Справа № 991/9616/20
Провадження1-кс/991/9853/20
24 листопада 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язання вчинити дії,
23.11.2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання їх заяви №4 від 13.10.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 368, ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 368-5, ч. 1, ч. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 369, ч. 1, ч. 2 ч. 3 ст. 369-2 КК України за сукупністю із ч. 1 ст. 396 (ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 161, ч. 1, ч. 2 ст. 162, ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 189, ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 2 ст. 192, ст. 198, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 1, ч. 2 ст. 366, ч. 1, ч. 2 ст. 374, ч. 1 ст. 374, ч. 1, ч. 4 ст. 382, ч. 1, ч. 2 ст. 384, ч. 1, ч. 2 ст. 397 КК України), яка була направлено до НАБУ 07.11.2020.
Скарга мотивована тим, що 07.11.2020 ОСОБА_2 як потерпілий направив через засоби поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта», у тому числі і до НАБУ, адресовану керівнику та слідчому/детективу органу досудового розслідування НАБУ заяву №4 про ознаки вищезазначеної низки кримінальних правопорушень. Заява № 4 від 13.10.2020 також подана і підписана ОСОБА_3 , який є повноважним представником ОСОБА_2 . Вказана заява №4 отримана уповноваженою особою НАБУ 09.11.2020. Проте в порушення вимог ст. 214 КПК України відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені, у зв'язку з чим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися із зазначеною скаргою в прядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
У скарзі особи, які подали скаргу просять:
1) зобов'язати персонально керівника, слідчого/детектива органу досудового розслідування НАБУ припинити саботаж Закону;
2) зобов'язати персонально керівника, слідчого/детектива органу досудового розслідування НАБУ негайно вчинити певну дію - призначити слідчого, негайно внести до ЄРДР відповідні відомості за заявою №4 про вчинення кримінальних правопорушень від 13.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення окремо;
3) зобов'язати персонально керівника, слідчого/детектива органу досудового розслідування НАБУ негайно надати потерпілому ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 - повноваженому представнику ОСОБА_2 належно оформлені витяги (витяг) з ЄРДР за ознаками кожного кримінального правопорушення окремо;
4) зобов'язати персонально керівника, слідчого/детектива органу досудового розслідування НАБУ негайно розпочати досудове розслідування за заявою № 4 про вчинення кримінальних правопорушень від 13.10.2020. надавши потерпілому відповідну постанову про початок досудового розслідування;
5) зобов'язати персонально керівника, слідчого/детектива органу досудового розслідування НАБУ негайно надати потерпілому пам'ятку про права і свободи потерпілого й здійснити всі інші процесуальні дії, які вони зобов'язані вчинити у встановлений - КПК України строк.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 23.11.2020 скарга визначена на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
Після отримання скарги слідча суддя вирішує питання про наявність підстав для відкриття провадження за скаргою чи про прийняття одного з рішень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 304 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги на предмет її підсудності Вищому антикорупційному суду, слідча суддя приходить до такого висновку.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України.
Частиною 2 статті 33-1 КПК України визначено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
До підсудності Вищого антикорупційного суду частиною першою статті 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.
Зі змісту скарги та доданої до неї заяви №4 від 13.10.2020 вбачається, що 07.11.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через засоби поштового зв'язку ПАТ «Укрпошта» надіслали, у тому числі і до НАБУ, заяву № 4 від 13.10.2020 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 368, ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 368-5, ч. 1, ч. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 369, ч. 1, ч. 2 ч. 3 ст. 369-2 КК України за сукупністю із ч. 1 ст. 396 (ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 161, ч. 1, ч. 2 ст. 162, ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 189, ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 2 ст. 192, ст. 198, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 1, ч. 2 ст. 366, ч. 1, ч. 2 ст. 374, ч. 1 ст. 374, ч. 1, ч. 4 ст. 382, ч. 1, ч. 2 ст. 384, ч. 1, ч. 2 ст. 397 КК України).
