Справа № 420/10475/20
23 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку ст. 287 КАС України (в письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому позивач просить:
визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленко В.О. від 18.09.2020 ВП №59862737 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Позов вмотивовано наступним.
По перше, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року по справі №420/2406/19, яке набрало законної сили 16.07.2019 року, зобов'язано Головне управління ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_1 з 01.12.2018 року на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення №ЮО 108079 від 22.11.2018 року з урахуванням здійснених виплат.
16.07.2019 року, а 29.08.2019 року додатково, було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення №ЮО 108079 від 22.11.2018 року.
Розмір його пенсії з 01.09.2019 року становить 12760,76 грн.
Доплата за період з 01.12.2018 року по 15.07.2019 року в сумі 3756,68 грн. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 та інформація про виконання рішення у справі №420/2406/19 Головним управлінням внесена до реєстру рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Вищезазначена доплата буде виплачена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, (копія розрахунку на доплату від 29.08.2019).
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 23.08.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59862737 за виконавчим листом №420/2406/19, виданим 02.08.2019.
Відповідний лист про виконання рішення суду було надіслано Головним управлінням до відділу примусового виконання рішень 09.09.2019.
В подальшому, 18.09.2019 на адресу Головного управління надійшла постанова відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП №59862737 від 16.09.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа №420/2406/19, якою зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів (копії супровідного листа та постанови ВП №59862737 від 16.09.2019 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.).
Постанову ВП №59862737 від 16.09.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. було оскаржено Головним управлінням до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 по справі №420/5676/19 адміністративний позов Головного управління задоволено, постанову ВП №59862737 від 16.09.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., визнано протиправною та скасовано.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 по справі №420/5676/19 набрало законної сили 20.01.2020.
Проте, ігноруючи факт скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100грн. (згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 по справі № 420/5676/19), державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесена постанова №59862737 від 18.09.2020 про накладання штрафу 10200 грн.
По друге, Постанова старшого державного виконавця ВП №63101984 від 23.09.2020 про відкриття виконавчого провадження винесена з метою виконання саме постанови №59862737 від 18.09.2020 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
При цьому, постанова №59862737 від 18.09.2020 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. не надсилалась державним виконавцем на адресу Головного управління поштовим відправленням, у зв'язку із чим управління було позбавлене права, передбаченого ст. 74 закону №1404 щодо оскарження рішення старшого державного виконавця та підготувати відповідну інформацію про стан виконання рішення суду по справі №420/2406/19.
Відповідно до ст. 75 Закону № 1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, державним виконавцем не взято до уваги той факт, що для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови:
1) факт невиконання рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії;
2) невиконання зумовлено неповажними причинами.
Одеським окружним адміністративним судом в рішенні від 01.11.2019 по справі №420/5676/19 встановлено, що оскільки відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів на виплату заборгованості по пенсії згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 року по справі №420/2406/19 не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В свою чергу, згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 13 червня 2018 року у справі №757/29541/14-а, від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а та від 21 серпня 2019 року у справі №754/3105/19 невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Як результат, державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу та постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання відповідної постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, визначених чинним законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону № 1404.
Ухвалою суду від 09.11.2020 року відкрито провадження з урахуванням особливостей, передбачених ст. 287 КАСУ.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Позивач та відповідач по справі повідомлені про дату, час та місце судового засідання засобами електронної пошти на адреси (upr@od.pfu.gov.ua та info_prim@od.dvs.gov.ua відповідно), що містяться на офіційних сайтах.
18.11.2020 року засобами електронної пошти ЕП/21483/20 надійшла заява ГУ ПФУ в Одеській області про розгляд справи без участі представника.
Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року по справі №420/2406/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення бездіяльності; зобов'язання провести з 01 грудня 2018 року перерахунок пенсії та здійснити виплату пенсії на підставі грошового забезпечення, яке розраховано за чинною довідкою від 22 листопада 2018 року з виплатою заборгованої частини задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення №ЮО108079 від 22.11.2018 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_1 з 01.12.2018 року на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення №ЮО108079 від 22.11.2018 року, з урахуванням здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення суду від 14.06.2019 року, яке набрало законної сили 16.07.2019 року, позивачем отримано виконавчий лист по справі №420/2406/19.
