Справа № 182/5410/20
1-кп/171/263/20
Іменем України
23 листопада 2020 року
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 2 м.Апостолове кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2020 року за №12020040340000933 відносно ОСОБА_5 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,-
В провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, який відповідає вимогам КПК України, а також заявила клопотання про про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, оскільки обвинуваченому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, є ризики, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим обвинуваченому було обрано запобіжний захід, на даний час визначені ризики не відпали, судовий розгляд не завершено, застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім, тому просила продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Учасники судового провадження не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії тримання його підзахисного під вартою, просив змінити раніше обраний запобіжний захід на домашній арешт, оскільки зазначені ризики не доведені, кваліфікація кримінальних правопорушень визначена не вірно, висновком експерта встановлено, що ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження, однак прокурор не врахував вказаний висновок експерта, зазначив, що вони звернулися до ЄСПЛ з приводу безпідставного тримання ОСОБА_5 під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти застосування запобіжного заходу, підтримав думку захисника та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та просив продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою.
Заслухавши учасників підготовчого провадження, суд приходить до наступного.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України. Кримінальне провадження підсудне Апостолівському районному суду Дніпропетровської області. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України судом не встановлено. Тому, слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по даному кримінальному провадженню.
Суд, вислухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілого, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити, а у задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну раніше обраного запобіжного заходу слід відмовити з наступних підстав.
Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК (частина 3 статті 315, частина 2 статті 331 КПК). Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).
Суд приходить до висновку, що прокурором доведено наявність обставини, передбаченої п.1 ч.1 ст.194 КПК України.
Так, ухвалою слідчого судді від 31.03.2020 року щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Таке рішення мотивоване тим, що: наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень; існують ризики переховування від органів досудового розслідування, суду; ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків; ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; жодний із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим судом.
Згодом ухвалами суду від 20.05.2020 року, 13.07.2020 року, 02.09.2020 року, 30.09.2020 року строк тримання під вартою обвинуваченого продовжувався. Вказані ухвали мотивовані тим, що ризики визначені ухвалою слідчого судді не відпали, продовжують існувати, жодний із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим судом.
На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 завершується 28.11.2020 року, однак судовий розгляд не завершено з об'єктивних причин.
Суд враховує тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, який обвинувачується у вчинені тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачених ч.1 ст.263 та ч.1 ст.115 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на до 15 років, обставини вчинення кримінального правопорушення, які спричинили загибель людини, дані про особу обвинуваченого, який хоча і має постійне місце проживання, родину, раніше не судимий, однак з метою уникнення покарання може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на підставі чого суд дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме п.1, 3, 4 ч.1 цієї статті, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_5 зможе продовжити злочинну діяльність.
Суд, приходить до висновку, що прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_5 перебувати на волі.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, має забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого, його сімейний стан, стан здоров'я, соціальні зв'язки, які суд оцінює у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що слід продовжити раніше обраний щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду.
Суд не може задовольнити клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу, оскільки зазначені стороною захисту обставини існували на момент прийняття рішення про обрання запобіжного заходу, а перевірка вірності кваліфікацій дій обвинуваченого, наявність ознак кримінального правопорушення в його діях не може бути здійснена на даній стадії процесу.
На даний час ризики визначені ухвалою слідчого судді продовжують існувати, вони не зменшились, розгляд справи не завершено з об'єктивних причин, і інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти визначеним ризикам, а тому у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу слід задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави ОСОБА_5 не визначається, оскільки злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст.177-178, 183, 199, 314-316, 331, 350, 369-372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні відомості про вчинення кримінального правопорушення за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2020 року за №12020040340000933 відносно ОСОБА_5 за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, ч.1 ст.263 КК України до 14-00 години 02.12.2020 року в залі суду № 2 м. Апостолове.
Проведення судового засідання здійснювати одноособово.
Відповідно до ст. 27 ч.2 КПК України кримінальне провадження здійснювати відкрито.
Викликати у судове засідання прокурора, обвинуваченого, захисників, потерпілого.
Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 21.01.2021 року.
Клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування моральних збитків завданих кримінальним правопорушенням прийняти до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням.
Копію ухвали направити обвинуваченому для відома та направити до Дніпровської УВП №4 для виконання.
На ухвалу, в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом семи днів з дня її оголошення, можуть бути подані апеляційні скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районий суд. В іншій часині ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили в момент ухвалення.
Повний текст ухвали складено о 13-00 годині 24.11.2020 року.
Суддя: ОСОБА_1