Шаргородський районний суд
Вінницької області
24 листопада 2020 року
м. Шаргород
справа № 2-а-3571/11
провадження № 6-а/152/56/20
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді Соколовської Т.О., з участю секретаря судового засідання Здищук А.С., розглянув заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у справі № 2-а-3571/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
13.11.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про заміну сторони у справі, в обґрунтування якої зазначила, що постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року у справі № 2-а-3571/11 визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за період з 05 жовтня 2010 року по 18 червня 2011 року відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення (доплату) до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, починаючи з 05 жовтня 2010 року по 18 червня 2011 року включно, відповідно до ч.ч. 2,1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з врахуванням проведених їй виплат. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеній до категорії 1, починаючи з 05 жовтня 2010 року по 18 червня 2011 року включно, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених їй виплат за вказаний період.
Постанова набрала законної сили 08 серпня 2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
У зв'язку з тим, що вона є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_2 виникла необхідність у заміні сторони у справі.
ОСОБА_1 просить замінити сторону у справі № 2-а-3571/11 з її матері ОСОБА_2 на неї - ОСОБА_1 , як на правонаступника.
Ухвалою суду від 13.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 24.11.2020 (а.с.12).
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не прибула, згідно другого пункту прохальної частини заяви про заміну сторони у справі, просить розглянути заяву в її відсутності (а.с.2).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у судове засідання не з'явився, від представника управління Гоцуляка Р.М. до суду поступило клопотання про розгляд заяви у відсутності представника ГУ ПФУ у Вінницькій області, при вирішенні заяви покладається на вирішення суду (а.с. 15-16).
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи заяву суд встановив, що постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 липня 2011 року у справі № 2-а-3571/11 визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за період з 05 жовтня 2010 року по 18 червня 2011 року відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення (доплату) до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, починаючи з 05 жовтня 2010 року по 18 червня 2011 року включно, відповідно до ч.ч. 2,1 ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з врахуванням проведених їй виплат. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеній до категорії 1, починаючи з 05 жовтня 2010 року по 18 червня 2011 року включно, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених їй виплат за вказаний період (а.с. 9).
Вказана постанова набрала законної сили 08 серпня 2011 року і по даний час не виконана.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого Виконкомом Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 29.11.2018 (а.с.6).
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її дочка - заявник ОСОБА_1 , яка оформила свої спадкові права, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 16.10.2020 (а.с.7).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
За правилами статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно з положеннями частини першої статті 91 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За приписами статті 52 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяцю смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини ... У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів.
Положення частин другої, третьої ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести нарахування та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за період з 05 жовтня 2010 року по 18 червня 2011 року включно відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, заявник ОСОБА_1 як дочка померлої ОСОБА_2 має право на виплату їй не одержаної матір'ю у зв'язку зі смертю пенсії, що стягнута судовим рішенням.
Що стосується правонаступництва, то суд виходить з наступного.
Статтею 55 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Вказана норма узгоджується із нормою статті 52 діючого КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 264 КАСУ, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Вказана норма узгоджується із нормою ст.379 діючого КАСУ, частиною 4 якої також передбачено порядок заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог статті 15 ЗУ "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 ЗУ "Про виконавче провадження".
При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
Зазначене кореспондується із практикою Європейського суду з прав людини, який в п.24 рішення у справі "Воротніков проти України" від 14.02.2008 вказав, що "провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження, а тому виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці два провадження мають розглядатися як цілісний процес".
У п. 23 рішення ЄСПЛ в справі "Матківська проти України" від 12.03.2009 суд звернув увагу, що "виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також, що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Отже, заміна сторони у відносинах, які є предметом даного судового розгляду (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Стаття 55 та частина перша статті 264 КАС України, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, узгоджується з положеннями статті 52 та частини 4 статті 379 КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" про те, що суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 2а/0612/649/11 (адміністративне провадження № К/9901/2794/17).
Згідно з положеннями ч.ч.5, 6 ст.13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм.
Відтак, заявник ОСОБА_1 надала суду докази того, що вона є спадкоємцем позивача ОСОБА_2 і, що в даній справі допускається правонаступництво, у зв'язку з чим її заява про заміну сторони у справі підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.52, 248, ч.4 ст.250, ст.379 КАС України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у справі - задовольнити.
Замінити сторону у справі № 2-а-3571/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі про зобов'язання вчинити дії - позивача ОСОБА_2 на її правонаступника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також має бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвалу постановлено та підписано суддею 24.11.2020.
Суддя: Т.О. Соколовська