Справа № 420/8878/20
20 листопада 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (з урахуванням ухвали суду від 21.09.2020 року про залучення до участі у справі третьої особи) до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до органів Пенсійного фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 988 станом на 19 листопада 2019 року;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19 листопада 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 1 грудня 2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Ухвалою суду від 21.09.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на судові рішення Верховного Суду у справах № 826/3858/18, № 160/8324/19 тощо.
Згідно зі змістом відзиву відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:
- позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- 12.12.2018 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2, постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45). В подальшому рішенням суду також було визнано протиправними та нечинними пункт 3 постанови КМУ від 21,02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У зв'язку з чим позивач вважає, що МВС України зобов'язано видати оновлену довідку станом на 19.11.2019 із включенням всіх складових грошового забезпечення, за посадою поліцейського, яка прирівнюється до посади з якої він був звільнений на пенсію;
- порядок та підстави направлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії до органів Пенсійного фонду України визначено нормами чинного законодавства України. Обов'язок відповідача у місячний строк подати до Головного управління Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення, про що просить позивач, виникає після: прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій; отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики; та отримання відповідачем від Головних управлінь Пенсійного фонду України списків за встановленою формою, у яких зазначається кожна особа щодо якої здійснюється перерахунок пенсії. Оскільки жодних списків від органів Пенсійного фонду України до МВС України щодо направлення довідки для перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 не надходило, у відповідача відсутні підстави для виготовлення та направлення такої довідки до органів Пенсійного фонду. У зв'язку з чим, позовні вимоги в частині направлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії позивача вважає передчасними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню;
- стосовно вирішення питань віднесених до виключної компетенції Кабінету Міністрів України. Прийняття актів Кабінету Міністрів України, внесення до них змін, відновлення їх дії тощо відноситься до виключної компетенції Уряду та не може здійснюватися судом;
- стосовно застосовування не чинного (скасованого) акту Кабінету Міністрів України. Залежно від порядку набрання чинності нормативно-правового акта, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено у пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема; негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин та він залишається чинним на час, коли правовідношення припинило своє існування. У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийнята нормативно-правових актів, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи;
- важливим в аспекті досліджуваного питання є також проблема застосування акта, який був скасований іншим актом, що з часом припинив свою дію. За загальним правилом, визнання таким, що втратив чинність, нормативного акта чи його скасування не поновлює дію актів, які ним скасовані або визнані такими, що втратили чинність; дія нормативного акта поновлюється шляхом прийняття аналогічного нового акта або нового акта, що містить спеціальну норму про відновлення дії попереднього акта та визначення спеціального порядку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06 вересня 2005 року. Таке ж положення міститься у пункту 2.36 Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів", в якому зазначено, що визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію актів, які в свою чергу визнані ним такими, що втратили чинність. Відповідний підхід неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах 21 серпня 2018 року у справі № 807/1332/17, від 19 березня 2019 року у справі № 591/2813/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/215/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі № П/811/112/17;
- далі слід звернути увагу на дослідженні важливої теоретичної проблеми, пов'язаної з оцінкою ролі правоскасовуючого акта в процесі правотворчості. При цьому необхідно виходити з того, що розділення правотворчості на позитивну і негативну, яке є вже звичайним в юридичній науці, підтверджує те, що скасування визнається однією з форм правотворчості. При цьому, у випадку "негативної правотворчості" не створюються нові правові норми, а призупиняється дія вже існуючих норм чи не допускається набрання ними чинності. Одна норма може спричиняти недійсність іншої; в цьому випадку "недійсна" норма втрачає чинність остаточно, вона залишається нечинною навіть після втрати чинності норми, яка її "витіснила" (Р. Ціппеліус. Юридична методологія. - Чернівці; "Рута", 2003. - С. 23.). «Автоматичне» відновлення судом положень нормативного акта Кабінету Міністрів України також не узгоджується з положеннями Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення норматив но-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 № 503/97, який встановлює, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Крім того, чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття "відновлення" в силі нормативних актів Уряду, які у встановленому порядку втратили чинність;
