25 листопада 2020 року № 320/733/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Державної аудиторської служби України за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар Роз» про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі, опублікованого 31.01.2019 року на офіційному сайті системи публічних закупівель prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-10-04-000683-b.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача із висновком Державної аудиторської служби України щодо порушення позивачем норм частини першої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», вважає його протиправним та необґрунтованим, а тому просить цей висновок скасувати.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 30 червня 2020 року касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року скасовано, та справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що виконання вимог спірного висновку має безпосередній вплив на права і обов'язки не лише для позивача, але і для товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар Роз», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цього висновку було переможцем конкурсу закупівлі, в межах яких здійснено моніторинг, та з ним укладено договір про закупівлю.
За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважав, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов'язки особи, яка не залучена до участі в розгляді справи. Оскільки суд першої інстанції не залучив до участі у справі як третю особу зазначене товариство, тому судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою суду від 10 липня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 29 липня 2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар Роз». Запропоновано третій особі протягом десяти днів з дня отримання копії позову подати до суду пояснення щодо позову або відзив на позовну заяву. Закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23 вересня 2020 року.
До початку судового засідання представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи в письмовому провадженні.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрих код 0113332688374). Жодних пояснень чи відзиву до суду не надав.
В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Частиною дев'ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Беручи до уваги ту обставину, що представником позивача заявлено клопотання про письмове провадження, а представник третьої особи про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 04.10.2018 Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» оприлюднене Оголошення про проведення відкритих торгів «Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (Послуги зі збирання, перевезення, захоронення, знешкодження побутових відходів, побутових відходів з повітряних суден, великогабаритних відходів)» (код ДК 021:2015 - 90510000-5) (оголошення про проведення закупівлі UА-2018-10-04-000683-b), з кінцевим строком подання тендерних пропозицій: 06.11.2018р., 12:00:00 год. за київським часом.
24.10.2018 на офіційному сайті системи публічних закупівель рrozorro опубліковано запитання до процедури щодо умов проекту договору про закупівлю.
01.11.2018 року позивачем оприлюднене зміни до кінцевого строку подання тендерних пропозицій: 14.11.2018 о 12:00:00 год. за київським часом.
Позивачем 08.11.2018 оприлюднена відповідь на запитання до процедури (роз'яснення), що подане 24.10.2018 та оприлюднені зміни до кінцевого строку подання тендерних пропозицій: 22.11.2018 о 12:00:00 год. за київським часом (Перелік змін (Редакція 01)).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар Роз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крамар Еко» 22.11.2018 подані тендерні пропозиції щодо предмету закупівлі.
Протоколом розгляду тендерних пропозицій на закупівлю «Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (Послуги зі збирання, перевезення, захоронення, знешкодження побутових відходів, побутових відходів з повітряних суден, великогабаритних відходів)» (код ДК 021:2015 - 90510000-5) від 12.12.2018 № 15-02-532 переможцем визнано ТОВ «Фірма «Володар Роз».
28.12.2018 між Позивачем та ТОВ «Фірма «Володар Роз» укладено договір про закупівлю № 37-14.3/8-69, предметом якого є «Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (Послуги зі збирання, перевезення, захоронення, знешкодження побутових відходів, побутових відходів з повітряних суден, великогабаритних відходів)».
09.01.2019 на офіційному сайті системи публічних закупівель рrozorro опубліковано наказ Державної аудиторської служби від 09.01.2019 №2 «Про початок моніторингу закупівель», яким наказано провести моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається.
За результатами моніторингу встановлено порушення частини першої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині строку надання роз'яснення на звернення щодо тендерної документації.
Зазначені порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 31.01.2019 № 34 (далі - Висновок), який був опублікований на офіційному сайті системи публічних закупівель рrozorro.
Так, пунктом 3 оскаржуваного висновку зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері закупівель, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Позивач, не погодившись з вищевказаним висновком, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 9 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом (частина третя статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Згідно з частиною шостою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною сьомою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини двадцятої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації. У разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів. Зазначена у цій частині інформація оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону.
На підставі вищевикладених норм законодавства, Державна аудиторська служба України здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання державним підприємством «Міжнародний аеропорт» «Бориспіль» законодавства у сфері публічних закупівель під час придбання послуг зі збирання, перевезення, захоронення, знешкодження побутових відходів, побутових відходів з повітряних суден, великогабаритних відходів (ID: UА-2018-10-04-000683-b).
Зазначений моніторинг було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 09.01.2019 № 2 «Про початок моніторингу закупівель». Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є дані автоматичних індикаторів ризиків відповідно до пункту 1 частини другої статті 7-1 Закону № 922.
За результатами моніторингу встановлено порушення частини першої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині терміну надання роз'яснення на звернення щодо тендерної документації.
Зазначені порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 31.01.2019 № 34.
Відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, за зазначеною процедурою закупівель, у розділі «Роз'яснення до процедури» 24 жовтня 2018 року опубліковано запитання до тендерної документації. Відповідь на це звернення надано та розміщено (оприлюднено) в електронній системі 08 листопада 2018 року, що становить 11 робочих днів з дня оприлюднення звернення.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз'ясненнями щодо тендерної документації та/бо звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Отже замовник повинен прийняти рішення щодо надання відповіді на звернення по суті та оприлюднити в електронній системі закупівель таку відповідь протягом трьох днів з дня опублікування звернення.
