24 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5361/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
28 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 42 від 20.09.2019;
- зобов'язання зарахувати до трудового стажу, що дає право ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди з 03.11.1982 по 12.11.1984 - строкова військова служба, з 27.12.1989 по 30.03.1997 в КСП ім. Щорса, СПС "Орданівка", СТОВ "Орданівка", ВП АФ "Орданівка" , ТОВ АФ ім. Довженка, з 28.08.2001 по 10.06.2003 в ТОВ "Дружба", з 05.04.2016 по 25.06.2019 в ТОВ "Українське зерно";
- зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, з дня звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - з 25.06.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2, оскільки робота позивача за професією, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджена відомостями з трудової книжки та довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/5361/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, у якому вказано на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки до зави про призначення пенсії позивачем не надано документів на підтвердження проведення атестації робочих місць, що виключає застосування положень ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.06.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду заяви, рішенням колегіального органу з призначення та перерахунків пенсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 20.09.2019 №42 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Рішення мотивоване тим, що загальний трудовий стаж гр. ОСОБА_1 становить 24 роки 6 місяців 11 днів, із них пільгового стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах 05 років 10 місяців 2 дні, що свідчить про недостатність пільгового стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Особливості призначення пенсій за віком на пільгових умовах врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно статті 114 Закону України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, відповідно до вказаних норм права, обов'язковими умовами для набуття громадянином права на пенсію на пільгових умовах є в сукупності: а) досягнення 55 років; б) наявність страхового стажу роботи не менше 30 років; в) наявність стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України - не менше 12 років 6 місяців; г) зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 повний робочий день; ґ) шкідливі і важкі умови праці визначені за результатом атестації робочого місця.
З трудової книжки колгоспника слідує, що 27.12.1989 року позивач прийнятий на роботу електрозварювальником в колгосп імені Щорса, правонаступником якого згідно протоколу №4 від 12.12.1992 є КСП ім. Щорса, яке з 1997 року перейменовано у СПС "Орданівка", правонаступником якого з 29.01.2000 є СТОВ "Орданівка". З 01.05.2009 СТОВ "Орданівка" на підставі рішення зборів засновників переведений у виробничий підрозділ ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка". 15.06.1998 року позивач звільнений з роботи.
Крім того, 02.08.2004 року позивач прийнятий на роботу газоелектрозварювальником в СОВ "Орданівка", 15.12.2006 позивач звільнений з роботи.
Згідно довідки виробничого підрозділу ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.03.2019 №48, ОСОБА_1 працював повний робочий день в КСП ім. Щорса, СПС "Орданівка", СТОВ "Орданівка", ВП АФ "Орданівка" ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" за професією, посадою електрогазозварювальник ручного зварювання за період: з 01.01.1990 по 30.08.1991, з 01.12.191 по 31.07.1992, з 01.01.1993 по 31.05.1993, з 01.09.1993 по 30.09.1993, з 1.12.1993 по 31.12.1993, з 01.04.1994 по 31.05.1994, з 01.12.1994 по 31.01.1995, з 01.03.1995 по 31.05.1995, з 01.05.1996 по 30.06.1996, з 15.02.1997 по 30.03.1997, з 02.08.2004 по 15.12.2006.
Також з трудової книжки позивача та довідки ТОВ "Дружба" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.06.2019 №112 слідує, що 28.08.2001 року позивач прийнятий на роботу газоелектрозварювальником в ТОВ "Дружба", 10.06.2003 позивач звільнений з роботи.
Відповідно до трудової книжки з 05.04.2016 по 20.06.2016 та довідки ТОВ "Українське зерно" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.06.2019 №264 позивач працював на посаді електрозварником ручного зварювання в ТОВ "Українське зерно".
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок) передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Жодних зауважень щодо записів у трудовій книжці позивача від відповідача не надходило, періоди роботи записані чітко, записи скріплені печатками та підписами уповноваженої особи, а тому сумніватись у достовірності відомостей, внесених у трудову книжку у суду немає.
Відповідно до п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.
Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».
Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник», «електрогазозварювальник».
Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 передбачені професії «електрозварники», «електрогазозварники» та «газозварники».