- за правовою позицією Верховного Суду України, яка, зокрема, міститься в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2008 року у справі № 21-1169во08 норми права, що зазнавали змін, мають застосовуватися виключно в межах дії кожної з їх редакцій і не можуть бути застосовані за аналогією права. Цей принцип є універсальним та повинен застосовуватися, як до актів законодавства, так і індивідуальних актів (рішень) суб'єктів владних повноважень. Важливо, що згідно з позицією Верховного Суду, яка міститься у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 826/8546/18, прийнятним способом судового захисту за схожих до справи, що розглядається обставин, є визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, та зобов'язати Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення та затвердження порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури;
- після визнання нечинними пункти 1, 2, З постанови № 103, Урядом не прийнято жодної іншої постанови, яка б стосувалась перерахунку пенсій. Позивач у своїй позовні заяві зазначає зокрема, що підставою для виготовлення нової довідки про грошове забезпечення є зокрема рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18. Нормами ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших категорій» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсопполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Жодних списків від органів Пенсійного Фонду України до МВС України щодо направлення довідки для перерахунку пенсії позивачу не надходило, відтак у відповідача відсутні підстави для виготовлення та направлення такої довідки до органів Пенсійного Фонду;
- на думку відповідача, позовні вимоги в частині направлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії позивача є передчасними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню;
- оскільки на даний час відсутні підстави для перерахунку пенсії даній категорії осіб, а саме відсутня відповідна постанова КМУ та не надходили оновлені списки стосовно осіб, які мають право на перерахунок, у МВС України відсутні правові підстави для видачі оновлених довідок про грошове забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсії;
- підстави виготовлення та надіслання до органів Пенсійного фонду України довідки про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років. Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 було прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», що набрала чинності з 01.03.2018 на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 № 103. Крім іншого, даною постановою було затверджено Перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, серед яких зокрема зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Як наслідок, види грошового забезпечення, що були визначені Постановою № 1294 не можуть бути включені до довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії;
- щодо виникнення права на перерахунок пенсії у зв'язку із визнанням Окружним адміністративним судом м. Києва протиправними та нечинними пунктів 1, 2, 3 постанови КМУ № 103. Так, згідно пункту 3 Постанови № 103 пенсії осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) підлягають перерахунку з 01.01.2016 за прирівняною посадою із розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах установлених законодавством за січень 2016 року відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». На виконання вимог чинного на час вчинення відповідних дій відповідачем законодавства, а саме: постанови № 103, порядку № 45, МВС України підготовило та надіслало до органу Пенсійного фонду довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача. Порядок перерахунку пенсії відповідно до пункту 1, 2 постанови № 103 до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 були чинними до дати прийняття рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, яке набрало законної сили 05.03.2019, а відтак всі перерахунки пенсій, відповідної категорії громадян, зроблені до даної дати, були проведені відповідно до вимог чинного на той час законодавства та відсутні підстави для їх перегляду.
Копію ухвали суду від 21.09.2020 року отримано третьою особою 23.09.2020 року. (а.с.32) Згідно з даними офіційного сайту «Укрпошта», позовну заяву з додатками отримано третьою особою 30.09.2020 року (а.с.35-37, 51), відзив на позовну заяву - 24.10.2020 року (а.с.48зв., 50).
Станом на 20.11.2020 року письмові пояснення третьої особи щодо позову та/або відзиву, або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для подання заяв по суті справи, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, до суду не надійшли.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані сторонами, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Відповідно до довідки ГУ МВС України в Одеській області № 06792 (а.с.17) про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яка видана позивачу про те, що відповідно до постанови КМУ від 15.11.2015 р. № 988, постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016, за прирівняною посадою поліцейського, становить:
- посадовий оклад - 2950,00
- підвищення посадового окладу
- оклад за військовим (спеціальним) званням - 2200,00
підполковник міліції
- надбавка за стаж служби (50%) - 2575,00
- премія (3,7) - 285,83
Всього: - 8010,83.
Листом від 26.08.2020 року № Б-14373/22 (а.с.24-25) Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України на звернення позивача щодо виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, повідомив позивача таке:
- відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;
- відповідно до цієї норми Закону 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), яка визначала порядок та механізм проведення перерахунків пенсій, призначених відповідно до Закону. Зокрема, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року враховувалися оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988);
- на виконання пункту 3 Постанови № 103 Національна поліція України визначила та надала МВС інформацію про фактично виплачені надбавки, доплати, підвищення та серединні розміри премії за відповідними посадами поліцейських. Згідно з цією інформацією за січень 2016 року поліцейським була виплачена лише премія. Інші надбавки, які передбачені постановою № 988 за січень 2016 року, не виплачувалися;
- тобто, розмір пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2016 року перераховувався з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії (на відміну від пенсії осіб з числа військовослужбовців);
- з врахуванням зазначеного МВС та ліквідаційними комісіями ГУМВС (УМВС) в областях та місті Києві були підготовлені та надіслані до територіальних органів Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій;
- слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду, розглянувши зразкову справу № 802/2196/17-а, установила, що для включення до розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії виплат, які фактично не встановлювалися та не виплачувалися поліцейським за січень 2016 року, підстави відсутні;
- одночасно повідомлено, що з моменту прийняття постанови № 988 і до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень щодо підвищення розміру грошового забезпечення поліцейських. Розміри посадових окладів, окладів за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, які визначені постановою № 988, не збільшувалися та будь-які нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення не вводилися;
- рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 286/3858/18 (набрало законної сили 5 березня 2019 року) та від 14 травня 2019 року у справі № 826/12704/18 (набрало законної сили 19 листопада 2019 року) не містять зобов'язань щодо видачі нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також не змінюють діючий алгоритм їх видачі;
- прийняття актів Кабінету Міністрів України, унесення до них змін, відновлення їх дії тощо належить до виключної компетенції Уряду та не може здійснюватися судом;
- після визнання судами окремих положень Постанови № 103 протиправними та нечинними Урядом не прийнято жодної іншої постанови, яка визначала умови порядок та розміри перерахунку пенсій;
- підготовка та надсилання територіальними органами Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, залишається однією з умов для підготовки відповідних довідок уповноваженим органом;
- з огляду на викладене, для виготовлення нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на будь-яку іншу дату підстави відсутні;
- водночас повідомлено, що МВС зверталося до Мінсоцполітики щодо вжиття заходів для термінового врегулювання ситуації, яка склалася в пенсійному забезпеченні пенсіонерів силових структур, як до державного органу, основними першочерговими завданнями якого є забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах, зокрема загальнообов'язкового соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, державного регулювання та нагляду за додержанням закону щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі;
- у своєму листі від 10.08.2020 № 11394/0/2-20/54 Miнcоцполітики повідомило, що наразі ними опрацьовується проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення пенсійного законодавства», який має на меті врегулювати питання перерахунку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до Закону, зокрема шляхом проведення індексації пенсійних виплат.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до органів Пенсійного фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 988 станом на 19 листопада 2019 року, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29.12.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900-VIII, яким статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Постановою КМ України від 13.02.2008 року № 45 затверджено "Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393" (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 45 (у редакції, до внесення змін Постановою № 103) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;
щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яка у редакції до внесення змін Постановою № 103 містила такі складові грошового забезпечення як посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання "заслужений" чи "народний", доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 3 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Постановою № 103 пункт 5 Порядку № 45 викладено в наступній редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту».
Крім того, Постановою № 103 доповнено Порядок № 45 Додатком 3, який визначає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). За змістом цієї довідки грошове забезпечення передбачає: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, надбавка за стаж служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, які мають постійний характер та визначені Постановою № 988, премія.
Водночас у Додатку 2 до Порядку № 45 в редакції Постанови № 103, форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд зазначає, що зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 року - з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення змін Постановою № 103.
Після скасування 05.03.2019 року змін до пункту 5 Порядку № 45 і додатку 2 Порядку № 45 був чинним пункт 3 Постанови №103, який безпосередньо стосувався перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та містив вказівку здійснити перерахунок пенсій з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, премії за січень 2016 року відповідно до Постанови № 988, а також пункт 6 Постанови № 103, яким внесено зміни до Порядку № 45, зокрема, доповнено цей Порядок додатком 3.
У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/12704/18 від 14.05.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови № 103.
