18 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/2624/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Скраль Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Костелей І.Ф.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - представник Заяць Романна Іванівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 18 листопада 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 23 листопада 2020 року .
27 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 071750003322 від 02.04.2020 (датоване 28 квітня 2020 року за № 0700-0323-8/13455); 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
03 серпня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
1. Позиції сторін
Позивач свої позовні вимоги аргументувала тим, що зазначені в трудовій книжці періоди з 01.03.1994 по 04.11.1995 на посаді консультанта Перечинської державної нотаріальної контори Управління юстиції Закарпатської обласної державної адміністрації (1 рік 8 місяців 04 дні), а також з 12.03.1996 по 07.03.1997 на посаді головного та провідного спеціаліста ДПІ по Перечинському району (11 місяців 25 днів) зараховуються до стажу державної служби, оскільки вона відповідала вимогам, визначеним чинним та той час Законом України «Про державну службу» до кандидатів на посади державних службовців. Зазначає, що відсутність у неї диплому про вищу юридичну освіту у зазначені періоди роботи не може бути підставою для відмови в зарахуванні цих періодів до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.
19 серпня 2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, де проти задоволення позову заперечують. В обґрунтування відзиву вказують, що позивач здобула вищу юридичну освіту у 1997 році, тобто на час роботи на посадах з 22.08.1983 р. по 01.03.1994 p., з 01.03.1994 р. по 04.11.1995 p., з 06.11.1995 р. по 11.03.1996 p., а також з 12.03.1996 р. по 07.03.1997 року не мала вищої юридичної освіти, зазначений період на підставі ч.6 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» правомірно не зараховано до вислуги років. Відповідачем правомірно відмовлено в призначенні пенсії, оскільки у позивача на день звернення відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".
29 вересня 2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, де зазначає, що на час її роботи на посадах державного службовця у спірні періоди, чинне на той час законодавство не містило вимогу щодо обов'язкової наявності в особи, яка обіймає посаду державного службовця вищої юридичної освіти, позивачем прийнято присягу державного службовця про що відповідно зазначено в трудовій книжці, яка є одним із основних документів, що підтверджує стаж роботи, тому такі обставини не можуть бути підставою для відмови в зарахуванні цих періодів роботи до спеціального стажу, що надає право на пенсію за вислугою років. Крім того, незрозумілою є підстава для відмови у призначенні пенсії при наявності, за обчисленнями відповідача, такого стажу роботи - 36 років 6 місяців 6 днів, який дає їй право на пенсію за вислугу років, наведених у рішенні про відмову у призначенні пенсії.
Під час розгляду справи по суті позивач позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні такого з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
2. Обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 26 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України « Про прокуратуру», (а.с. 57).
02 квітня 2020 року управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуло надані позивачем для призначення пенсії документи, а саме: заяву б/н від 26.03.2020, трудову книжку серії НОМЕР_2 , Диплом НОМЕР_3 від 06.03.1997 p., відомості персоніфікованого обліку, свідоцтво про народження, а також інші документи передбачені розпискою-повідомленням. та рішенням №071750003322.
Розглянувши вищевказані документи відповідачем було прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії № 071750003322 від 02 квітня 2020 pоку, у зв'язку з відсутністю вислуги років для призначення даного виду пенсії, (а.с. 55).
В поданій трудовій книжці НОМЕР_4 містяться відповідні записи про періоди роботи позивача, а саме:
- з 22 серпня 1983 року по 01 березня 1994 року на посаді секретаря-машиніста та інспектора Прокуратури Закарпатської області,
- з 01 березня 1994 pоку по 04 листопада 1995 року на посаді консультанта Перечинської державної нотаріальної контори Управління юстиції Закарпатської обласної державної адміністрації,
- з 06 листопада 1995 року по 11 березня 1996 року на посаді консультанта приватного нотаріуса ТзОв «Сенс»,
- з 12 березня 1996 року по 26 листопада 1996 року на посаді головного спеціаліста - юриста консультанта ДПІ по Перечинському району,
- з 26 листопада 1996 року по 07 березня 1997 року на посаді провідного спеціаліста по кадровій і юридичній роботі ДПА у Перечинському районі,
- з 11 березня 1997 року призначена на посаду прокурора відділу загального нагляду в порядку переводу Прокуратури Закарпатської області, (а.с. 73-79).
Згідно з поданими документами загальний стаж склав 36 років 6 місяців 6 днів, у тому числі на посадах прокурорів 22 роки 11 місяців 21 день, (а.с. 39-40).
