Справа № 401/7845/12
(2-п/199/57/20)
24.11.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “Надра” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заочного рішення. В своїх доводах посилається на те, що заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2012 року задоволені вимоги позивача та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку “Надра” заборгованість за кредитним договором “Автопакет”№ 198/П/74/2008-840 в розмірі 59187,16 доларів США, яка складається з: заборгованість по кредиту -44179,41 доларів США; заборгованість по відсоткам -12156,95 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту -2850,80 доларів США, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2823 гривень. Заявник вважає, що вказане рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідач не була належним чином повідомлена про розгляд справи. Вказане призвело до того, що відсутність відповідача у суді під час розгляду справи позбавила її права надати суду докази щодо дійсного розміру заборгованості.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Розглядаючи питання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування заочного рішення, суд зазначає наступне.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа Перетяка та Шереметьев проти України, заяви № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач судом повідомлялася належним чином. Доказів того, що відповідач не була обізнана про наявність заочного рішення, відповідачем суду не надано.
Таким чином, представник відповідача ОСОБА_1 , звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення суду через 8 років після його ухвалення, не надав належних та допустимих доказів на спростування твердження суду щодо належного повідомлення сторін, у тому числі і відповідача, про час та місце розгляду справи.
Зважаючи на наведені вище міркування, суд приходить до висновку, що твердження представника відповідача ОСОБА_1 про те, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не може бути підставою для скасування заочного рішення, оскільки не виправдовує втручання у принцип res judicata (юридичної визначеності) та права на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів та не посилається на такі, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 19 вересня 2012 року.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
У зв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що заявник не надав будь-яких доказів, які мають істотне значення для справи та не були досліджені судом при винесенні рішення, оскільки обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті, а тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Частиною 4 статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3,12,89, 284-288 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “Надра” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.
Роз'яснити заявнику, що у такому разі заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: