Рішення від 23.11.2020 по справі 922/5397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/5397/13 (922/2603/20)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Міньковський С.В. , Яризько В.О.

розглянувши справу

за позовом фізичної особи ОСОБА_1

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

про стягнення коштів в межах справи № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа ОСОБА_1 , звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати за період з листопада 2014 року по жовтень 2015 року в розмірі 13239,00 грн., грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки в сумі 1272,00 грн., середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з врахуванням індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, визначеному чинним законодавством, та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства. Справа розглядається колегією суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Міньковський С.В., Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.08.2020 позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 2603/20 від 17.08.2020) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Міньковський С.В., Яризько В.О.

Враховуючи повернення головуючого судді з відпустки, розглянувши матеріали позовної заяви та перевіривши їх відповідність вимогам процесуального закону, ухвалою суду від 20.08.2020 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 (вх. 922/2603/20) залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з моменту отримання ним копії даної ухвали для усунення встановлених судом недоліків позовної заяви, а саме: надання суду чітко визначеного розміру позовних вимог у частині стягнення середнього заробітку, його розрахунку та обґрунтування, а також доказів сплати судового збору за звернення з позовною заявою у встановленому Законом розмірі та порядку. Роз'яснено позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявникові.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, в тому числі, ОСОБА_1 уточнено позовні вимоги, відповідно до яких він просить суд стягнути з відповідача заборгованість по виплаті заробітної плати за період з листопада 2014 року по жовтень 2015 року в розмірі 13239,00 грн, грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки в сумі 1272,00 грн, середній заробіток за весь час затримки за період з 01.11.2015 по 31.12.2019 на суму 30947,54 грн та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2020 прийнято позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 (922/2603/20 від 17.08.2020) до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу згідно зі ст. ст. 250, 251 ГПК України встановлено строк 15 днів з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Роз'яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також неподанням позивачем відповіді на відзив у строки, встановлені цією ухвалою, розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку, встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України.

21.10.2020 до суду від Харківського державного авіаційного виробничого підприємства надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 24569), в якому відповідач зазначив, що задоволенню підлягають вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2015 року по жовтень 2015 року в розмірі 7845,00 грн (в тому числі , компенсація за невикористану відпустку в розмірі 1415,22 грн); зазначив, що заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2014 р. по березень 2015 року у розмірі 5394,00 грн вже включена до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2015; надав розрахунок середнього заробітку з урахуванням графіку роботи підприємства; щодо вимог про відшкодування моральної шкоди заперечував.

30.10.2020 до суду надійшла відповідь позивача на відзив (вх. 25330), в якій ОСОБА_1 не погодився з тим, що частина заборгованості вже включена до реєстру вимог кредиторів, та зазначив, що вважає доведеним причинний зв'язок між діями роботодавця та заподіяними наслідками, а вимогу про стягнення моральної шкоди - законною та обґрунтованою, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Харківським державним авіаційним виробничим підприємством з 19.07.2010 по 28.10.2015 та був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується даними трудової книжки.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з довідкою відповідача № 015/459 від 20.08.2020, заборгованість підприємства по заробітній платі перед позивачем виникла за період з листопада 2014 року по жовтень 2015 року та становить 13239,00 грн (у тому числі 1415,22 грн - компенсація за невикористану відпустку).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства, визнано вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 399727,88 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедура розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2015 у попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства до якого, зокрема, окремо внесена сума заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 35059093,95 грн.

Таким чином, заборгованість перед позивачем по заробітної платі за період з листопада 2014 року по березень 2015 року в розмірі 5394,00 грн вже включена до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою суду від 06.08.2015 у справі № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі з квітня 2015 року по жовтень 2015 року в розмірі 7845,00 грн (у тому числі компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1415,22 грн), в іншій частині позовних вимог по заробітній платі за період з листопада 2014 року по березень 2015 року відмовити, оскільки вони вже включені до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши позовну заяву в частині стягнення суми середньої заробітної плати за весь час затримки в розмірі 30947,54 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно з довідкою № 015/459 від 20.08.2020, наданою Харківським державним авіаційним виробничим підприємством, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складає 64,14 грн.

Час затримки заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.11.2015 по 31.12.2019 за розрахунком суду з урахуванням графіків роботи Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (у тому числі, наказу № 379 від 16.11.2016 "Про зміну режиму роботи підприємства", за яким встановлено з 16.01.2017 два робочі дні в неділю - понеділок, вівторок; наказу № 212 від 10.07.2017 "Про зміну режиму роботи підприємства", за яким встановлено з 24.07.2017 один робочий день в неділю - понеділок, наказу № 602 від 26.12.2018 "Про режим роботи підприємства з 14.01.2019", за яким встановлено з 14.01.2019 для працівників усіх підрозділів підприємства робочий час в режимі неповного робочого тижня з неповним робочим днем: робочий день понеділок (тривалістю 4 години, неробочі дні: вівторок, середа, четвер, п'ятниця (крім працівників ВВООБ (від. 120) та чергових згідно графіку чергувань) складає 419 повних робочих днів та 46 неповних робочих днів (по 4 години).

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.11.2015 р. по 31.12.2019 р. складає 28349,82 грн. (64,14 грн. х 419 робочих днів (2015 рік: листопад - 21 робочий день (далі р.д.), грудень - 23 р.д.; 2016 рік: січень - 19 р.д., лютий - 21 р.д., березень - 22 р.д., квітень - 21 р.д., травень - 19 р.д., червень 20 р.д., липень - 21 р.д., серпень - 22 р.д., вересень - 22 р.д., жовтень - 20 р.д.., листопад - 22 р.д., грудень - 22 р.д.; 2017 рік: січень 14 р.д., лютий - 8 р.д., березень - 8 р.д., квітень - 7 р.д., травень - 7 р.д., червень 7 р.д., липень - 8 р.д., серпень - 4 р.д., вересень - 4 р.д., жовтень - 4 р.д.., листопад - 4 р.д., грудень - 3 р.д.; 2018 рік: січень 3 р.д., лютий - 4 р.д., березень - 4 р.д., квітень - 4 р.д., травень - 3 р.д., червень 4 р.д., липень - 5 р.д., серпень - 4 р.д., вересень - 4 р.д., жовтень - 4 р.д.., листопад - 4 р.д., грудень - 3 р.д.) + 64,14 грн. х 46 неповних робочих дня (2019 рік: січень 3/2 р.д., лютий - 4/2 р.д., березень - 4/2 р.д., квітень - 4/2 р.д., травень - 4/2 р.д., червень 3/2 р.д., липень - 5/2 р.д., серпень - 3/2 р.д., вересень - 5/2 р.д., жовтень - 3/2 р.д.., листопад - 4/2 р.д., грудень - 4/2 р.д., тобто 46 : 2) = 28349,82 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення середнього заробітку слід відмовити, як необґрунтованої.

Щодо заявленої до стягнення моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

Статтями 16 та 23 Цивільного кодексу України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 Кодексу законів про працю України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 Кодексу законів про працю України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно зі статтею 237-1 Кодексу законів про працю України (який набрав чинності з 13.01.2000) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності (пункт 13 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами).

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Тобто, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 Кодексу законів про працю України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема, у вигляді одноразової грошової виплати.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (абзац 1 пункту 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»)

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні (абзац 2 пункту 5 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

В обґрунтування заявленої суми моральної шкоди позивач зазначає про те, що через невиплату заробітної плати він зазнав моральних страждань, які порушили звичайний уклад його життя, порушилися нормальні життєві зв"язки, він був позбавлений засобів до існування, змушений був займати у сторонніх осіб гроші, знизився рівень життя, медичного забезпечення, в наслідок чого порушився сон, апетит, настрій, він відчував пригніченість, погіршився стан його здоров"я, а також , що він не мав змоги виконувати свої батьківські обов"язки щодо утримання його доньки ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також пригнічувало його психологічний стан.

Як убачається з наведених обґрунтувань, основні моральні страждання позивача пов'язані з невиплатою підприємством заробітної плати, погіршенням здоров'я та неможливістю утримувати доньку.

Перелік зусиль, в яких виникла потреба у позивача для організації свого життя, має та може бути підтверджений належними доказами.

Проте, в підтвердження наведеного, позивачем не надано жодного доказу.

Суд вважає, що спричинену моральну шкоду позивач не довів, оскільки не надав документів у підтвердження своїх вимог, як то записи у медичній карті, чеки на придбання лікарняних засобів, путівки в оздоровчі заклади, докази зайняття грошей у сторонніх осіб, доказів на підтвердження здійснених ним заходів щодо утримання його дитини, тощо.

Таким чином, позивачем в установленому порядку не доведено усіх необхідних умов для стягнення такої шкоди, зокрема: неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками (втратою частини пенсії).

Отже, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами розміру моральної шкоди, заявленої до стягнення, а тому суд вважає, що заявлений розмір моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.п.73,74,86, п3 ч.4 ст.129,232-235 ГПК України, ст.ст.78 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (код ЄДРПОУ 14308894, м. Харків, вул. Сумська 134, 61023) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість із заробітної плати за період з квітня 2015 року по жовтень 2015 року в розмірі 7845,00 грн., у тому числі компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1415,22 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.11.2015 р. по 31.12.2019 р. в сумі 28349,82 грн., а також судовий збір в сумі 1657,73 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий С.В. Міньковський В.О. Яризько