№ 207/713/19
№ 1-і/207/8/20
24 листопада 2020 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,
В проваджені судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
23 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому він просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 діб.
Відповідно до абзацу 5 пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Відтак, оскільки на території України продовжено дію карантину, а головуючий суддя по даному кримінальному провадженню ОСОБА_6 знаходиться на лікарняному і до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміну запобіжного заходу головуючим суддею ОСОБА_6 , суд доходить висновку про необхідність вирішення питання щодо строків тримання обвинуваченого під вартою іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 вересня 2020 року та закінчується 26 листопада 2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просить міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити ще на 60 діб, так як не перестали існувати ризики, які були наявні при обранні запобіжного заходу, крім цього перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході обвинувачений може переховуватися від органів прокуратури та суду, вчинити інші злочини, не з'являтись за викликом суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило. Суд враховує ризик вірогідності переховування обвинуваченого від суду, скоєння ним нових злочинів чи правопорушень, обставини, які стали підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не припинили існувати, обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість вчиненого кримінального правопорушення як самостійну підставу утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими підставами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту (справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001).
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи доводи клопотання, а також інші матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Продовжити термін застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 22 січня 2021 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1