16.09.20
Справа № 932/10536/20
Провадження № 1-кс/932/5454/20
16 вересня 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , відповідно до доручення про надання правової допомоги у кримінальній справі № 20125210171 від 31 січня 2020 року, передбаченого ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу Республіки Білорусь про тимчасовий доступ до речей і документів,-
Слідчий СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідно до доручення про надання правової допомоги у кримінальній справі № 20125210171 від 31 січня 2020 року, передбаченого ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу Республіки Білорусь.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 КПК України, при виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародно-правовим договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору України - за умови, що дане прохання не суперечить законодавству України.
Україна та Республіка Білорусь є учасниками Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (далі Конвенція).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, договірні Сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема складання і пересилання документів, проведення обшуків, вилучення, пересилання і видачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, обвинувачених, свідків, експертів, порушення карного переслідування, розшуку і видачі осіб, що вчинили злочини, визнання і виконання судових рішень по цивільним справам, вироків у частині цивільного позову, виконавчих написів, а також шляхом вручення документів. Статтею 8 Конвенції передбачено, що при виконанні доручення про надання правової допомоги запитувана установа застосовує законодавство своєї країни. На прохання запитуючої установи вона може застосувати і процесуальні норми запитуючої Договірної Сторони, якщо тільки вони не суперечать законодавству запитуваної ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до положень ст. 561 КПК України на території України з метою виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги можуть бути проведені будь-які процесуальні дії, передбачені цим Кодексом або міжнародним договором.
Згідно зі ст. 542 КПК України міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 545 КПК України Генеральна прокуратура України визначена центральним органом України, що звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та відповідно розглядає аналогічні запити іноземних компетентних органів.
Разом з тим, у ч. 3 ст. 545 КПК України зазначено про можливість іншого порядку зносин, якщо КПК України або чинний міжнародний договір України визначає окремий орган, на якого поширюються повноваження щодо, зокрема, розгляду відповідних запитів іноземних компетентних органів.
Зазначена кримінальна процесуальна діяльність починається з отримання відповідного запиту від запитуючої сторони уповноваженим (центральним) органом України. В даному випадку це може бути Генеральна прокуратура України або інший визначений законодавством окремий орган.
Порядок розгляду та виконання запиту іншої держави визначається статтями 554-571 КПК України.
Як встановлює п. 1 ч. 1 ст. 558 КПК України, центральний орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини відповідно до ч. 3 ст. 545 цього Кодексу, за результатами розгляду запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу приймає рішення щодо доручення його виконання органу досудового розслідування, прокуратури або суду з одночасним вжиттям заходів щодо забезпечення умов конфіденційності.
Відповідно до ст.ст. 545, 554 КПК України Генеральна прокуратура України розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів та у межах своїх повноважень має право надавати вказівки щодо належного, повного та своєчасного виконання такого запиту, які є обов'язковими до виконання відповідним компетентним органом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 КПК України, отримавши запит про міжнародну правову допомогу від запитуючої сторони, уповноважений (центральний) орган України розглядає його на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України.
Запит запитуючої сторони є основною підставою надання міжнародної правової допомоги на території України, за умови його відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України та обґрунтованості. Водночас за відсутності відповідних міжнародних зносин може бути застосована засада взаємності відносин.
Після перевірки запиту уповноважений (центральний) орган України на підставі ст. 558 КПК України приймає одне з наступних рішень: 1) доручення його виконання органу досудового розслідування, прокуратури або суду з одночасним вжиттям заходів щодо забезпечення умов конфіденційності; 2) можливості виконання запиту із застосуванням законодавства іноземної держави; 3) відкладення виконання, якщо це може перешкоджати кримінальному провадженню на території України, або погоджує з компетентним органом іноземної держави можливість виконання запиту на певних умовах; 4) відмови у виконанні запиту з підстав, передбачених статтею 557 цього Кодексу; 5) можливості виконання запиту, якщо витрати на таке виконання явно перевищуватимуть завдану кримінальним правопорушенням шкоду або явно не відповідатимуть тяжкості кримінального правопорушення (якщо це не суперечить міжнародному договору України); 6) вчинення інших дій, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 562 КПК України якщо для виконання запиту компетентного органу іноземної держави необхідно провести процесуальну дію, виконання якої в Україні можливе лише з дозволу прокурора або суду, така дія здійснюється лише за умови отримання відповідного дозволу в порядку, передбаченому цим Кодексом, навіть якщо законодавство запитуючої сторони цього не передбачає. Підставою для вирішення питання щодо надання такого дозволу є матеріали звернення компетентного органу іноземної держави. У разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія може запитуватися лише після надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому належно засвідчена копія такого дозволу долучається до матеріалів запиту.
Так, стаття 558 КПК України визначає порядок доручення виконання міжнародного запиту, однак у матеріалах клопотання відсутні документи на підтвердження визначення Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області органом досудового розслідування для виконання вищевказаного запиту.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про невідповідність клопотання і долучених до нього матеріалів вимогам 558 КПК України, які самі по собі перешкоджають постановленню слідчим суддею законного і обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення будь-яких справ чи клопотань в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
З огляду на зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК України, згідно з якими, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК України, передбачено право слідчого судді, в разі невідповідності клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів вимогам ст. 558 КПК України, повернути його прокурору для усунення недоліків.
Зважаючи на вищезазначену неповноту, яка унеможливлює судовий розгляд даного клопотання, вважаю необхідним матеріали клопотання повернути прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 132, 160, 554-571 КПК України, слідчій суддя,-
Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , відповідно до доручення про надання правової допомоги у кримінальній справі № 20125210171 від 31 січня 2020 року,, передбаченого ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу Республіки Білорусь про тимчасовий доступ до речей і документів, - повернути прокуророві Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1