Справа № 420/12555/20
23 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Одеського загону морської охорони (в/ч 1485) (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 37)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
17 листопада 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського загону морської охорони (в/ч 1485), у якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Одеського загону морської охорони Державної прикордонної служби України щодо не проведення з 17.08.2017 остаточного розрахунку грошового забезпечення при звільнені з військової служби ОСОБА_1 ;
зобов'язати Одеський загін морської охорони Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період 2015 по 2017 рік;
зобов'язати Одеський загін морської охорони Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.08.2017 року по день постановлення рішення;
звільнити від сплати судового збору на підставі підпункту 1 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір».;
встановити Одеському загону морської охорони Державної прикордонної служби України місячний строк подання звіту про виконання судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У прохальній частині позову позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі підпункту 1 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір».
Перевіривши наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд дійшов наступного.
У відповідності з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 3 Закону України “Про судовий збір” визначені об'єкти справляння судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено коло осіб-позивачів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Зокрема, за приписами ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Частиною другою статті 2 Закону України від 24 березня 1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» передбачено, що додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 цього ж Закону).
Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку не входить до структури заробітної плати.
Враховуючи викладене, позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не надано та судом з матеріалів позовної заяви не встановлено.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 № 294-IX, з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102 гривні.
Адміністративний позов містить вимоги немайнового характеру. Судовий збір за похідні позовні вимоги не сплачується.
Таким чином, за звернення до суду із заявленими позовними вимогами судовий збір складає 840, 80 грн. (за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб: 2102х0,4=840,80).
Згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем судовий збір за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом не сплачено, підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону відсутні, що свідчить про невідповідність цього позову вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Натомість, позивачем не надані до позовної заяви копії доданих до неї документів для відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн. або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України “Про судовий збір” підстав, що підтверджується належними письмовими доказами; надання копій усіх доданих до позовної заяви документів для відповідача, згідно вимог ч. 1 ст. 161 КАС України.
Платiжні реквiзити для перерахування судового збору (станом на 01.01.2020): отримувач: УК у м.Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача: (ЄДРПОУ) 38016923; номер рахунку: UA 338999980313181206084015005; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; наявність відомчої ознаки: “84” Окружні адміністративні суди; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.
Керуючись ст.ст. 132, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського загону морської охорони (в/ч 1485) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Глуханчук