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом
Зі змісту статті 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу за призначенням пенсії чинним є Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 (надалі - Закон № 1697-VII).
Цей Закон в частині регулювання питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури України є спеціальним законом, та повинен застосовуватися органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії за вислугу років.
Відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.
Згідно з частиною 6 статті 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Аналіз норм частини 6 статті 86 Закону № 1697-VII дає підстави для висновку, що умовою зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, часу роботи на посадах державних службовців, є як наявність кваліфікаційних вимог у вигляді вищої юридичної освіти для такої посади, так і фактична наявність у особи, що займає таку посаду, вищої юридичної освіти.
Тобто, час роботи на посадах державних службовців, які займають особи без вищої юридичної освіти, не може бути зарахованим до вказаної вислуги років.
Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові 17 травня 2016 року (справа № 552/4716/13-а).
У постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року (справа № 344/11838/14-а) також викладена правова позиція, відповідно до якої до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, не може зараховуватися трудова діяльність на посаді державного службовця, кваліфікаційні умови якої (посади) не вимагали від особи, яка її обіймала, вищої юридичної освіти, а особа, яка фактично її обіймала, такої освіти не мала; чи коли через якийсь час на підставі нормативного регулювання такі умови до згаданої посади були запроваджені, а особа, яка продовжувала її обіймати, здобула вищу юридичну освіту; або містить такі умови, але особа, яка обіймала посаду державного службовця, не мала відповідної освіти чи мала спеціальну, гуманітарну чи іншу вищу освіту, але не юридичну, тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 464/7474/16-а.
Отже, пенсія за вислугою років може бути призначена пенсійним органом лише за умов, передбачених статтею 86 Закону № 1697.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії № 071750003322 від 02 квітня 2020 pоку, у зв'язку з відсутністю вислуги років для призначення даного виду пенсії, (а.с. 55).
У рішенні зазначено, що час роботи з 22.08.1983 р. по 01.03.1994 р. на посаді секретаря - машиніста та інспектора Прокуратури Закарпаття, з 01.03.1994 р. по 04.11.1995 р. на посаді консультанта Перечинської державної нотаріальної контори Управління юстиції Закарпатської обласної державної адміністрації, з 06.11.1995 р. по 11.03.1996 p., на посаді консультанта приватного нотаріуса ТзОВ "Сенс", 12.03.1996 р. по 07.03.1997 р. на посаді головного та провідного спеціаліста ДШ по Перечинському району не зараховується до вислуги років, що дає право на цей вид пенсії.
В поданій трудовій книжці НОМЕР_4 містяться відповідні записи про періоди роботи позивача, а саме:
- з 22 серпня 1983 року по 01 березня 1994 року на посаді секретаря-машиніста та інспектора Прокуратури Закарпатської області,
- з 01 березня 1994 pоку по 04 листопада 1995 року на посаді консультанта Перечинської державної нотаріальної контори Управління юстиції Закарпатської обласної державної адміністрації,
- з 06 листопада 1995 року по 11 березня 1996 року на посаді консультанта приватного нотаріуса ТзОв "Сенс",
- з 12 березня 1996 року по 26 листопада 1996 року на посаді головного спеціаліста - юриста консультанта ДПІ по Перечинському району,
- з 26 листопада 1996 року по 07 березня 1997 року на посаді провідного спеціаліста по кадровій і юридичній роботі ДПА у Перечинському районі,
- з 11 березня 1997 року призначена на посаду прокурора відділу загального нагляду в порядку переводу Прокуратури Закарпатської області, (а.с. 73-79).
Крім того, судом встановлено, що 06 березня 1997 року ОСОБА_1 , отримала диплом НОМЕР_5 про закінчення Ужгородського державного університету за спеціальністю: правознавство, (а.с. 67).
На час звернення до відповідача із заявою від 26 березня 2020 року ОСОБА_1 працювала на посаді начальника відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Закарпатської області.
Станом на день подання заяви про призначення пенсії за вислугу років стаж роботи позивача склав 22 років 11 місяці 21 день, що є меншим, ніж той, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, встановлений Законом № 1697.
Враховуючи наведені вище обставини справи та проаналізовані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що пенсійний орган правомірно відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років з підстав відсутності необхідного стажу на час звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб передбачений законодавством, що спростовує вимоги адміністративного позову як необґрунтованого та у задоволенні якого слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
СуддяТ.В.Скраль