Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 листопада 2020 р. справа № 520/7982/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №1201 від 23.03.2020 головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ з урахуванням висновків викладених у рішенні Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та виплатити заборгованість, що виникла, починаючи з 09.01.2020;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
28.10.2020 року адміністративну справу №520/7982/2020, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями за розпорядженням керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду №03-05/72 від 28.10.2020 року, передано в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року прийнято до розгляду адміністративну справу №520/7982/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалено здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку ст.263 КАС України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як особі, що не досягла пенсійного віку.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у спосіб та у межах повноважень, визначених чинним законодавством. Зазначив про пріоритетність норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при розгляді заяви позивачки. З огляду на викладене, представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.03.2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням №1201 від 24.03.2020 року Відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що відповідно до п.п. 5 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до п.5 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки заявниця не досягла пенсійного віку.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.
У рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2015 від 13 травня 2015 року, зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України) (абзац перший п. 2.1 Рішення).
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо. (абзаци перший та другий п. 2.2 Рішення).
Позивач 23.03.2020 року звернулась із заявою про призначення пільгової пенсії до відповідача та надала всі необхідні документи для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області було розглянуто заяву та документи щодо призначення пільгової пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та встановлено, що на підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 26 років 1 місяць 23 дні, в тому числі 22 роки 7 місяців 8 днів - спеціального страхового стажу.
Рішенням №1201 від 24.03.2020 року відповідачем відмовлено в призначенні пільгової пенсії позивачу на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із недосягненням позивачем необхідного віку.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.
Відповідачем зроблено висновок, що оскільки ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , то вона має право на пільгову пенсію після досягнення пенсійного віку, а саме 55 років, згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки на момент розгляду заяви від 23.03.2020 року про призначення пільгової пенсії та документів ОСОБА_1 , було встановлено, що вона не досягла пенсійного віку згідно із ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області виніс рішення від 24.03.2020 року № 1201 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач зобов'язаний призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах згідно із ЗУ "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-УІІІ, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому ним 23.01.2020 року рішенні №1-р/2020.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відтак, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визначено порядок застосування ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за яким редакція вказаної статті до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII має застосовуватися до осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, досягли пенсійного віку - чоловіки 55 років та жінки 50 років, та набули необхідний стаж.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Конституційним Судом України передбачено порядок застосування ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у відношенні визначеного кола осіб, до яких позивач не відноситься з огляду на недосягнення відповідного віку станом на 01.04.2015 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розділом XIV-1 пенсійне забезпечення окремих категорій громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.
Суд зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" - з 11.10.2017 року.
Оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VІІІ від 03.10.2017 року є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017 року.
Відповідно до п.1 статті 114 Розділу ХІV-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, оскільки позивачці виповнилось 50 років 08 січня 2020 року, то умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки ОСОБА_1 не досягла 50 років до 11.10.2017 року (дату набуття чинності внесенням змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Таким чином, спірне рішення відповідача є правомірним, а тому в задоволенні позову в частині скасування рішення належить відмовити.
Щодо позовних вимог зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ з урахуванням висновків викладених у рішенні Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 та виплатити заборгованість, що виникла, починаючи з 09.01.2020, суд зазначає наступне.
З огляду на те, що позивач станом на час звернення до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії не досягла відповідного віку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити пенсію, та визнання рішення відповідача правомірним.
Відносно позовної вимоги допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах суми стягнення за один місяць, слід зазначити, що оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позовної заяви, зазначена вимога також задоволенню не підлягає.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 24.11.2020 року.
Суддя Біленський О.О.