Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
25 листопада 2020 р. Справа №200/10844/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши у приміщенні суду за адресою: м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування наказу -
23.11.2020 року позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 25707002, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6) про визнання незаконним та скасування наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року.
Разом з позовом 23.11.2020 року позивач надала заяву про забезпечення позову, у якій просить суд зупинити дію наказу виконувача обов'язків керівника обласної прокуратури № 1603-к від 10.11.2020 року до набрання судовим рішенням за її позовною заявою законної сили.
В обґрунтування заяви зазначила, що вказаний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий всупереч положенням Конституції України, міжнародних договорів ратифікованих Україною, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року, порушує її право на працю, гарантії незалежності прокурорів, засади рівності громадян. У разі невжиття заходів забезпечення позову тривалий час до прийняття судом рішення вона буде змушена виконувати завдання та доручення, які можуть виходити за межі її спеціальності, кваліфікації, посади, а начальник відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Донецької обласної прокуратури зобов'язаний буде їй їх надавати. При цьому завдання та доручення, що наведені у п. 2 наказу, у будь-якому разі не будуть пов'язані з виконанням функцій прокуратури, що на думку позивача суперечить не тільки вимогам КЗпП України, а також гарантіям незалежності прокурора, передбаченим ст. 16 Закону України “Про прокуратуру”.
За змістом ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову наведені у статті 152 КАС України. Зокрема, згідно з ч. 4 цієї статті до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п.6 ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративних судів заяви про забезпечення позову розмір судового збору складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звертаючись із заявою про забезпечення позову, не надала квитанцію про сплату судового збору.
При визначенні обов'язку позивача сплатити судовий збір судом враховано, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не заявлені позовні вимоги про поновлення на роботі. Більш того, позивач вже поновлена на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Донецької області з 28.04.2020 року.
Також, заявлені позовні вимоги не пов'язані з нарахуванням або виплатою заробітної плати.
Спірний наказ відповідача стосується проходження позивачем публічної служби. Він пов'язаний з наслідками поновлення на роботі, яке відбулося раніше. Однак вимоги про його скасування не можна вважати вимогами про поновлення на роботі. Тому справи з таким предметом спору не віднесені до тих, у яких позивачі звільнені від сплати судового збору.
З урахуванням цього суд приходить до висновку про невідповідність заяви ОСОБА_1 вимогам ст. 152 КАС України.
Заяви про забезпечення позову належать до заяв з процесуальних питань, тому вимоги щодо їх оформлення регулюються як загальними так і спеціальними вимогами КАС України (ст. 166 та ст. 152 відповідно).
Законом окремо не встановлені наслідки недотримання позивачами вимог статті 152 КАС України. Відтак у такому разі застосуванню підлягають загальні норми, що визначають правові наслідки недодержання вимог до форми та змісту письмової заяви - ч.2 ст. 167 КАС України.
Згідно з нею встановивши, що заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми та змісту, суд повертає таку заяву заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 820/3261/17.
Зважаючи на наведене, керуючись статтями 150, 152, 154, 167, 243, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання незаконним та скасування наказу - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.