Справа № 143/1158/20
16 листопада 2020 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Бойка А.В.,
з участю секретаря судових засідань Мельніченко Т.Б.,
представника Погребищенської міської ради Андрійчука В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Погребище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди за набувальною давністю, -
Встановив:
В провадженні Погребищенського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди за набувальною давністю.
Вимоги позовної заяви позивач мотивує тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницької області №83 від 19.10.2007 йому виділено квартиру АДРЕСА_1 . Після надання квартири у його користування позивач разом із своєю сім'єю в 2007 році вселився в зазначене житлове приміщення. Разом з позивачем у квартирі проживають члени його сім'ї: дружина ОСОБА_2 , діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Питання про видачу ордера на вселення в квартиру відповідно до рішення виконавчого комітету Погребищенської міської ради мало розглянутися в січні 2008, після проведення капітального ремонту квартири за власні кошти.
З часу вселення позивача у квартиру, ним проведено поточний ремонт вікон, дверей та частини даху, благоустроєно прилеглу до квартири територію. Ним підтримувалась чистота та порядок у квартирі, належним чином оплачувались комунальні послуги, однак, не заважаючи на ці факти, ордеру на вселенню в квартиру йому видано не було.
Також за час проживання позивача у квартирі житлового будинку ним проведено будівництво гаража та хліва, добудову до частини житлового будинку (веранди, кухні, вбиральні).
Позивачем також оформлено право власності на земельну ділянку, цільове призначення якої є для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.
Зважаючи на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду та просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.
В судове засідання позивач не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник Погребищенської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось.
З'ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання відповідачем позову.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
В ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницької області №83 від 19.10.2007 позивачу виділено квартиру АДРЕСА_1 (рішення, а.с. 18).
Питання про видачу ордера на вселення в квартиру мало розглянутися в січні 2008, після проведення капітального ремонту квартири за власні кошти, відповідно до рішення виконавчого комітету Погребищенської міської ради №83 від 19.10.2007.
З часу вселення позивача у квартиру, ним проведено поточний ремонт вікон, дверей та частини даху, благоустроєно прилеглу до квартири територію. Ним підтримувалась чистота та порядок у квартирі, належним чином оплачувались комунальні послуги, однак, не заважаючи на ці факти ордера на вселення в квартиру йому видано не було, що підтверджується довідкою з архівного сектору Погребищенської районної державної адміністрації №01-14/148 від 05.06.2020 (а.с. 19).
Також за час проживання позивача у квартирі житлового будинку, на підставі рішення виконавчого комітету Погребищенської міської ради від 25.06.2008 №47 (а.с. 31) ним проведено будівництво гаража та хліва, добудову до частини житлового будинку (веранди, кухні, вбиральні), що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об'єкта (а.с. 28).
На підставі рішення Погребищенської міської ради 31 сесії 5 скликання від 04.11.2009 позивачем також оформлено право власності на земельну ділянку, цільове призначення якої є для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с. 34) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 35).
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно з п.13 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти квартирою АДРЕСА_1 , суд вважає за можливе визнати право власності на цю квартиру за набувальною давністю.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 344 ЦК України, ст.ст.10, 12, 77-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 158,3 кв.м., житловою площею 78,1 кв.м., яка складається з коридора, позначеного 4-1, житлової кімнати позначеної 4-2, житлової кімнати позначеної 4-3, коридора позначеного 4-4, передпокою позначеного 4-5, житлової кімнати позначеної 4-6, санвузла позначеного 4-7, кухні позначеної 4-8, котельні позначеної 4-9, житлової кімнати позначеної 4-10, прибудову позначену літерою «а», ганок, терасу позначену літерою «а-1», вхід в підвал позначений літерою «в/п», підвал позначений літерою «п/а», мансарду позначену літерою «м/а», сарай позначений літерою «Д», гараж позначений літерою «Е», що розташовані по АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 20.11.2020.
Суддя