Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 листопада 2020 р. Справа№200/6869/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності-28а, код ЄДРПОУ 37755477)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подано позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:
- визнати дії відповідача щодо перерахунку пенсії з 11 квітня 2006 року за індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 2,17055 - протиправними;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 11 квітня 2016 року за індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 3,27231, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати, що розрахований йому при перерахунку пенсії, з 3,27231 до 2,17055 є безпідставним. Позивач з 01 січня 1991 року перебуває на пенсійному обліку, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної відповідно до норм статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05 листопада 1991 року. Після отримання права на пенсійне забезпечення позивач продовжував працювати до березня 2008 року. З метою підвищення розміру пенсійних виплат позивач у 2004, 2006, 2008 році звертався до відповідача з заявами про перерахунок пенсії з більшого заробітку. Під час одного з таких перерахунків відповідач не повідомив позивача про зменшення коефіцієнту заробітної плати з 3,27231, оскільки в гривневому еквіваленті розмір пенсії не став менший.
Крім того, позивач зазначає, що застосування відповідачем при розрахунку пенсії даних про заробітну плату за період з 01 липня 2000 року по 31 березня 2008 року є безпідставними. Розрахунок пенсійних виплат має проводитись без врахування даних персоніфікованого обліку. Отже, означене, як на думку позивача, призвело до зменшення розміру пенсійних виплат та неотримання пенсії в повному обсязі. З цього приводу 25 червня 2020 року позивач звернувся до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, та просив поновити коефіцієнт заробітку 3,27231.
Листом від 13 липня 2020 року відповідачем було відмовленено в проведенні такого перерахунку та роз'яснено механізм нарахування пенсійних виплат. З такою відмовою позивач не погоджується, що, в свою чергу, і стало підставою для звернення до суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву зазначив, що аналіз частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058) свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії. Після призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяв було проведено декілька перерахунків пенсії по стажу та заробітній платі. Починаючи з 01 січня 2004 року, тобто з часу вступу в силу Закону 1058 заробітна плата при призначенні пенсії враховується за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку застрахованої особи, та за вибором заявника, за будь які 60 місяців страхового стажу до 01 липня 2000 року, інше не передбачено чинним законодавством. При здійсненні перерахунку пенсії у з'язку з додаванням страхового стажу та врахуванням заробітку після призначення пенсії в деяких випадках відбувається збільшення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, як наслідок збільшується і розмір самої пенсії, проте, знижується індивідуальний коефіцієнт заробітку. Під час проведення перерахунку пенсії по стажу та заробітній платі не передбачено збереження індивідуального коефіцієнту заробітної плати, який був до проведення перерахунку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито спрощене провадження без виклику учасників справи; зобов'язано відповідача у п'ятнадцятиденний строк, з дати отримання копії даної ухвали, подати відзив на позовну заяву.
Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 29 вересня 2020 року вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 жовтня 2020 року. Витребувано копію пенсійної справи позивача.
27 жовтня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду по суті на 24 листопада 2020 року.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Добропільському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 01 січня 1991 року.
Позивач до 2008 року продовжував працювати, що підтверджується копією його трудової книжки, а також індивідуальними відомостями про застраховану особу позивача і розрахунком заробітної плати та стажу, які містяться в матеріалах справи.
Первинно при призначенні пенсії позивачу коефіцієнт заробітку (індивідуальний коефіцієнт для обчислення) складав 0,02657, що підтверджується протоколом за пенсійною справою від 30 червня 2003 року.
Згідно останнього розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивачу індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) складає 2,17055.
Позивачу до звільнення в 2008 році, кожні два роки за його особистою заявою здійснювався перерахунок пенсії із додаванням стажу та заробітку, внаслідок чого збільшувався розмір пенсії.
Позивач звернувся до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області та просив поновити коефіцієнт заробітку, який був йому встановлений під час перерахунку пенсії у 2004 році, а саме в розмірі 3,27231 заробітку.
Листами від 06 лютого 2020 року, від 28 травня 2020 року, від 13 липня 2020 року відповідачем було відмовлено позивачу та роз'яснений механізм проведення перерахунку пенсії.
Відповідно до заяв позивача, з якими він звертався до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (14 грудня 2004 року, 11 квітня 2006 року, 19 червня 2008 року) позивачу проведені перерахунки пенсійних виплат на вигідних для позивача умовах. Відповідно до наданих відповідачем пояснень та наявних матеріалів пенсійної справи розмір пенсійної виплати позивача з 01 жовтня 2017 року становить 6536 гривень 66 копійок. Загальний стаж позивача становить 41 рік 1 місяць 19 днів, у тому числі підземний стаж 26 років 3 місяці 25 днів.
Відповідно до статті 40 Закону № 1058 для розрахунку розміру пенсії було враховано заробітну плату за період з 01 січня 1973 по 31 грудня 1977 року та з 01 липня 2000 року по 31 березня 2008 року як найбільш оптимальний варіант.
Коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,17055, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 8170 гривень 82 копійки.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,67083.
5481 гривня 23 копійки - розмір пенсії за віком, розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;
609 гривень 84 копійки - доплата за понаднормативний стаж за 42 роки (1452 гривні Ч 42%);
445 гривень 59 копійок - доплата відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01 жовтня 2017 року становить 6536 гривень 66 копійок.
Не погоджуючись із визначенням індивідуального коефіцієнту заробітної плати після проведення перерахунку у 2006 році позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) .
Отже, аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058 свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу.
Та такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував вже після призначення пенсії.
Тобто показник заробітної плати для перерахунку пенсії, за вибором пенсіонера, визначається за двома можливими методами.
Якщо пенсіонер бажає здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія при її призначенні, фактично перерахунок здійснюється лише з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії, відповідно індивідуальні показники, встановлені раніше внаслідок обчислення заробітної плати при призначенні (проведенні попереднього перерахунку) пенсії, залишаються незмінними. Збільшення розміру пенсії після проведення перерахунку відбувається лише за рахунок збільшення стажу.
У випадку, коли пенсіонер виявив бажання здійснити перерахунок пенсії в інший спосіб, враховується також заробітна плата (дохід), набута після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з якої, в тому числі, сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Перерахунок пенсії позивачу здійснювався на підставі заяв позивача відповідачем за другим методом - шляхом врахування заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
За таких обставин, обчислення відповідачем пенсії за другим методом, тобто з урахуванням заробітної плати, отриманої після призначення пенсії, зумовило зміну взаємопов'язаних показників загальної формули, наведеної в частині другій статті 40 Закону № 1058.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі законодавець урегулював у статті 40 Закону № 1058.
Частиною першою зазначеної статті передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
При цьому, згідно частини другої статті 40 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати розраховується, як сума коефіцієнтів заробітної плати поділена на кількість місяців заробітної плати для розрахунку пенсії.
Отже, коефіцієнт заробітної плати є співвідношенням між заробітною платою, яку особа фактично отримує в певний місяць, з якої сплачено страхові внески, до середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за цей місяць, і безпосередньо залежить від величини отримуваного особою доходу, в даному випадку від заробітної плати позивача. Зазначений коефіцієнт визначається щомісячно. Крім того, при обчислені щомісячні коефіцієнти заробітку підсумовуються та шляхом ділення одержаної суми на кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати, визначається середній коефіцієнт заробітної плати особи (Ск : К).
При цьому, слід зазначити, що коефіцієнт заробітної плати не є сталою величиною, а розраховується кожного разу при перерахунку пенсії у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати.
Аналізуючи матеріали пенсійної справи позивача, судом установлено, що після призначення пенсії, позивачу було проведено декілька перерахунків пенсії по стажу та заробітній платі, а саме:
з 01 січня 2004 року проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058 на підставі заяви від 14 грудня 2004 року про перерахунок пенсії з більшого заробітку. Заробітна плата обчислена за періоди роботи з 01 листопада 1991 року по 31 жовтня 1993 року відповідно до довідки про заробітну плату 2731 від 06 грудня 2004 року, виданої ВП «Шахта» «Алмазна». Коефіцієнт страхового стажу установлено на рівні 0,62833. Розмір пенсії склав 630 гривень 09 копійок. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії складав 1002 гривні 80 копійок. Загальний стаж роботи складав 36 років 10 місяців 20 днів;
з 01 квітня 2006 року проведено перерахунок пенсії на підставі особистої заяви від 11 квітня 2006 року по стажу та заробітній плати. До заяви долучена нова довідка про заробітну плату 2439 від 08 грудня 2004 року, видана ВП «Шахта» «Алмазна». Коефіцієнт страхового стажу складав 0,6500. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складав 2,51415. Пенсія розрахована із заробітної плати за періоди роботи з 01 січня 1973 року по 31 грудня 1977 року та з 01 липня 2000 року по 28 лютого 2006 року відповідно до статтей 40, 42 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2005 рік (735 грн. 57 коп.), де середньомісячний заробіток складав 1849 гривень 33 копійки (735,57 грн.*2,51415 індивідуальний коефіцієнт заробітку). Загальний стаж роботи складав 39 років 17 днів;
з 01 липня 2008 року проведено перерахунок пенсії на підставі особистої заяви від 19 червня 2008 року по стажу та заробітній плати відповідно до статей 40, 42 Закону № 1058. Після перерахунку пенсії загальний стаж роботи обчислений по 31 березня 2008 року склав 41 рік 1 місяць 19 днів. Пенсію обчислено із заробітної плати за період з 01 січня 1973 року по 31 грудня 1977 року та даних персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 31 березня 2008 року, відповідно до статей 40, 42 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік (1197 грн. 91 коп.), де середньомісячний заробіток складав 2600 гривень 12 копійок (1197, 91 грн. * 2,17055 індивідуальний коефіцієнт заробітку). Заробіток для розрахунку пенсії збільшився порівняно з попереднім перерахунком пенсії - від 01 квітня 2006 року.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, при перерахунку позивачу пенсії відповідачем для розрахунку її розміру було взято заробітну плату на підставі поданих позивачем документів. Відповідачем у подальшому, на підставі особистого звернення позивача, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, у відповідності до частини першої статті 40 Закону № 1058 та відповідно до наданих позивачем додаткових документів, здійснювався перерахунок пенсії та відповідно відбувалася зміна коефіцієнта заробітної плати.
