Справа № 991/8047/20
Провадження1-кс/991/8268/20
24 листопада 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , поданої на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що полягає у невнесенні відомостей про корупційне кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за заявою від 09.09.2020 року,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , поданої на бездіяльність прокурора САП, що полягає у невнесенні відомостей про корупційне кримінальне правопорушення ЄРДР за заявою від 09.09.2020 року.
Скаржник просить про таке:
-визнати бездіяльність прокурора САП щодо невнесення відомостей про вчинене корупційне правопорушення до ЄРДР, що містяться у повідомленні заявниці-викривача ОСОБА_4 , протиправною;
-постановити ухвалу, в якій зобов'язати прокурора САП внести відомості, що містяться в повідомленні заявниці-викривача ОСОБА_4 про корупційне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Обґрунтування скарги
Скаржник зазначив, що 09.09.2020 року він звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зі скаргою на бездіяльність директора Одеського територіального управління Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про вчинення корупційного кримінального правопорушення до ЄРДР. У скарзі також містилася вимога, що була адресована прокурору САП, про внесення відомостей про вчинене корупційне кримінальне правопорушення до ЄРДР, для цього до скарги він додав копію заяви про вчинення корупційного кримінального правопорушення від 13.08.2020 року, що раніше була на розгляді директора Одеського територіального управління ОСОБА_6 .
Уповноважені особи САП не вчинили дій щодо внесення відомостей до ЄРДР, хоча були зобов'язані це зробити відповідно до ст. 214 КПК України.
Доводи сторін у судовому засіданні
Скаржник у судовому засіданні підтримав скаргу з підстав, зазначених у ній. Він додатково пояснив, що на його адресу, вже після подання скарги до Вищого антикорупційного суду, надійшов лист - відповідь Офісу Генерального прокурора від 21.09.2020 року за № 16/1/4 - 88784вих-20 за підписом начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до якого встановлено, що заяву про вчинення кримінального правопорушення було направлено для розгляду та вирішення по суті в межах компетенції до Національного антикорупційного бюро України, що, на думку заявника, підтверджує вчинення бездіяльності прокурором САП.
Прокурор САП у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив. Прокурор ОСОБА_8 надав письмове заперечення, у якому зазначив, що у заяві ОСОБА_3 від 09.09.2020 року фактично йдеться про неналежний розгляд його звернення до Одеського територіального управління НАБУ з аналогічних питань, а в прохальній частині пропонується внести до ЄРДР відомості про вчинення службовими/посадовими особами та депутатами Бобрицької сільської ради злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Він не зазначає відомостей щодо обставин з посиланням на дату, час, місце їх вчинення в цій заяві. Відповідно до вимог статті 306 КПК України неявка прокурора не перешкоджає розгляду скарги.
Мотивація суду
Розглянувши матеріали скарги, слідча суддя зазначає про таке.
Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 1 ст. 214 КПК України).
Згаданий обов'язок слідчого, прокурора не вимагає оцінки ним такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Слідча суддя також не уповноважена оцінювати фактичні обставини, зазначені у повідомленні скаржниці, з огляду на стадію кримінального провадження. Втім, слідча суддя зазначає, що КПК України не передбачено іншого процесуального реагування на повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, окрім як внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у строки, визначені ч. 1 ст. 214 КПК України. Звісно, таке звернення до органу досудового розслідування, органу прокуратури повинне бути заявою чи повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, щоби в слідчого, прокурора виник обов'язок внести відомості до ЄРДР.
З тексту заяви, що була надана, вбачається, що заявниці, у зв'язку з її трудовою та громадською діяльністю, стали відомі факти вчинення у 2019 році головою Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області ОСОБА_9 та депутатами і членами виконкому цієї ради корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Як вбачається з матеріалів заяви, уповноважені особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не здійснили відповідного процесуального реагування на заяву ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , що була подана із скаргою на бездіяльність директора Одеського територіального управління НАБУ ОСОБА_6 . Отже, враховуючи те, що уповноважені особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури були обізнані про обставини, викладені у заяві, вони вчинили бездіяльність, оскільки не внесли відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР протягом 24-годинного строку з моменту надходження заяви.
Проте, необхідно врахувати, що у запереченні, прокурор САП зазначив, що заява ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , була направлена до Національного антикорупційного бюро України для розгляду у встановленому законом порядку. Він також надав копію листа, яким заява-звернення була надіслана до Національного антикорупційного бюро України (лист від 21.09.2020 року за № 16/1/4 - 88784вих-20).
Скеровуючи заяву ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , до відповідного органу досудового розслідування, якому може бути підслідний повідомлений злочин, уповноважена особа Офісу Генерального прокурора виходила із положень КПК України та Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення (затвердженої наказом Генерального прокурора України № 125 від 03.12.2012 року).
Слід зазначити, що судове рішення має, насамперед, бути таким, яке реально виконати. Кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Європейського конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). У ситуації, коли заява скаржника вже була скерована до іншого органу, вимагати усунення бездіяльності від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора є неефективним засобом захисту прав скаржника, оскільки ця заява вже не знаходиться у їхньому розпорядженні, як вбачається із наданих матеріалів. Таким чином, суб'єктом, дії якого повинні оскаржуватись у випадку невнесення ним відомостей до ЄРДР, має бути орган, під юрисдикцією якого знаходиться кримінальне правопорушення - Національне антикорупційне бюро України.
Слідча суддя зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.
В межах цієї скарги бездіяльність іншого органу не розглядається, оскільки з матеріалів неможливо встановити достатність підстав для встановлення факту бездіяльності іншого органу (Національного антикорупційного бюро України). З урахуванням положень щодо обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, слідча суддя вбачає підстави для відмови у задоволенні цієї скарги, з урахуванням положень кримінального процесуального кодексу щодо рішень за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 307 КПК України).
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 214, 303 - 307 КПК України, слідча суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , поданої на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.09.2020 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1