Справа № 199/8459/19
(2/199/548/20)
24.11.2020 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого - судді Подорець О.Б., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває на розгляді вищезазначена цивільна справа.
24 листопада 2020 року через канцелярію суду після закінчення судового засідання надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу.
Враховуючи, що справу призначено до розгляду на 21.12.2020, суд задля дотримання розумних строків розгляду справ, вважає можливим вирішити питання подання зустрічного позову і приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2019 до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя (а.с.2-9).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначена цивільна справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Подорець О.Б. 15.10.2019 (а.с.41).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.43).
14.11.2019 в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська відповідач ОСОБА_3 під особистий підпис отримала копію позовної заяви ОСОБА_2 (а.с.44).
11.11.2019 в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська відповідач ОСОБА_3 ознайомилася з матеріалами цивільної справи №199/8459/19 (а.с.46).
11.11.2019 ОСОБА_3 уклала угоду про надання юридичної допомоги з адвокатом Шишкіним О.П. (а.с.49-50).
04.12.2019 через канцелярію суду відповідачем ОСОБА_3 надано відзив на позовну заяву (а.с.54-56).
05.12.2019 у підготовчому судовому засіданні брали участь - представник позивача ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_3 , представник відповідача ОСОБА_5 (а.с.59).
26.12.2019 через канцелярію суду позивачем ОСОБА_2 надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку було повернуто позивачеві ухвалою суду від 03.01.2020 (а.с.96,102).
16.01.2020 через канцелярію суду відповідачем ОСОБА_3 надано заяву щодо надання їй строку для подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог (а.с.107).
17.01.2020 через канцелярію суду позивачем ОСОБА_2 надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка була направлена засобами поштового зв'язку також і на адресу відповідача ОСОБА_3 (а.с.113-114,115).
06.02.2020 через канцелярію суду відповідачем ОСОБА_3 надано відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.121).
11.02.2020 у підготовчому судовому засіданні вирішувалося клопотання сторони позивача щодо призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, в якому брали участь - позивач ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_3 , представник відповідача ОСОБА_5 (а.с.122).
04.03.2020 у судовому засіданні за участі представників сторін - представника позивача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_5 ухвалою суду призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу (а.с.135).
20.03.2020 на виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська цивільна справа №199/8459/19 направлена до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури експерту Діденко Л.М. (а.с.138).
14.04.2020 цивільна справа Укрпоштою повернена до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у зв'язку із закінченням строку зберігання (а.с.141-142).
Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.
Після послаблення карантинних заходів 02.06.2020 на виконання ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільна справа №199/8459/19 повторно направлена до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури експерту Діденко Л.М. (а.с.165).
18.08.2020 справа надійшла до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська із висновком експерта (а.с.172).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2020 поновлено провадження у справі (а.с.200).
01.10.2020 відповідач ОСОБА_3 ознайомилася із матеріалами цивільної справи, про що свідчить її підпис (а.с.222).
27.10.2020 за клопотанням представника позивача ОСОБА_4 підготовче судове засідання відкладено на 24.11.2020 (а.с.228).
24.11.2020 ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.
В силу положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Порядок пред'явлення до суду зустрічного позову у цивільній справі визначено нормами статей 193, 194 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За правилами пункту 1 частини першої статті 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Згідно з частиною сьомою статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За правилами частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
В ухвалі Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2019 року судом визначено відповідачу ОСОБА_3 п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Одночасно судом визначено, що відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України у строк подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов, форма і зміст якого повинна відповідати вимогам статті 194 ЦПК України.
Як було зазначено вище, 14.11.2019 в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська відповідач ОСОБА_3 під особистий підпис отримала копію позовної заяви ОСОБА_2 , 11.11.2019 ознайомилася з матеріалами цивільної справи №199/8459/19, та 04.12.2019 надала відзив на позовну заяву і 06.02.2020 надала відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.44, 46, 54-56, 121).
Крім того, приймала участь у судових засіданнях, подавала заяву щодо надання їй строку для подання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог, надавала відзиви на позовну заяву, при цьому з 11.11.2019 була забезпечена юридичною допомогою.
Отже, звертаючись до суду майже через один рік із зустрічним позовом, ОСОБА_3 пропустила визначений судом строк для подання зустрічного позову.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною першою статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За правилами частин першої, другої статті 121 ЦПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також відповідно до частини другої наведеної статті встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Як вбачається з поданих матеріалів, із зустрічним позовом у цій справі відповідач ОСОБА_3 звернулася 24.11.2020, тобто з порушенням встановленого строку, не зазначивши обґрунтовані та поважні причини пропуску цього строку тривалістю у дванадцять місяців і взагалі не порушуючи питання поновлення строку звернення до суду із зустрічним позовом.
За наведених обставин, враховуючи приписи ч.3 ст.194 ЦПК України, суд вважає необхідним повернути ОСОБА_3 її зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
При зверненні до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із зустрічним позовом, ОСОБА_3 було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
За таких обставин, суд вважає, що сплачений судовий збір слід повернути.
Керуючись ст.ст. 193, 194, 258, 260, 261 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Повернути ОСОБА_6 її зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу.
Управлінню державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра повернути ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений 23 листопада 2020 року судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. - квитанція №52402 від 23.11.2020.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення і проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя О.Б. Подорець