У вказаній заяві повідомили про обставини вчинення ОСОБА_4 , яка завідомо неправдиво повідомила про нібито вчинення проти неї особисто ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129 КК України (погроза вбивством), ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканості житла), ст. 356 КК України (самовправство). Хоча, як стверджують заявники, ОСОБА_2 не знає, ніколи не бачив і жодного разу не мав ніяких контактів із особою на прізвище ОСОБА_4 , тому фізично не міг вчинити зазначені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення. Заявники стверджують, що вказану заяву 12.12.2019 зареєстрували в ЄРДР під номером кримінального провадження 12019030010004735 керівники органу досудового розслідування Національної поліції у м. Луцьку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_7 . За таких обставин згідно з ч. 1 ст. 55 КПК України заявницею ОСОБА_4 було завдано потерпілому ОСОБА_2 моральної та матеріальної шкоди. У заяві вказують на те, що заявниця ОСОБА_4 разом із співробітниками нацполіції кваліфікують як об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (самоправство) - наявність одночасно двох різних документів від 2005 року і від 2009 року про право приватної власності на одну і ту саму нерухомість (тонко-каркасну споруду по АДРЕСА_1 ) у різних не пов'язаних між собою суб'єктів (класичне шахрайство): наявність у подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_8 законного, нотаріально посвідченого, чинного договору купівлі-продажу від 21.09.2005 та наявність у заявниці ОСОБА_4 незаконного, фіктивного свідоцтва, зареєстрованого 02.09.2019 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу волинської області ОСОБА_9 на підставі ДП «Сетам» протоколу № 425542 про проведення електронних торгів від 13.08.2019 на підставі заяви та підробленого виконавчого листа Другого відділу ДВС м. Луцька.
Також наводять факти, що мають ознаки відмивання (легалізації) «брудних» грошей, одержаних злочинним шляхом за таких обставин. ОСОБА_4 , яка працює менеджером приватного підприємства «Ійя» ніколи не мала, не має й не може мати легально задекларованих власних коштів - 705 134 грн, сплачених нібито нею за тонко-каркасну споруду. Земельна ділянка, на якій розташована споруда, право на яку перейшло, зокрема і до ОСОБА_2 , за договором купівлі-продажу від 21.09.2005 не була предметом електронних торгів.
З огляду на викладене ОСОБА_2 , ОСОБА_3 роблять висновок про те, що організоване угрупування «державних виконавців», «ДП «Сетам», «приватних нотаріусів» вчиняють безкарне шахрайство з метою легалізації брудних доходів (майно), одержаних злочинним шляхом.
Кримінальні правопорушення, передбачені статтями 209, 368, 368-4, 368-5, 369, 369-2 КК України належать до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно з вимогами ст. 33-1 КПК України, проте за наявності обов'язкових умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України, які вивченням скарги та доданих матеріалів не встановлені.
Пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких вище зазначенні кримінальні правопорушення можуть відноситися до підсудності Вищого антикорупційного суду. Однією з умов є вчинення злочину конкретним суб'єктом, вказаним в переліку у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. ОСОБА_4 , яка працює менеджером на підприємстві «Ійя» не належить до суб'єктів, які зазначені у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Також особи, які подали скаргу у своїй заяві №4 від 13.10.2020 згадують про працівників правоохоронних органів та державних органів, проте не зазначають розміру предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди, що свідчить про відсутність умови, зазначеної у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Окрім цього, відсутня інформація щодо умови, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 216 КПК України.
Кримінальні правопорушення, передбачені ст. 161, 162, 189, 190, 192, 198, 206, 255, 256, 355, 356, 358, 365, 366, 373, 374, 382, 384, 396, 397 КК України, про вчинення яких заявники наводять у своїй заяві № 4 від 13.10.2020 згідно положень ст. 33-1 КК України не належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.
З огляду на викладене, у скарзі та заяві про вчинення кримінальних правопорушень наведені обставини щодо вчинення кримінальних правопорушень, підсудності Вищого антикорупційного суду не встановлено.
Системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 КПК України дає підстави для висновку про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З огляду на зазначене, розгляд Вищим антикорупційним судом справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Пунктом другим ч. 2 ст. 304 КПК України визначено, що скарга на бездіяльність слідчого, передбачена ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Зважаючи на наведені обставини і правові норми, скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов'язання вчинити дії, слід повернути особам, яка її подали, у зв'язку з тим, що дана скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду.
Також слідча суддя зазначає, що вимоги зазначені у п. 1, 3, 4, 5 прохальної частини скарги, можуть бути предметом розгляду скарги по суті, однак не можуть бути вирішеними по суті на стадії відкриття провадження.
На підставі наведеного вище, керуючись статтями 33-1, 216, 303, 304, 309, 372 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язання вчинити дії - повернути особам, яка її подали.
Копію ухвали направити особам, які подали скаргу, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Роз'яснити особам, які подали скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Слідча суддя ОСОБА_1