Справа № 209/721/19
Провадження № 2/209/38/20
Іменем України
28 жовтня 2020 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.,
за участі секретаря Драгунцевої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янське про визнання особи такою, що набула право користування жилим приміщенням, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій, уточнивши свої позовні вимоги, просить суд визнати за нею право користування жилим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1 , що є підставою для реєстрації її у квартирі та внесення відповідних змін до особового рахунку.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що вона з 2006 року працювала в Дніпродзержинському домобудівельному комбінаті. Згідно розпорядження про право на заселення в будинок від 25 листопада 2006 року вона вселилася в квартиру АДРЕСА_1 . З 25 листопада 2006 року по теперішній час вона мешкає в даній квартирі. 08 травня 2007 року вона уклала договір про користування електричною енергією на дану квартиру, весь цей час сплачує всі комунальні послуги. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 07 лютого 2019 року справа була прийнята до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
12 квітня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що акт проживання, долучений до матеріалів справи, не підтверджує сам факт проживання позивача у квартирі. Крім того, зазначають, що у квартирі з 05 жовтня 2004 року по 27 грудня 2007 року була зареєстрована ОСОБА_2 .
Ухвалою від 15 травня 2019 року підготовче провадження у справі було закрито.
Ухвалою від 28 травня 2020 року було витребувано у Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду" належним чином оформлений акт про проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 25 листопада 2006 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 23 вересня 2020 року було замінено первісного відповідача на Кам'янську міську раду в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янське.
Представник позивача - адвокат Долгов О.О. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовну заяву у повному обсязі та просив її задовольнити.
Від представника відповідача - Кам'янської міської ради в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янське надійшла заява, в просив розглянути справу за його відсутності.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що з 1991 року вона проживає та зареєстрована у будинку АДРЕСА_3 . Спочатку вона жила на 2 поверсі, а у 2007 році переселилась на 4 поверх у квартиру АДРЕСА_4 . Позивач вже жила у квартирі АДРЕСА_5 та живе в ній і зараз. Квартиру вона отримувала, як і позивач, по розпорядженню, а згодом її там зареєстрували. ОСОБА_2 вона не знає та не чула, щоб хтось претендував на квартиру. ОСОБА_1 повідомила їй, що не може зареєструватись, але причини вона не знає, оскільки всіх жильців будинку зареєстрували.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу було надано право на заселення у квартиру АДРЕСА_1 для малосімейних та постійного проживання, що підтверджується копіює розпорядження (а.с. 10). 08 травня 2007 року позивач уклала договір № 0444416 про користування електричною енергією для побутових споживачів (а.с. 11) в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 та сплачувала витрати за користування житлово-комунальними послугами, що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 12-14). Згідно акту про проживання від 23 червня 2020 року, виданого КП КМР «Управляюча компанія по обслуговуванню житлового фонду» (а.с. 98), ОСОБА_1 дійсно проживає більше 13 років у квартирі АДРЕСА_6 , що підтвердили сусіди: ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_7 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_8 , а також підтверджується показами свідка ОСОБА_3 , наданими в судовому засіданні
Рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 11 липня 2007 року № 485 (а.с.40-41), Департаменту забезпечення життєдіяльності в місті міської ради було прийнято на баланс житловий будинок для малосімейних за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 41 Конституції України визначено, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права комунальної власності відповідно до закону.
Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 8 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод закріплено право людини на повагу до свого житла.
Згідно ч.ч. 1-5 ст. 29 ЦК України - місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно з ст. 6 закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.
У ст. 9 ЖК УРСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Як роз'яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 (з подальшими змінами) «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 липня 2012 року №6-60цс-12, яка є обов'язковою для застосування судами України, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов'язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім'ї наймача (ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ч. 2 ст. 65 ЖК УРСР).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Враховуючи вищевикладене, ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони та які були досліджені у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач правомірно набув право користування спірним житлом.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-89, 247, 258-265, 272-279 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_9 ) до Кам'янської міської ради в особі відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янське про визнання особи такою, що набула право користування жилим приміщенням (ЄДРПОУ 04052494, місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, майдан П. Калнишевського, 2) - задовольнити у повному обсязі.
Визначити за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 , що є підставою для реєстрації її у вказаній квартирі та внесення відповідних змін до особового рахунку.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Л. Шендрик