Як слідує з даних електронної системи закупівель за процедурою ID: UА-2018-10-04-000683-b, відповідь за звернення від 24 жовтня 2018, була надана замовником 08 листопада 2018 року. Тобто замовник надав відповідь на зазначене звернення лише на одинадцятий робочий день, чим прострочив строк надання відповіді на звернення, визначений частиною першою статті 23 Закону № 922.
Щодо тверджень позивача про самостійне усунення порушень відповідно до частини другої статті 23 Закону № 922, то суд вважає їх необгрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону № 922 замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що замовник має право внести зміни до тендерної документації у таких випадках: з власної ініціативи; у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно до статті 7-1 Закону № 922; за результатами звернень; на підставі рішення органу оскарження. У разі внесення змін до тендерної документації замовник самостійно продовжує строк для подання тендерних пропозицій в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Як встановлено судом, позивач скористався своїм правом на внесення змін до тендерної документації від 31.10.2018 та від 07.11.2018, та зазначені зміни були оприлюднені в електронній системі закупівель 01.11.2018 о 12.38 годині та 08.11.2018 о 12.25 годині відповідно.
При цьому, як встановлено з витягу з протоколу від 07.11.2018 № 15-01-73 (далі - Витяг з протоколу) в розділах «Опис змін, що вноситься до тендерної документації та /або оголошення про проведення у вигляді нової редакції» та «Підстава для внесення змін» позивач вніс зміни до підпункту 2.2 пункту 2 «Наявність обладнання та матеріально-технічної бази» в частині наявності в учасника власної ремонтної бази / майстерні та підставою для внесення змін позивач зазначає запитання учасника від 24.10.2018 та службову записку начальника служби з утримання та експлуатації від 07.11.2018 № 59-10-2010.
Поряд з цим, як встановлено з відомостей з електронної системи закупівель, 24.10.2018 о 09.45 учасником процедури закупівлі було оприлюднене звернення, відповідно до якого учасник пропонував викласти пункт 7.8 договору про закупівлю у новій редакції, що є додатком 7 до тендерної документації, та зазначена пропозиції учасника стосувалася питання, що визначене положеннями Податкового кодексу України щодо порядку та строків реєстрації податкових накладних та відповідальності сторін договірних правовідносин у разі неналежної або несвоєчасної реєстрації податкових накладних.
Тобто із зазначених відомостей установлено, що звернення (запитання) учасника, оприлюднене в системі електронних закупівель 24.10.2018, не стосувалося питання щодо наявності в учасника закупівлі матеріально-технічної бази або питання щодо відповідальності за порушення господарського зобов'язання, як на це посилається позивач у Витязі з протоколу або у відповіді на звернення, оприлюдненої 08.11.2018. Отже, роз'яснення на вказане звернення від 24.10.2018 позивач повинен був надати учаснику протягом трьох робочих днів з дня його оприлюднення, тобто не пізніше 26.10.2018, відповідно до приписів частини першої статті 23 Закону № 922.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач не надав учаснику закупівлі роз'яснення по суті його звернення в строки, передбачені частиною першою статті 23 Закону № 922, через що доводи позивача про самостійне усунення порушення під час процедури закупівлі шляхом внесення змін до тендерної документації та продовження строку подання тендерної документації є необґрунтованими, оскільки зазначені дії позивач здійснив після встановленого частиною першою статті 23 Закону № 922 строку для надання роз'яснення на звернення та такі дії не стосуються і не відображають суті звернення учасника закупівлі.
Щодо тверджень позивача, що наказ від 09.01.2019 № 2 «Про початок моніторингу закупівель» не є рішенням в розумінні частини другої статті 7-1 Закону № 922 слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України (далі - Положення № 43), відповідно до якого Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 9 Положення № 43 Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
На підставі зазначеного твердження позивача про те, що підставою для проведення моніторингу закупівлі є саме рішення Держаудитслужби, а не наказ, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.
Щодо тверджень позивача про те, що висновок про результати моніторингу не містить інформації про особу, яка його склала та підписала, а також особи, якою він погоджений, слід звернути увагу на таке.
Відповідно до наказу Держаудитслужби від 09.01.2019 №2 «Про початок моніторингу закупівель», який оприлюднено в електронній системі закупівель 09.01.2019, Держаудитслужба здійснила моніторинг закупівлі «Послуги зі збирання, перевезення, захоронення, знешкодження побутових відходів, побутових відходів з повітряних суден, великогабаритних відходів» (ID: UА-2018-10-04-000683-b).
За результатами моніторингу зазначеної закупівлі Держаудитслужба склала за встановленою формою висновок про результати моніторингу закупівлі від 31.01.2019 №34, який затверджено заступником Голови Державної аудиторської служби України Шкуропатом О.Г. 31.01.2019, та оприлюднила його в електронній системі закупівель відповідно до вимог частини шостої статті 71 Закону № 922, а саме - 31.01.2019).
Слід зазначити, що оприлюднений в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу закупівлі відповідає вимогам, визначеним у пункті 7 статті 7-1 Закону № 922 та розділу II та III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого Наказом № 86.
Суд зауважує, що висновок, який оприлюднено в електронній системі закупівель, є відображенням результатів проведення моніторингу, що підтверджено накладанням електронного цифрового підпису заступника Голови Державної аудиторської служби України.
З огляду на зазначене, твердження позивача не знайшли свого підтвердження та спростовується даними, що містяться в електронній системі закупівель, а тому не можуть бути підставами для скасування висновку про результати моніторингу закупівлі.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатньо належних доказів на підтвердження правомірності свого висновку.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.