Таким чином, посада, на якій працював позивач передбачена Списком № 2, а тому цей період слід зарахувати до стажу позивача, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Щодо необхідності проведення атестації робочого місця, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачу у зарахуванні періодів його роботи 27.12.1989 по 30.03.1997, з 28.08.2001 по 10.06.2003, з 05.04.2016 по 25.06.2019 пільгового стажу згідно Списку № 2, стало посилання управлінням ПФУ на відсутність даних про атестацію робочих місць у вказані періоди.
Проте, суд не погоджується з такими діями відповідача та з цього приводу зазначає, що пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно з довідкою виробничого підрозділу АФ "Орданівка" ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07.03.2019 №48 та довідкою виробничого підрозділу ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" від 07.03.2019 №49 первинну атестацію робочих місць з шкідливими умовами праці було проведено 28.04.2001 (наказ №7 від 25.04.2001 "Про результати атестації робочих місць"), чергову атестацію робочих місць з шкідливими умовами праці проведено 26.04.2006 (наказ №92 від 26.04.2001 "Про результати атестації робочих місць").
У ТОВ "Дружба" атестацію робочих місць за умовами праці проведено у 2006 році, про що свідчать наказ від 02.12.2006 №34 "Про проведення атестації робочих місць", висновок експертизи на правильність застосування списків виробництв робіт, професій, посад і показників, згідно з якими призначаються пенсії за віком на пільгових умовах у товаристві з обмеженою відповідальністю "Дружба" №21 від 29.01.2007
Згідно наказу ТОВ "Українське зерно" від 31.03.2016 №8-оп "Про результати чергової атестації робочих місць з шкідливими умовами праці" чергову атестацію робочих місць за умовами праці у ТОВ "Українське зерно" проведено у 2016 році.
Таким чином, документи про проведення атестації робочих місць на СТОВ "Орданівка" за період з 01.08.1992 по 27.04.2011 та на ТОВ "Дружба" за період з 28.08.2001 по 10.06.2003 відсутні.
Суд зауважує, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядком № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Аналогічний правовий висновок виклала Велика палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 року.
За таких обставин, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 27.12.1989 по 30.03.1997 та з 02.08.2004 по 15.12.2006 в КСП ім. Щорса, СПС "Орданівка", СТОВ "Орданівка", ВП АФ "Орданівка" ТОВ АФ ім. Довженка, з 28.08.2001 по 10.06.2003 в ТОВ "Дружба", з 05.04.2016 по 25.06.2019 в ТОВ "Українське зерно".
Згідно з п. п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996 року, ратифікованої Закону України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V від 14.09.2006 р. усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до Розділу ІІ Конституції України право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і забезпечується ч. 2ст. 22 Конституції України.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки право позивача на підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за віком порушено, з метою відновлення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, виходячи з принципу верховенства права, з метою повного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 20.09.2019 № 42 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
З огляду на те, що, посилання відповідача на відсутність підстав для врахування вказаних періодів роботи позивача на посаді виконавця робіт за Списком №2 внаслідок відсутності документів по проведення атестації робочого місця за умовами праці є безпідставними, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача зарахувати вказані періоди роботи позивача до його пільгового стажу за Списком №2.
Щодо зарахування позивачу до пільгового стажу періоду строкової військової служби в армії з 03.11.1982 по 12.11.1984 то суд зауважує, що у рішенні відповідача від 20.09.2019 №42 про не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду строкової військової служби не зазначено, а отже вказаний період відповідачем підтверджений та не є спірним на момент розгляду справи.
Вимоги позивача щодо зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, з дня звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах - з 25.06.2019, задоволенню не підлягають, оскільки право на пенсію на пільгових умовах дає праця на роботах передбачених ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та питання щодо призначення і виплата пенсії відноситься до дискреційних повноважень та виключної компетенції пенсійного органу.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, підміняючи дискреційні функції УПФУ.
Отже, після скасування судом зазначеного вище рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 25.06.2019 і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до стажу спірних періодів праці позивача.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи наведене, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за можливе зобов'язати ГУПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини 3 статті 139 Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 420,40 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область,36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20 вересня 2019 року №42.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 27.12.1989 по 30.03.1997 та з 02.08.2004 по 15.12.2006 в КСП ім. Щорса, СПС "Орданівка", СТОВ "Орданівка", ВП АФ "Орданівка" ТОВ АФ ім. Довженка, з 28.08.2001 по 10.06.2003 в ТОВ "Дружба", з 05.04.2016 по 25.06.2019 в ТОВ "Українське зерно", до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області витрати на сплату судового збору в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва