Справа № 175/1106/20
Провадження № 2/175/303/20
Іменем України
(з а о ч н е)
19 жовтня 2020 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бойка О.М.
при секретарі Сотник Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення страхового відшкодування,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення страхового відшкодування. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09 жовтня 2018 року мало місце ДТП за участю транспортного засобу "ВАЗ 21013", д/з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу "Geely FE1", д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , власник автомобіля ОСОБА_4 . Винним у ДТП визнано ОСОБА_2 . В результаті ДТП ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду.
Цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № АМ/5219817, який діяв на дату ДТП. Франшиза згідно поліса складає 2000,00 грн.
Згідно висновку ФОП ОСОБА_5 № 70-D/48/0 від 15.01.2019 року, складеного на замовлення Страховика вартість матеріального збитку (тобто вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля) завданого власнику автомобіля "Geely FE1", д/з НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 34156,34 грн., в т.ч. ПДВ.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." сплатило лише частину страхового відшкодування у розмірі 28315,62 грн.
Розмір страхового відшкодування було перераховано у вигляді переказу по системі ''Швидка копійка'' в АТ ''Ощадбанк'', отримувач ОСОБА_1 , тим самим Відповідач зменшив суму виплати на розмір ПДВ.
Таким чином, відповідач без згоди ОСОБА_4 самостійно змінив рахунок для виплати, проігнорувавши заяву від 12.10.2018 року відповідно до якої потерпіла особа виявила бажання отримати страхове відшкодування шляхом виплати на рахунок ФОП ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Отже, наведеними вище приписами Закону, саме за потерпілою особою зберігається право вибору між порядком отримання регламентної виплати або безпосередньо потерпілому, або на рахунок СТО, де здійснюється ремонт пошкодженого майна.
На підставі п. 36.4 ст. 36 Закону, заявник 12.10.2018 року надав до страховика заяву про виплату страхового відшкодування в якій зазначив напрямок регламентної виплати безпосередньо на рахунок фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_6 , тобто вказав для отримання виплати особу, що надає послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу та надав всі необхідні документи.
ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» страхове відшкодування було перераховано у вигляді грошового переказу до АТ ''Ощадбанк'', отримувач ОСОБА_1 , де не було враховано сумму ПДВ, так як це передбачено законодавством при розрахунках з фізичною особою підприємцем чи юридичною організацією.
Відповідач недоплатив страхове відшкодування в розмірі: 3840,72 грн., а також пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 1287,23 грн., 3% річних в розмірі 136,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 112,14 грн.
Завдання майнової шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (ч. 3 ст. 11 ЦК України), отже винна у спричиненні збитків особа, ОСОБА_2 , є боржник, а потерпіла особа - ОСОБА_4 є кредитором у цьому зобов'язанні.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
12.10.2018 року між Потерпілим та ОСОБА_1 (далі - Позивач) було укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким до Позивача перейшло право вимагати від ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." належного виконання зобов'язань за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5219817 по виплаті страхового відшкодування за спричинений Потерпілому збиток в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач просив суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." на користь ОСОБА_1 9413,37 грн. - недоплачене страхове відшкодування, 3205,96 грн. - пеню, 350,00 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 371,74 грн. - інфляційні втрати, витрати на оплату послуг експерта авто товарознавця в розмірі 2100,00 грн., судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." у судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Представник позивача у судове засідання надав письмову заяву у якій повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, справу розглянути без їх участі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у наданий судом строк відзив на позов не подавала, зустрічний позов не пред'являла, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст. 82 ЦПК України).
У судовому засіданні встановлено, що 09.10.2018 року 10 год. 52 хв. по вул. Кірова, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Центральною с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області, керуючи транспортним засобом "ВАЗ 21013", д/з НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не надав перевагу в русі автомобілю "Geely FE1", д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , власник автомобіля ОСОБА_4 , який рухався по головній дорозі, скоївши з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 1.5; 12.1 Правил дорожнього руху України.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у зазначеному ДТП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 352,40 грн. в дохід держави.
Транспортний засіб "ВАЗ 21013", д/з НОМЕР_1 забезпечений ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» за полісом № АМ/5219817 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
12.10.2018 року ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_4 звернувся до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» із повідомленням про дтп, заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО на якому будуть проводитися ремонті роботи та надав весь необхідний пакет документів.
09.01.2019 року ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_4 направив до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» рахунок з СТО № 187 від 29.12.2018 року ФОП ОСОБА_6 , виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_6 , витяг з реєстру платників податку ФОП ОСОБА_6 та постанову Новомосковського районного суду Дніпропетровської обл.. від 21.12.2018 року.
