вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
24 листопада 2020 року Справа №480/4642/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4642/20 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про скасування наказу, визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, і, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
- скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 02.03.2020 № 18-8860/16-20-СГ;
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області викладену в листі від 10.07.2020 № Г-22380-1813/21-20, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого в червні 2020 року до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в інтересах сина - малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області. Листом від 10.07.2020 № Г-22380-1813/21-20 відповідач повідомив позивача про неможливість задоволення його заяви, оскільки на його ім'я уже видано наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" від 02.03.2020 "18-8860/16-20-СГ на території Вільненської сільської ради Великописарівського району. Позивач зазначає, що в лютому 2020 року відповідачем видано наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" на ту ж саму ділянку іншому громадянину, а у подальшому, видано наказ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність". Відтак, позивач зазначає, що видання наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є завершальною стадією процедури відведення земельної ділянки, з урахуванням чого, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.08.2020 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що відповідачем, у строки визначені законодавством, було розглянуто клопотання заявника від 09.06.2020 та листом від 10.07.2020 № Г-22380-1813/21-20 відмовлено у його задоволенні, оскільки Головним управлінням на ім'я позивача приймався наказ від 02.03.2020 № 18-8860/16-20-СГ, яким Головне управління вже надавало дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
Крім того, зазначає, що суд не вправі втручатися у дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та не вправі перебирати на себе повноваження Управління, а відтак, вимоги про зобов'язання надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі №480/4667/19 повторно було розглянуто клопотання ОСОБА_2 від 20.09.2019 про надання дозволу на розроблення проектної документації та наказом від 02.03.2020 № 18-8860/16-20-СГ надано йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га, розташованої за межами населених пунктів на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
У червні 2020 року ОСОБА_2 повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
Відповідачем, у строки визначені законодавством, було розглянуто вищезазначене клопотання заявника від 09.06.2020 та листом від 10.07.2020 № Г-22380-1813/21-20 відмовлено у його задоволенні, оскільки Головним управлінням вже приймався наказ від 02.03.2020 № 18-8860/16-20-СГ, яким Головне управління вже надавало дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Як вбачається із наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.
Однак, жодної обґрунтованої з наведених у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не зазначено. Підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою зазначено те, що на ім'я позивача вже видано наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" від 02.03.2020 "18-8860/16-20-СГ на території Вільненської сільської ради Великописарівського району.
У той же час з матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що дозвіл на бажану до відведення земельну ділянку надавався ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Разом з тим, суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог Земельного кодексу України.
Надання земельної ділянки у користування є комплексним процесом, що складається з етапів надання дозволу на розробку проекту землеустрою, розробки проекту вказаного проекту, його погодження та затвердження у встановленому Земельним кодексом України та прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у користування.
Так, надання дозволу не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність чи у користування, як наслідок він може бути наданий декільком особам одночасно.
З матеріалів справи вбачається, що наказом від 13.05.2020 №18-18935/16-20-СГ ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області за межами населених пунктів (а.с. 14).
Відтак, суд приходить до висновку, що після видання наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» від 02.03.2020 № 18-8860/16-20-СГ позивачем не розроблено та не затверджено проект землеустрою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 02.03.2020 "18-8860/16-20-СГ, оскільки на момент прийняття цього наказу відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 02.03.2020 "18-8860/16-20-СГ не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки позивачем не розроблявся проект землеустрою, а наказом від 13.05.2020 №18-18935/16-20-СГ ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Відповідач, розглядаючи заяву позивача повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст. 118 Земельного кодексу України, з відповідним обґрунтуванням.
Як вбачається з листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 10.07.2020 № Г-22380-1813/21-20, відповідач повідомив позивача про неможливість задоволення клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки на ім'я позивача вже видано наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" від 02.03.2020 "18-8860/16-20-СГ на території Вільненської сільської ради Великописарівського району.
Тобто, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивованого рішення про відмову у наданні такого дозволу, ГУ Держгеокадастру у Сумській області прийнято не було.
Так, правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (далі - Положення № 333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521.
Пунктом 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Отже, наведеним Положенням визначено, що за результатами розгляду будь-яких основних питань діяльності територіального органу Держгеокадастру, останнім має видаватися відповідний наказ. При цьому листи складаються у разі надання відповіді на звернення громадян.
Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.
У межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, у той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа. Відсутність належним чином оформленого рішення ГУ Держгеокадастру у Сумській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Відтак, наданий відповідачем лист від 10.07.2020 № Г-22380-1813/21-20, у якому Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області повідомлено позивача про неможливість задоволення клопотання, не може сприйматися судом як належна відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.
Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.06.2019 року по справі №812/922/16.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Таким чином, суд визнає, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області не розглянуло заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та не прийняло обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України, а тому, у даному випадку, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неналежному розгляді заяви позивача від 09.06.2020, як того вимагає ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки вищезазначеними нормами права не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
У той же час вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу не підлягають задоволенню, з підстав їх передчасності, оскільки відсутнє рішення відповідача щодо відмови у наданні такого дозволу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неналежному розгляді заяви позивача, у зв'язку з не прийняттям ГУ Держгеокадастру у Сумській області жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву та прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем судовий збір не сплачувався, відтак, підстави для компенсації витрат за сплату позивачем судового збору у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про скасування наказу, визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, що полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_2 від 09.06.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 09.06.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області та прийняти відповідне рішення по даній заяві, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька