20 листопада 2020 року Справа № 160/10042/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) про визнання протиправними дії,-
21.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра), в якому просить:
- визнати протиправними дії по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 02.07.2020 по виконавчому провадженні №59993258 та зняти арешт з розрахункового рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) перебуває виконавче провадження №59993258 з примусового виконання виконавчого документа №2/202/1423/2013 року від 05.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України боргу 13321,46 грн. Державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, на належні йому кошти, що міститься на рахунках, у тому числі у АТ КБ «Приватбанк», які є допомогою по безробіттю. На звернення 13.07.2020 до виконавчого органу з письмовою заявою про зняття арешту, листом від 07.08.2020 старшим державним виконавцем Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі було повідомлено про неможливість такого зняття арешту з розрахункового рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» у зв'язку з відсутністю підстав для зняття арешту з вказаного розрахункового рахунку. Позивач вважає, що такими діями відповідач порушив права боржника, оскільки стягнення з допомоги по безробіттю, відповідно до ст. 72 Закону України «Про виконавче провадження» провадиться виключно за рішенням про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, а тому дії державного виконавця в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» є протиправними.
Ухвалою суду від 26.08.2020 позовна заява була залишена без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду належним чином засвідченої копії постанови про арешт коштів від 02.07.2020 по виконавчому провадженні №59993258.
Ухвалою суду від 05.10.2020 було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
Копію ухвали суду від 05.10.2020 відповідач отримав 27.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
19.11.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.
На виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 59993258 з примусового виконання виконавчого документа №2/202/1423/2013 року від 05.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України боргу 13321,46 грн.
З метою забезпечення виконання рішення суду 02.07.2020 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до АТ КБ «Приват Банк».
Крім того, відповідачем у відповідності до вимог частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України «Про виконавче провадження», а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 Законом України «Про виконавче провадження». Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Станом на сьогодні з банку до виконавця не надходило жодного листа про те, що у боржника наявні рахунки з спеціальним режимом користування.
Також боржником не було надано державному виконавцю довідку з підтвердженням, що рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» є рахунком з спеціальним режимом користування.
Враховуючи, вище вказане адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) при прийнятті постанови про арешт коштів боржника від 02.07.2020 №59993258 в межах повноважень на підставі та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства України.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_3 , виданим Індустріальним РВ УМВС України в Дніпропетровській області 27.06.1995.
В провадженні Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) перебуває виконавче провадження №59993258 з примусового виконання виконавчого листа №2/202/1423/2013 від 05.12.2013, виданого Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму виплаченого відшкодування у розмірі 12106 грн. 86 коп., суму сплаченого судового збору у розмірі 214 грн. 60 коп. витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн., всього - 13321, 46 грн.
02.07.2020 старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) було прийнято постанову про арешт коштів боржника ВП №59993258, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 14903,6 грн.
13.07.2020 позивач звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту з картки для соціальних виплат, в якій просив зняти арешт з банківського рахунку IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», яка належить позивачу.
В обгрунтування вказаної заяви заначив, що накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється соціальна виплата, є неправомірним, оскільки рахунки, які передбачені для соціальних виплат, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається.
07.08.2020 за вих. №29595 старшим державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) було повідомлено позивача про те, що станом на сьогодні в банку до виконавця не надходило жодного листа про те, що у боржника наявні рахунки з спеціальним режимом користування.
Також боржником не було надано державному виконавцю довідку з підтвердженням, що рахунок НОМЕР_5 в АТ КБ «Приватбанк» є рахунком з спеціальним режимом користування, а тому державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з розрахункового рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк».
Позивач вважаючи дії відповідача по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 02.07.2020 по виконавчому провадженні №59993258 протиправними звернувся до суду для захисту свої порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі - Закон №1404).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1, 2 частини першою статті 3 Закону №1404 встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою - четвертою, десятою пунктами 16, 18 частини третьої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частини першої та другої ст. 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Також, статтею 73 Закону №1404-VIII передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Постановою правління Національного банку України 12.11.2003 № 492 затверджено Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» (далі - Інструкція).
Пунктом 68 розділом V Інструкції визначено, що банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб'єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
На підставі пункту 69 розділу V Інструкції банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок).
Клієнт зобов'язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку "Додаткова інформація" зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
Постановою правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» затверджено: План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. (далі - Інструкція та План рахунків).
Додатком 1 Інструкції передбачено, що група рахунків 262 - кошти на вимогу фізичних осіб, зокрема, 2620 - Призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт. Заробітна плата позивача у розмірі не більше 80 відсотків є коштами, на які заборонено звертати стягнення, а заробітна плата у розмірі 20 відсотків - є коштами для звернення стягнення, що передбачено - Розділом ІХ Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що державному виконавцю надано повноваження щодо накладення арешту, в тому числі й на кошти, які перебувають на рахунках.
Згідно з частиною першою, абзацами 1, 3 частини другої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків/джерела виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_1 вбачається здійснення перерахунку за другий квартал 2019 ТОВ «ІНПАЛ» сума доходу 4200,00 грн. призначення доходу 101-заробітна плата, відомості щодо доходу за 3 квартал 2019 та 4 квартал 2019 відсутні.
Відповідно до відповіді на запит державного виконавця №1063422864 та №1063418501 від 16.06.2020 до Пенсійного фонду України про осіб боржників, які працюють за трудовим та цивільно-правовим договорами, про останнє місце роботи позивача надано інформацію «2- інформацію не знайдено».
Також АТ КБ «Приватбанк», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на вищевказаний рахунок виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
У свою чергу, єдиною підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови позивач вважає неможливість накладення арешту на рахунок, на який надходять кошти по безробіттю, а саме розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», що є рахунком зі спеціальним призначенням.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 справа № 905/361/19 зазначено наступне: «Чинним законодавством не передбачено відкриття суб'єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати(…). Рахунок боржника №(…) на кошти на якому державним виконавцем накладено арешт є поточним рахунком боржника (…) Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено»
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 справа № 344/8982/17 і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такої позиції.
Судом встановлено, що особистий рахунок № НОМЕР_6 , IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», не є рахунком зі спеціальним призначенням, а згідно вказаної вище Інструкції та Плану рахунків група рахунків 262 - кошти на вимогу фізичних осіб, зокрема, 2620 - кошти на вимогу фізичних осіб.
При цьому, за наявними матеріалами виконавчого провадження судом не встановлено винесення постанови про звернення стягнення саме на соціальну допомогу по безробіттю, як вказує позивач в позовній заяві.
Суд приймає доводи відповідача, що в оскаржуваній постанові міститься повідомлення банкам про накладення арешту на рахунки, окрім рахунків накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.
Системний аналіз статей 52 та 59 Закону № 1404 дає підстави для висновку, що саме на банк, іншу фінансову установу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, покладено обов'язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Вказане кореспондує обов'язку виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону.
Матеріали виконавчого провадження не містять повернутих банком постанов приватного виконавця з вказаних вище мотивів.
Власне, факт накладення АТ КБ «Приватбанк» арешту на рахунок позивача НОМЕР_2 свідчить, що такий рахунок не має особливого статусу.
Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2019 справа № 727/6404/18 зазначив, що в разі, коли банком при виконанні постанови державного виконавця не було враховано вказане в постанові застереження щодо непоширення арешту на кошти на рахунках, накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, державний виконавець не може відповідати за такі дії іншої юридичної особи.
Вказане кореспондує із висновком Великої Палати Верховного Суду (вказана вище), що арешт має бути знятий власне виконавцем на підставі п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404 у випадку надходження документального підтвердження що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Зі свого боку позивач не позбавлена права відповідно п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404 звернутися до приватного виконавця із клопотання та відповідним документальним підтвердженням про зняття арешту із рахунку, на який вона отримує заробітну плату.
У свою чергу відмова приватного виконавця у задоволенні такого клопотання є предметом розгляду суду на підставі ч. 5 ст. 59 Закону № 1404.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом та звернувся до державного виконавця із відповідною заявою, на що отримав листа державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 07.08.2020 №29595, в якому повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту з розрахункового рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк", оскільки до державного виконавця від банку не надходило жодного листа про те, що у боржника - ОСОБА_1 наявні рахунки з спеціальним режимом користування, а надана позивачем довідка не містить підтвердження того, що рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» є рахунком з спеціальним режимом використання.
Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є визнання протиправними дії по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 02.07.2020 по виконавчому провадженні №59993258 та зняти арешт з розрахункового рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк", а не оскарження відмови державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), викладеної у листі від 07.08.2020 №29595.
Також суд звертає увагу, що постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору є чинними та у даній справі не оскаржуються. Водночас виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. (ч. 6 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403).
Судом ознак протиправності оспорюваної у справі постанови не встановлено, а тому правові підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) є законними та правомірними, не суперечать нормам чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про виконавче провадження».
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» наділений спеціальним статусом та використовуються виключно для виплати соціальної допомоги по безробіттю (заробітної плати), тому накладення арешту на кошти розміщенні на вказаному рахунку не суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження», постанова від 02.07.2020 у виконавчому провадженні №59993258 про арешт коштів боржника є правомірною, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 241-250, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра) (49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 11, код ЄДРПОУ 34984472) про визнання протиправними дії- відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко