність застосованого дисциплінарного стягнення із вчиненим порушенням, суд вказує таке.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. При цьому у відповідності до пункту 3 частини 2 вказаної статті накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Стаття 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень згідно з якою за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Суд зазначає, що у відповідності до абзацу другого частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 просила застосувати до позивача стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідачі при застосуванні виду стягнення до позивача врахували, що поведінка позивача була одноразова, до спілкування з ОСОБА_2 ним не вчинялась і додаткових фактів щодо цього немає.
Як вже встановив суд порушення, допущене позивачем має грубий одноразовий характер.
Суд відхиляє посилання позивача на докази, які характеризують його як адвоката та свідчать про неврахування КДКА Львівської області такої обставини як особа адвоката, а саме: публікації у газеті «Агенції журналістських розслідувань» ІНФОРМАТОР від 04.-10.10.2008; публікації у Червоноградському рекламно- інформаційному віснику; публікації у Всеукраїнській щоденній газеті «Факты и комментарии» №219 (2742) від 22.11.2008, оскільки такі самі по собі не є достатніми для висновку про те, що вид стягнення, застосованого до позивача не є співмірним із вчиненим дисциплінарним проступком. Крім цього, суд зазначає, що при обранні виду стягнення враховуються в сукупності та у взаємозв'язку всі обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Суд також відхиляє інші документи, на які посилається позивач як на докази, які характеризують його як адвоката та свідчать про неврахування КДКА Львівської області такої обставини як особа адвоката, а саме: довіреність від 21.12.2004, видана народним депутатом, кандидатом в Президенти України ОСОБА_18. на представництво його інтересів у виборчих комісіях та у судах; подяку Сокальської районної друкарні від 08.10.2016; агітаційного матеріалу щодо балотування позивача в депутати Львівської обласної ради; лист ОСОБА_15 від 07.01.2020; заяву релігійної організації «Релігійна громада Львівсько-Сокальської єпархії Української православної Церкви «Православна Церква України» від 10.01.2020; лист ОСОБА_16 від 31.12.2019; пояснення адвоката ОСОБА_11 від 25.01.2020; лист ОСОБА_17 від 21.01.2020; довідку прокуратури Львівської області від 19.07.2005 №11/1-421вих-05; характеристику слідчого в особливо важливих справах при прокурорі Української РСР від 21.10.1986, оскільки такі не надавались КДКА Львівської області при розгляді дисциплінарної справи та відповідно не враховувались відповідачем при прийнятті рішення.
Додатково суд звертає увагу на те, що стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини сформував позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Суд при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 20.02.2020 у справі №2040/7713/18.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вид стягнення, застосований відповідно до рішення КДКА Львівської області від 22.11.2019 № 11/ІІ/2-2019 є повністю співмірним із дисциплінарним проступком, вчиненого позивачем, а тому його доводи в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
Враховуючи наведені висновки, суд вважає, що рішення КДКА Львівської області від 22.11.2019 № 11/ІІ/2-2019 відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладені у частині другій статті 2 КАС України, а тому є правомірним.
Надаючи оцінку правомірності рішення ВКДКА адвокатури від 31.01.2020 №І-011/2020, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Згідно з пунктом 61 Положення № 120 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення у дисциплінарній справі, витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи з дотриманням вимог, визначених пунктами 37, 38 вказаного Положення.
Суд встановив, що позивач подав до ВКДКА скаргу на рішення КДКА Львівської області від 22.11.2019 № 11/ІІ/2-2019.
За результатами розгляду скарги позивача ВКДКА прийняла рішення від 31.01.2020 №І-011/2020, яким скаргу позивача залишила без задоволення, а рішення КДКА Львівської області від 22.11.2019 № 11/ІІ/2-2019 без змін.
ВКДКА погодилась із висновком КДКА Львівської області про те, що в поведінці позивача встановлено порушення статей 7, 12, 12-1, 43, 44, 45 Правил, що свідчить про наявність в поденці адвоката одноразового грубого порушення Правил адвокатської етики. Комісія також в оскарженому рішенні зазначила, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення прийнято з урахуванням обставин вчинення проступку, його наслідків, особи адвоката і є співмірним із вчиненим дисциплінарним проступком.
Суд зазначає, що аргументи позивача щодо протиправності рішення ВКДКА від 31.01.2020 № І-011/2020 фактично зводяться до висновків, встановлених у рішенні КДКА Львівської області.
З огляду на вказане, враховуючи висновок суду про правомірність рішення КДКА Львівської області, підстави для визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 31.01.2020 № І-011/2020 відсутні.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування рішень відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 23 листопада 2020 року.
Суддя А.Г. Гулик