Таким чином, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18, а саме з 19.11.2019 року, пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, при цьому суд звертає увагу, що інших нормативних актів, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, на теперішній час відсутні.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема Головні управління Пенсійного фонду України та відповідач у зв'язку з втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Так, на час звернення позивача до МВС України із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення, пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (абз. 1 п. 3 Порядку № 45).
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (абз.2 п.3 Порядку № 45).
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби, зокрема, в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту) - МВС (абз.3, 8 п. 3 Порядку № 45).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду.
Суд зазначає, що 11.11.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988, пунктом 1 якої встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 7 Постанови № 988 постановлено Міністерству внутрішніх справ за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Зокрема, Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання заслужений (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Водночас, у встановлений Постановою № 988 двотижневий строк МВС не було затверджено порядку і умов грошового забезпечення поліцейських, які пройшли переатестацію до новоутворених органів поліції, або тимчасово залишалися поза штатом, тому фактично доплати, додаткові види грошового забезпечення поліцейські у січні 2016 року не отримували.
З наведеного випливає, що пенсія позивача перерахована з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій, виплачених поліцейським у січні 2016 року, при цьому фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016 року.
Суд звертає увагу, що скасовуючи пункт 3 Постанови № 103 суди першої та апеляційної інстанції у адміністративній справі № 826/12704/18 дійшли висновків про те, що вказаний пункт Постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, та фактично звужує складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам.
Таким чином, з 19.11.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до положень статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача - МВС України щодо відмови позивачу у видачі оновленої довідки про грошове забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, є протиправними, отже з метою відновлення порушених прав позивача, наявні підстави для зобов'язання відповідача - МВС України підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 року із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.12.2019 року.
Як зазначено вище, відповідно до абзаців 3, 8 пункту 3 Порядку № 45 довідки видаються на осіб, які звільнені із служби, зокрема, в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту) видаються Міністерством внутрішніх справ.
Також, згідно з абз. 4 п. 3 розділу І, п. 1 розділу ІІ Інструкції Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань, затвердженої МВС України від 17 вересня 2018 року №760 (далі - Інструкція № 760) визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів: організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій; формують облікові справи та зберігають їх згідно з порядковими номерами, присвоєними в книзі обліку документів для призначення пенсій (додаток 1); повідомляють органи, які призначають пенсії, про судові рішення, які набрали законної сили, про позбавлення пенсіонерів військового (спеціального) звання та про видання наказів про прийняття (поновлення) на службу в 10-денний строк з дня отримання відповідного рішення суду; ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону; взаємодіють з органами, які призначають пенсії, стосовно осіб, яким призначено (припинено) виплату пенсій, та в межах повноважень з органами державної влади з питань соціального захисту та пенсійного забезпечення; зберігають та видають (замінюють) посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ", "Ветеран військової служби", "Ветеран служби цивільного захисту" та нагрудні знаки відповідно до чинного законодавства; видають довідки про право на пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (додаток 2).
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 760 при проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення.
Пунктом 4 Інструкції № 760 передбачено, що підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують: грошовий атестат; довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток 4).
Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 45.
Тому є обгрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача саме до МВС України.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 807/1332/17, від 19 березня 2019 року у справі № 591/2813/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/215/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі № П/811/112/17, з тих підстав, що вони викладені Верховним Судом при виборі і застосуванні норм права щодо іншого предмету спору, відповідно, щодо інших спірних правовідносин та на підставі інших фактичних обставин.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, учасниками справи суду не наведено та не надано.
При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновків, що:
- позиція відповідача щодо суті спірних правовідносин - є помилковою, такою, що не відповідає вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини;
- дії щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до органів Пенсійного фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 988 станом на 19 листопада 2019 року, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, отже позовні вимоги позивача, в тому числі похідні вимоги позивача зобов'язального характеру, - підлягають задоволенню.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 1009395472 від 24.07.2020 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 847,80 грн. (а.с.11)
Проте, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає належна сума судового збору в розмірі 840,80 грн.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що підстави та порядок повернення судового збору, в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 258, 262, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024; ідентифікаційний код юридичної особи: 00032684), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до органів Пенсійного фонду оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 988 станом на 19 листопада 2019 року.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 1 грудня 2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова
.