Натомість позивач з проханням щодо здійснення перерахунку шляхом виключення періоду застосованого при оптимізації коефіцієнта (з дня невірного нарахування, тобто на думку позивача з 11 квітня 2006 року або 01 жовтня 2017 року) не звертався. Оскільки виключення певного періоду часу зі страхового стажу на підставі частини першої статті 40 Закону № 1058 проводиться лише за ініціативою пенсіонера, а позивач у заяві про перерахунку пенсії такого бажання не висловив, то відповідач по справі у спірних правовідносинах не вчиняв відповідні дії та діяв правомірно, а включення періоду після 01 липня 2000 року автоматизованим способом відповідає вимогам законодавства.
В подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII внесені зміни в Закон № 1058 стосовно перерахунку призначених пенсій.
Згідно пункту 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 пенсії, призначені відповідно до нього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Розрахунок пенсійної виплати Позивача з 01 жовтня 2017 року : загальний стаж роботи становить 41 рік 1 місяць 19 днів (по 31 березня 2008 року відповідно до заяви про перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі від 19 червня 2008 року). Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,67083.
Пенсію обчислено із заробітної плати за період з 01 січня 1973 року по 31 грудня 1977 року та даних персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 31 березня 2008 року, відповідно до статей 40, 42 Закону № 1058.
Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01 жовтня 2017 року становить 6536 гривень 66 копійок:
5481 гривня 23 копійки - розмір пенсії за віком, розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;
609 гривень 84 копійки - доплата за понаднормативний стаж за 42 роки (1452 гривні Ч 42%);
445 гривень 59 копійок - доплата відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Як було встановлено вище, після визначення коефіцієнту заробітної плати 3,27231 ОСОБА_1 неодноразово звертався із заявами про перерахунок пенсії з урахуванням нового стажу та нової заробітної плати. Внаслідок перерахунку пенсії на підставі його особистих заяв від 14 грудня 2004 року, 11 квітня 2006 року, від 19 червня 2008 року коефіцієнт заробітної плати зменшився до 2,17055. Хоча кожного разу при проведенні перерахунку пенсії розмір її зростав, оскільки саме перерахунок по стажу і заробітній платі передбачає кожного разу застосування нового показника заробітної плати в середньому на одну особу в Україні, що суттєво впливає на розмір пенсійної виплати. Що, в свою чергу, не відбувається при перерахунку лише по стажу.
Наведені обставини спростовують доводи позивача про те, що без його згоди проводився перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), набутої після призначення пенсії, враховуючи намір провести перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу та із більшого заробітку.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у відповідності до норм Закону № 1058 позивачу надане право самостійно обрати умови перерахунку: зі зміною страхового стажу та заробітної плати чи зміною виключно страхового стажу. При цьому пенсіонер має можливість самостійно прийняти рішення щодо здійснення перерахунку коефіцієнту заробітної плати чи використання коефіцієнту, визначеного при призначенні (здійсненні останнього перерахунку) пенсії. Також позивач має право на виключення, як на йому думку, невигідних для перерахунку періодів. Разом з тим, своїми правами в означеній частині позивач не скористався.
Тому, вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії із використанням коефіцієнта заробітної плати 3,27231, визначеного під час перерахунку пенсії у 2004 році є необґрунтованими.
Таким чином своїми діями відповідач жодним чином не звузив обсяг прав та свобод, наданих позивачу. Зменшення коефіцієнту заробітної плати виникло у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати позивача відповідно до його особистих заяв та змінами розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Щодо можливості застосування довідки 2731 від 06 грудня 2004 року слід зазначити наступне.
Згідно частиною першою статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Оскільки вказана довідка містить інформацію щодо заробітної плати за період з 01 листопада 1991 року по 30 жовтня 1993 року (лише 24 місяці), то у відповідача відсутні правові підстави для врахування означеної довідки під час розгляду заяв позивача від 14 травня 2020 року, від 25 червня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Наданими Добропільським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Донецької області по даній справі доказами доведено правомірність дій та рішення під час здійснення перерахунку пенсії позивача та встановлення розміру коефіцієнту заробітної плати.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 122, 132, 139, 143, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 листопада 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова