ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" листопада 2020 р. справа № 300/1241/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши заяву - звернення позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення,-
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення.
Розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язати до їх вчинення - задоволено частково. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, з часу звернення за перерахунком пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, з 19 березня 2019 відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач з апеляційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року не зверталася.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 у справі №300/1241/19 повернуто скаржнику.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 02.10.2019, згідно ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду.
11 лютого 2020 року ОСОБА_1 на адресу суду було подано заяву - звернення, яка по своїй суті є заявою про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою суду від 21.02.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 у справі №300/1241/19 - відмовлено (а.с. 121-123).
02 березня 2020 року ОСОБА_1 на адресу суду вдруге було подано заяву - звернення, яка по своїй суті є заявою про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою суду від 13.03.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 у справі №300/1241/19 - відмовлено (а.с. 128-130).
23 жовтня 2020 року ОСОБА_1 на адресу суду втретє було подано заяву - звернення, яка по своїй суті є заявою про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою суду від 02.11.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 у справі №300/1241/19 - відмовлено (а.с. 141-143).
23 листопада 2020 року ОСОБА_1 на адресу суду вчетвертє було подано заяву - звернення, яка по своїй суті є заявою про роз'яснення судового рішення.
При цьому, суд звертає увагу, що в обґрунтування вказаних вище заяв - звернень, які по своїй суті є заявами про роз'яснення судового рішення, поданих до суду 11.02.2020, 02.03.2020, 23.10.2020 та 23.11.2020, позивач - заявник посилається на одні й ті самі підстави, зазначаючи одні й ті самі обставини, а саме, на те, що вона була учасник репресованих, а не членом. Пенсійний фонд не врахував роки 1957,1958, 1959 та не врахував чотири місяці тюрми у Львові у тройний стаж, а також переробив для неї статус і в усіх документах написав, що вона є членом сім'ї та просить виправити рішення суду від 12.07.2019.
Розглянувши заяву - звернення позивача, яка по своїй суті є заявою про роз'яснення судового рішення, Івано-Франківський окружний адміністративний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Чинний Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує процесуальні права позивача та/або його представника в частині звернення до адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення в межах розгляду однієї адміністративної справи.
Проте, суд наголошує на тому, що частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників судового процесу та їхніх представників добросовісно користуватися процесуальними правами та не допущення зловживання такими процесуальними правами.
У відповідності до пункту 1 частини 2 цієї ж статті, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Як зазначалось судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем 11.02.2020, 02.03.2020, 23.10.2020 та 23.11.2020 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано чотири заяви - звернення, які по своїй суті є заявами про роз'яснення судового рішення з тих самих підстав, в обґрунтування яких остання посилається на одні й ті самі обставини.
Так, суд звертає увагу, що 11.02.2020, 02.03.2020, 23.10.2020 судом вже вирішувалось питання про роз'яснення судового рішення у даній адміністративній справі та постановлялись ухвали про відмову у задоволенні вищезазначених заяв про роз'яснення судового рішення. При цьому, при зверненні до суду з черговою заявою - звернення, яка по своїй суті є заявою про роз'яснення судового рішення, позивачем не зазначено будь - яких інших або нових підстав.
У відповідності до положень частини 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи той факт, що позивач 11.02.2020, 02.03.2020, 23.10.2020 та 23.11.2020 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з аналогічними за змістом заявами - зверненнями, які по своїй суті є заявами про роз'яснення судового рішення, в обґрунтування яких зазначила одні й ті самі підстави, посилаючись на одні й ті самі обставини, а також з урахуванням того, що у заяві - звернення, яка по своїй суті є заявою про роз'яснення судового рішення, яка надійшла до суду 23.11.2020, позивачем лише формально змінено прохальну частину, але не зазначено інших підстав та не вказано нових обставин для роз'яснення судового рішення, суд визнає подання вказаної заяви - звернення, яка по своїй суті є заявою про роз'яснення судового рішення від 23.11.2020 зловживанням позивачем процесуальними правами, наданими йому діючим Кодексом адміністративного судочинства України, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду вказаної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 45, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву - звернення ОСОБА_1 від 23.11.2020 про роз'яснення судового рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі №300/1241/19 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Микитюк Р.В.