справа №380/10840/20
про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Наталії Іванівни, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії ,
На електронну адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області з вимогами :
визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо непроведення із ОСОБА_1 повного розрахунку у день звільнення з військової служби;
стягнути з Управління Служби безпеки України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільнені з 30.08.2020 до 30.10.2020 у сумі 933 142,32 грн.
Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що є учасником бойових дій та на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільнений від сплати судового збору. Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону Закон № 3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII».
Позивач звернувся до суду з цим позовом, вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, що на момент його звільнення та виключення із списків особового складу частини йому не виплатили грошову компенсацію за не невикористані календарні дні додаткової відпустки, тому вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
З огляду на підстави та предмет позову суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 стосується питання стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Оскаржені дії/бездіяльності відповідача зумовлені невчасним розрахунком при звільненні позивача з військової служби та жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю в нього статусу учасника бойових дій.
Таким чином, в розрізі положень статті 12 Закону №3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього позову на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI. Тому ОСОБА_1 належить сплатити судовий збір за подання цієї позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.
Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 9 331,42 грн.).
Відповідно до прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 об'єднав взаємопов'язані вимоги про визнання протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільнені з 30.08.2020 до 30.10.2020 у сумі 933 142,32 грн.
Таким чином, позовні вимоги є майнового характеру та сплаті підлягає (з огляду на розмір позовних вимог) збір в сумі 9 331,42 грн.
Реквізити рахунку для сплати судового збору за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду такі: отримувач коштів: УКуЗаліз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); банк отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір за подання позову. Ця інформація висвітлена на офіційному сайті Львівського окружного адміністративного суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, суд приходить до висновку, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали суду, а саме надати :
оригінал платіжного документа про сплату судового збору в сумі 9 331,42 грн.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сподарик Н.І.