ОСОБА_4 звернувся до Нацкомфінпослуг щодо надання звіту/висновку на підставі якого Відповідачем було визначено розмір матеріального збитку в результаті ДТП.
Нацкомфінпослуг було надіслано висновок ФОП ОСОБА_5 № 70-D/48/0 від 15.01.2019 року згідно до якого вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля "Geely FE1", д/з НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 34156,34 грн., в т.ч. ПДВ.
23.01.2019 року Страховик (Відповідач) сплатив страхове відшкодування у розмірі 28315,62 грн.
Факт отримання страхового відшкодування в сумі 28315,62 грн. підтвердив і сам позивач у своєму позові.
Порядок розрахунку розміру шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановлений законодавчо, та регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з ч.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому даним законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Розмір страхового відшкодування було перераховано у вигляді переказу по системі ''Швидка копійка'' в АТ ''Ощадбанк'', отримувач ОСОБА_1 , тим самим Відповідач зменшив суму виплати на розмір ПДВ.
Таким чином, Відповідач без згоди ОСОБА_4 самостійно змінив рахунок для виплати, проігнорувавши заяву від 12.10.2018 року відповідно до якої потерпіла особа виявила бажання отримати страхове відшкодування шляхом виплати на рахунок ФОП ОСОБА_6 .
На підставі п. 36.4 ст. 36 Закону, заявник 12.10.2018 року надав до страховика заяву про виплату страхового відшкодування в якій зазначив напрямок регламентної виплати безпосередньо на рахунок фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_6 , тобто вказав для отримання виплати особу, що надає послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу та надав всі необхідні документи.
ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» страхове відшкодування було перераховано у вигляді грошового переказу до АТ ''Ощадбанк'', отримувач ОСОБА_1 , де не було враховано сумму ПДВ, так як це передбачено законодавством при розрахунках з фізичною особою підприємцем чи юридичною організацією.
ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» було виплачено страхове відшкодування іншим чином, аніж обрано потерпілою особою, що є прямим порушенням статей 35-36 Закону.
Згідно висновку ФОП ОСОБА_5 № 70-D/48/0 від 15.01.2019 року складеного на замовлення Відповідача вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля "Geely FE1", д/з НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 34156,34 грн., в т.ч. ПДВ.
Таким чином, відповідач недоплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі: 3840,72 грн., що розраховується наступним чином що розраховується наступним чином 34156,34 грн. - 28315,62 грн., де 34156,34 грн. - вартість матеріального збитку відповідно до експертизи; 28315,62 грн. - фактично сплачене страхове відшкодування Відповідачем; 2000,00 грн. - франшиза.
Згідно даних Укрпошти 18.10.2018 року Відповідач отримав від Позивача Заяву про виплату страхового відшкодування.
Відповідач повинен був виконати обов'язок по сплаті страхового відшкодування до 18.01.2019 року включно.
Тобто, за період з 19.01.2019 року по 19.01.2020 року (в межах річного строку позовної давності згідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України) Відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1287,23 грн.
Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).
Пунктом 21 цієї ж постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).
У зв'язку із невиконанням ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» зобов'язань щодо виплати позивачу страхового відшкодування в повному розмірі, з огляду на положення статті 36 Закону № 1961-IV та статті 625 ЦК України, з Відповідача підлягають стягненню три проценти річних, а також інфляційні втрати, пов'язані з несвоєчасністю виплати страхового відшкодування.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 6-927цс16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 року у справі № 149/344/15-ц.
Оскільки, сума основного зобов'язання складає 3840,72 грн., то за період з 19.01.2019 року по 25.03.2020 року з Відповідача підлягають стягненню: 3% річних в розмірі 136,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 112,14 грн.
Завдання майнової шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (ч. 3 ст. 11 ЦК України), отже винна у спричиненні збитків особа, ОСОБА_2 , є боржник, а потерпіла особа - ОСОБА_4 є кредитором у цьому зобов'язанні.
Ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
12.10.2018 року між Потерпілим та ОСОБА_1 (далі - Позивач) було укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким до Позивача перейшло право вимагати від ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." належного виконання зобов'язань за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5219817 по виплаті страхового відшкодування за спричинений Потерпілому збиток в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідачем Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." не представлено жодних належних доказів на спростування фактів, викладених позивачем у поданій позовній заяві.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 22, 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 512, 514, 516ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." на користь ОСОБА_1 3840,72 грн. - недоплачене страхове відшкодування, 1287,23 грн. - пеню, 136,00 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 112,14 грн. - інфляційні втрати., що разом складає 5376,09 грн.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Бойко