25 листопада 2020 року м.Київ №320/9483/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши клопотання про витребування доказів в межах адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернулась ОСОБА_1 в порядку оскарження відмови ГУ ПФУ у Київській області у перерахунку та виплаті додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 із розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату зазначених щомісячних пенсійних виплат по інвалідності із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком за період з 01.01.2014 до 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 13.10.2020 позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю ст.ст.160, 161 КАСУ, позивачеві наданий строк для усунення недоліків поданої заяви.
В порядку виконання вищезазначеної ухвали суду, 26.10.2020, до суду надіслано клопотання про витребування доказів у ГУ ПФУ у Київській області, а саме копії пенсійної справи ОСОБА_1 , розрахунку недоплаченої пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, та з 17.07.2018 відповідно до ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 5 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
В основу цього клопотання було покладено твердження позивачки про неможливість самостійного отримання документів.
Дослідивши доводи клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на таке:
положеннями п.5 ч.5 ст.160 КАСУ встановлено, що при зверненні до суду позивач зобов'язаний викласти обставини заявленого позову з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину. Вказана стаття кореспондується з ч.1 ст.77 КАСУ, в якій передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Також суд звертає увагу заявниці, що витребування доказів судом за клопотанням учасника справи є правом, а не обов'язком суду і реалізація цього права поставлена в безпосередню залежність від добросовісного виконання учасником покладеного на нього обов'язку довести належними та допустимими доказами свою правову позицію у спорі.
На підставі ч.1 ст. 80 КАСУ, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Як слідує із приписів ч.2 ст.79 КАСУ, позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Позовна заява була подана 08.10.2020, відтак клопотання про витребування доказів повинно було бути подано у цей же строк.
Крім того, за змістом та формою, клопотання повинно відповідати вимогам, встановленим ч.2 ст.80 КАСУ.
Оскільки звернення до суду про витребування доказів подано з порушенням строків, встановлених ч.2 ст.79 КАСУ, а також без додержання форми, визначеної КАСУ, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити.
Керуючись статтями 77, 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Брагіна О.Є.