Рішення від 19.10.2020 по справі 175/3870/19

Справа № 175/3870/19

Провадження № 2/175/1084/19

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.

при секретарі Сотник Г.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування про стягнення страхового відшкодування. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23 червня 2018 року мало місце ДТП за участю транспортного засобу "Lexus GS 350", д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно правова відповідальність якого застрахована в ТОВАРИСТВІ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № AМ/3797222, який діяв на дату ДТП та транспортного засобу "Toyota Land Cruiser", д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , власник автомобіля ОСОБА_4 у ДТП визнано ОСОБА_2 . В результаті ДТП ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 1807/18/18 від 23.07.2018р., судового експерта Дроздова Ю. В., вартість матеріального збитку (тобто вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля) завданого внаслідок пошкодження автомобіля "Toyota Land Cruiser", д.р.н. НОМЕР_2 складає 149 009,27 грн. та 131 931,86 грн., без врахування ПДВ.

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" сплатило лише частину страхового відшкодування у розмірі 70 540,30 грн.

Максимальний ліміт відповідальності Страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих внаслідок ДТП за полісом № АМ/3797222 складає 100 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Відповідач недоплатив страхове відшкодування в розмірі: 29 459,70 грн., а також пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 10262,47 грн., 3% річних в розмірі 872,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 1994,73 грн.

27 червня 2018 року між позивачем, ОСОБА_1 (новий Кредитор), та Потерпілим, ОСОБА_4 (Кредитор), був укладений Договір відступлення права вимоги (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1, 2 вказаного Договору, Новий Кредитор набуває право вимагати від ТДВ СК "Альфа-Гарант", де застрахована цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи (відповідальної за спричинені збитки особи), належного виконання зобов'язань за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AМ/3797222 по виплаті страхового відшкодування за спричинений Кредитору збиток в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23.06.2018 в м. Дніпро на перехресті пр. Д. Яворницького та вул. Фурманова за участі автомобіля "Toyota Land Cruiser", д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Lexus GS 350", д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .

Отже, у зобов'язанні по відшкодуванню заподіяної внаслідок ДТП шкоди відбулась заміна особи, що має права вимагати компенсацію за спричинені збитки (Новий Кредитор).

Позивач просив суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_1 29 459,70 грн., а також пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 10262,47 грн., 3% річних в розмірі 872,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 1994,73 грн. , витрати на оплату послуг експерта авто товарознавця в розмірі 2100,00 грн.

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" надав відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що ним було сплачено страхове відшкодування у повному розмірі та у встановлений строк, вказав, що висновок судового експерта Дроздова Ю.В. № 1807/18/18 від 23.07.2018р. є неналежним доказом, оскільки виконаний поза межами судового засідання, не містить джерел інформації, що використувалися експертом при складанні висновку та Нацкомфінпослуг було здійснено перевірку страховика і будь-яких порушень при виплаті страхового відшкодування не виявлено.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому вказав, що висновок судового експерта Дроздова Ю.В. № 1807/18/18 від 23.07.2018р. є належним доказом по справі згідно до ст. 106 ЦПК України, також експертний висновок ОСОБА_5 № 1807/18/18 від 23.07.2018 року містить зазначення, що він підготовлений для подання до суду або страхової компанії згідно з вимогами діючого законодавства України, та підтвердження власного підпису експерта про попередження про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384 КК України.

На сторінці 2 Висновку № 1807/18/18 від 23.07.2018р. судового експерта ОСОБА_5 зазначено перелік нормативно-правових актів та джерел інформації, що ним використовувалися, щодо перевірки Нацкомфінпослуг, то при здійсненні перевірки діяльності Відповідача Нацкомфінпослуг не перевіряв Висновок № 64-D/44/3/0718 від 26.09.2018 року експерта ОСОБА_6 , яким керувалася ТДВ СК «Альфа-Гарант» при виплаті страхового відшкодування, а також вказав, що експертом ОСОБА_6 здійснено численні порушення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), яка затверджена спільник наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395.

Зокрема, експерт ОСОБА_6 допустив порушення пукнтів 1.3, 5.1, 8.1, 8.5 Методики, оскільки складав висновок щодо визначення розміру матеріальної шкоди без огляду об'єкта дослідження, про що сам зазначив в розділі ''Перелік обмежень у використанні результатів оцінки'' у п. 10 ''Дослідження проведено на підставі наданих даних замовником: кольорові фотографії, акту огляду''.

Також, експертом ОСОБА_6 було втручання в роботу системи ''Аудатекс'', через що занижено вартість запасних частин.

Ремонтна калькуляція для визначення розміру страхового відшкодування проведена як зазначено в ній в системі AUDATEX.

При цьому в систему вносяться первинні данні надані СТО або відомості, які надаються стороною дослідження, надалі система сама (автоматично) проводить необхідні розрахунки та роздруковує результат, але якщо користувач буде вносити зміни в ручному режимі, ці зміни помічаються зірочкою або будь-яким іншим символом

В кінці ремонтної калькуляції висновку експерта ОСОБА_6 , в поясненнях зазначено, що в графах, позначених зірочкою дані вводяться не автоматично програмою, а вартість зазначених деталей введена в ручну користувачем.

Експертом ОСОБА_6 не обґрунтовано підстав для штучного (вручну) заниження вартості даних запасних частин.

Позивачем було надано до суду також клопотання про долучення доказів, а саме лист Міністерства юстиції України №611/Л-7729/6.4 від 22.07.2020 року, щодо розгляду скарги, яка подавалася ОСОБА_1 , як представником потерпілої особи у ДТП ОСОБА_7 щодо визначення страховиком розміру страхового відшкодування на підставі висновку експерта ОСОБА_6 , який особисто не оглядав пошкоджений транспортий забів, а визначав розмір матеріальної шкоди на підставі фотографій.

Рішенням № 4 дисциплінарної палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України щодо порушення експертом ОСОБА_6 вимог п. п. 5.1, 7.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а саме складання висновку без особистого огляду пошкодженого транспортного засобу застосовано до експерта дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта до закінчення терміну його дії та зобов'язано судового експерта ОСОБА_6 пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію.

Оскільки, по даній справі Страховик при виплаті страхового відшкодування керувався висновком експерта ОСОБА_6 , який визначав розмір заподіяної матеріальної шкоди на підставі фотографій то, що дане рішення дисциплінарної палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України додатково підтверджує, що експертом ОСОБА_6 було невірно визначено розмір матеріальної шкоди заподіяної майну Позивача, що в свою чергу призвело до заниження розміру страхового відшкодування, а також підтверджує, що висновок експерта Яремчук В.В. не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" у судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ст. 82 ЦПК України).

У судовому засіданні встановлено, що 23.06.2018 року 19 год. 10 хв. на перехресті нерівнозначних доріг пр. Д.Яворницького та вул. Фурманова в м. Дніпрі, виїжджаючи з другорядної дороги, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Lexus GS 350", д.р.н. НОМЕР_1 не надав переваги у русі, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який слідував по головній дорозі. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у зазначеному ДТП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. в дохід держави.

Транспортний засіб "Lexus GS 350", д.р.н. НОМЕР_1 забезпечений ТДВ «Альфа-Гарант» за полісом № AМ/3797222 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

27.06.2018 року ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_4 звернувся до ТДВ СК "Альфа-Гарант" із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО на якому будуть проводитися ремонті роботи та надав весь необхідний пакет документів.

20.08.2018 року ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_4 звернувся до ТДВ СК "Альфа-Гарант" із заявою про зміну напрямку виплати страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_1

21.09.2018 року Страховик (Відповідач) сплатив страхове відшкодування у розмірі 34881,67 грн., без узгодження такого розміру із ОСОБА_4

26.09.2018 року Позивач звернувся до Нацкомфінпослуг із скаргою на дії страхової компанії щодо визначення розміру страхового відшкодування та направлення звіту на підставі якого було сплачене страхове відшкодуваня на рецензію.

01.10.2018 року ТДВ СК "Альфа-Гарант" здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 35658,63 грн.

Таким чином, Відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 70540,30 грн. (за вирахуванням ПДВ).

Факт отримання страхового відшкодування в сумі 70540,30 грн. підтвердив і сам позивач у своєму позові.

Завдання майнової шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (ч. 3 ст. 11 ЦК України), отже винна у спричиненні збитків особа, ОСОБА_2 , є боржник, а власник пошкодженого автомобіля "Toyota Land Cruiser", д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 є кредитором у цьому зобов'язанні.

Ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

27 червня 2018 року між позивачем, ОСОБА_1 (новий Кредитор), та Потерпілим, ОСОБА_4 (Кредитор), був укладений Договір відступлення права вимоги (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1, 2 вказаного Договору, Новий Кредитор набуває право вимагати від ТДВ СК "Альфа-Гарант", де застрахована цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи (відповідальної за спричинені збитки особи), належного виконання зобов'язань за полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № AМ/3797222 по виплаті страхового відшкодування за спричинений Кредитору збиток в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23.06.2018 в м. Дніпро на перехресті пр. Д. Яворницького та вул. Фурманова за участі автомобіля "Toyota Land Cruiser", д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Lexus GS 350", д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .

Отже, у зобов'язанні по відшкодуванню заподіяної внаслідок ДТП шкоди відбулась заміна особи, що має права вимагати компенсацію за спричинені збитки (Новий Кредитор).

Порядок розрахунку розміру шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановлений законодавчо, та регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з ч.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому даним законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розрахунок зносу здійснюється на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N142/5/2092, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N1074/8395.

Згідно п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі - «Методика»)вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазначає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Враховуючи, що в нашому випадку втрата товарної вартості не нараховується, відповідно до п. 8.6.2. Методики, тому розрахований розмір матеріального збитку буде дорівнювати вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.

Взявши до уваги, що вимоги Методики є обов'язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково - дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково - дослідних експертно - криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно - правових відносин, це передбачено п. 1.3. Методики, тому будь - який розрахунок матеріального збитку без урахуванням вимог Методики буде суперечити наведеному в п. 2.4. поняттю вартості матеріального збитку.

Відповідно до п. 1.3 Методики Вимоги Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), яка затверджена спільник наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395 вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до п. 1.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), яка затверджена спільник наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 N 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395 вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Однією із вимог передбачених Методикою є особистий огляд КТЗ оцінювачем (експертом), про що зазначено в п. 5.1 Методики, а саме Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Відповідно до п. 5.5 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен:

а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах;

б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання;

в) установити пробіг за одометром;

г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ;

ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов'язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Згідно із п. 8.1, 8.5 указаної Методики для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

При виплаті страхового відшкодування ТДВ «Альфа-Гарант» керувався висновком експерта Яремчук В.В. № 64-D/44/3/0718 від 26.09.2018 року.

Однак, висновок експерта ОСОБА_6 складено із порушенням вимог п.п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики, п. 17 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", оскільки експерт ОСОБА_6 особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб, що він сам зазначає у своєму висновку.

Оскільки, експерт ОСОБА_6 особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб, то ним не враховано всі пошкодження, ремонтні роботи, запасні частини.

Таким чином, ТДВ «Альфа-Гарант» при виплаті страхового відшкодування було взято за основу висновок, який складено із порушенням вимог Методики, тому вказаний висновок не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

Представником Позивача також було направлено клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме лист Міністерства юстиції України №611/Л-7729/6.4 від 22.07.2020 року, щодо розгляду скарги, яка подавалася ОСОБА_1 , як представником потерпілої особи у ДТП ОСОБА_7 щодо визначення страховиком розміру страхового відшкодування на підставі висновку експерта ОСОБА_6 , який особисто не оглядав пошкоджений транспортий забів, а визначав розмір матеріальної шкоди на підставі фотографій.

Рішенням № 4 дисциплінарної палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України щодо порушення експертом ОСОБА_6 вимог п. п. 5.1, 7.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а саме складання висновку без особистого огляду пошкодженого транспортного засобу застосовано до експерта дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта до закінчення терміну його дії та зобов'язано судового експерта ОСОБА_6 пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію.

Оскільки, по даній справі Страховик при виплаті страхового відшкодування керувався висновком експерта ОСОБА_6 , який визначав розмір заподіяної матеріальної шкоди на підставі фотографій то, що дане рішення дисциплінарної палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України додатково підтверджує, що експертом ОСОБА_6 було невірно визначено розмір матеріальної шкоди заподіяної майну Позивача, що в свою чергу призвело до заниження розміру страхового відшкодування, а також підтверджує, що висновок експерта ОСОБА_6 не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

З метою проведення об'єктивного, повного та всебічного дослідження розміру завданого збитку, позивач звернувся до судового эксперта Дроздова Ю. В.

Як свідчить висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 1807/18/18 від 23.07.2018 року, судового експерта Дроздова Ю. В. вартість матеріального збитку (тобто вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля) завданого власнику автомобіля "Toyota Land Cruiser", д.р.н. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження складає 149 009,27 грн. та 131 931,86 грн., без врахування ПДВ.

Максимальний ліміт відповідальності Страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих внаслідок ДТП за полісом № АМ/3797222 складає 100 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Висновок судового експерта Дроздов Ю. В. № 1807/18/18 від 23.07.2018 року складено з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Закону України «Про судову експертизу», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майнових прав», Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у держаних спеціалізованих експертних установах, комп'ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX, типового формуляру AUDATEX по ідентифікації, запчастинам і працезатратам автомобіля, Довідника «Бюлетень авто товарознавця», даних мережі Інтернет.

Крім того, експертний висновок № 1807/18/18 від 23.07.2018 року містить зазначення, що він підготовлений для подання до суду або страхової компанії згідно з вимогами діючого законодавства України, та попередження експерта про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384 КК України.

Отже, висновок експерта Дроздова Ю.В. є належним доказом вартості матеріального збитку, спричиненого в результаті пошкодження транспортного засобу "Toyota Land Cruiser", д.р.н. НОМЕР_2 .

Згідно даних Укрпошти 03.07.2018 року Відповідач отримав від Позивача Заяву про виплату страхового відшкодування.

Відповідач повинен був виконати обов'язок по сплаті страхового відшкодування до 01.10.2018 року включно.

Тобто, за період з 02.10.2018 року по 27.09.2019 року (в межах річного строку позовної давності згідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України) Відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 10262,47 грн.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Пунктом 21 цієї ж постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).

У зв'язку із невиконанням ТДВ «СК «Альфа-Гарант» зобов'язань щодо виплати позивачу страхового відшкодування в повному розмірі, з огляду на положення статті 36 Закону № 1961-IV та статті 625 ЦК України, з Відповідача підлягають стягненню три проценти річних, а також інфляційні втрати, пов'язані з несвоєчасністю виплати страхового відшкодування.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 6-927цс16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 року у справі № 149/344/15-ц.

Оскільки, сума основного зобов'язання складає 29 459,70 грн., то за період з 02.10.2018 року по 27.09.2019 року з Відповідача підлягають стягненню: 3% річних в розмірі 872,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 1994,73 грн.

Також, з Відповідача мають бути стягнені витрати на оплату послуг експерта авто товарознавця в розмірі 2100,00 грн., оскільки проведення даного дослідження є обов'язковим в силу ст. 7 Закону України Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідачем Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" не представлено жодних належних доказів на спростування фактів, викладених позивачем у поданій позовній заяві.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 21.03.2018 року по справі № 761/24881/16-ц: ''Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються відсплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав''.

Спріні правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а тому ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір за розгляд справи в розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 22, 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 29459,70 грн. - недоплачене страхове відшкодування, 10262,47 грн. - пеню, 872,00 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 1994,73 грн. - інфляційні втрати., витрати на оплату послуг експерта авто товарознавця в розмірі 2100,00 грн., що разом складає суму у розмірі 44688,90 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Бойко

Повний текст рішення виготовлено 17 листопада 2020 року

Попередній документ
93043658
Наступний документ
93043662
Інформація про рішення:
№ рішення: 93043659
№ справи: 175/3870/19
Дата рішення: 19.10.2020
Дата публікації: 25.11.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.12.2020)
Дата надходження: 08.12.2020
Розклад засідань:
23.01.2020 10:00 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
03.03.2020 14:30 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
22.04.2020 14:00 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
08.07.2020 12:00 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
14.09.2020 15:00 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
17.12.2020 11:00 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
21.01.2021 11:00 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
20.07.2021 12:00 Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області