23.08.2019 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за №59862737.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 16.07.2019 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення №ЮО108079 від 22.11.2018 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 29.08.2019 року здійснено розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_1 за Дорученням №Д ЮО108079/82.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 09.09.2019 року направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області лист, в якому управлінням повідомлено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року по справі №420/2406/19, яке набрало законної сили 16.07.2019 року, ОСОБА_1 16.07.2019 року, а 29.08.2019 року додатково, проведено перерахунок пенсії з 01.12.2018 року на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 22.11.2018 року №100108079. Розмір його пенсії з 01.09.2019 року становить 12760,76 грн.
Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 16.07.2019 року по 31.08.2019 року в сумі 796,53 грн. зарахована на картковий рахунок 04.09.2019 року. Доплата пенсії за період з 01.12.2018 року по 15.07.2019 року в сумі 3756,68 грн., буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється, за окремою бюджетною, програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1. На даний час відповідно до Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1, Пенсійним фондом України здійснюється робота по доповненню реєстру рішеннями суду за період з 01.01.2019 року по теперішній час.
Враховуючи викладене, відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України від 02.06.2016 року №1404 Про виконавче провадження Головне управління ПФУ в Одеській області просить закінчити виконавче провадження по виконавчому листу по справі №420/2406/19.
На підтвердження здійснення дій щодо виконання рішення суду по справі №420/2406/19 також надано лист департаменту інформаційних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України №19104/04-12 від 21.06.2019 року «Щодо опрацювання карток «Реєстру судових рішень», яким повідомлено про необхідність в термін до 16 липня 2019 року доповнити Реєстр рішеннями суду, заборгованість по яких підлягає виплаті згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, які надійшли до боржників у період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року.
16.09.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області Заліпаєвим Юрієм Валерійовичем прийнято постанову про накладення штрафу за не виконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення у розмірі 5100 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 р. по справі №420/5676/19 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича від 16.09.2019 ВП №59862737 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Вказане рішення набрало законної сили 20.01.2020 року.
18.09.2020 року Постановою №59862737 ВПВР УЗПВР в Одеській області ПМУ МЮ (м. Одеса) стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області штраф у розмірі 10 200 грн.
23.09.2020 року Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленком В.О. (ВП № 63101984) відкрито виконавче провадження за постановою №59862737 від 18.09.2020 р. про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що “критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття”.
Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Стаття 63. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення
1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Стаття 75. Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі
1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 “…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.”, яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Як свідчать матеріали справи, юридичний спір між Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виник з приводу прийняття постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ.
Так, згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За правилами пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частинами першою-третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частина друга цієї статті вказує, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення. Надаючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк.
Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть слугувати будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид та обсяг яких залежить від характеру правовідносин, суті та змісту покладеного на боржника зобов'язання та мотивів рішення, яке примусово виконується.
При цьому суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі № 420/5676/19 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича від 16.09.2019 ВП №59862737 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
При розгляді вказаної справи суд встановив:
«…Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області частково виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року по справі №420/2406/19, а саме: Головним управлінням ПФУ в Одеській області 16.07.2019 року, а 29.08.2019 року додатково, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2018 року на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення від 22.11.2018 року №100108079. При цьому, доплата пенсії з 16.07.2019 року по 31.08.2019 року в сумі 796,53 грн зарахована на картковий рахунок 04.09.2019 року. Доплата пенсії за період з 01.12.2018 року по 15.07.2019 року в сумі 3756,68 грн., буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється, за окремою бюджетною, програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1.
Таким чином, позивачем частково виконано рішення суду по справі №420/2406/19.
Щодо посилань позивача на Порядок ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1 суд зазначає наступне.
Механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету визначає Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року (далі - Порядок № 649).
Пунктом 2 Порядку №649 передбачено визначення понять «боржник» та «стягувач», зокрема: боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Згідно з п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Відповідно до п.6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:
- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;
- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Як вже встановлено судом, позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , проте рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року по справі №420/2406/19 не виконана в частині виплати грошових коштів у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.
Суд зазначає, що відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів на виплату заборгованості по пенсії згідно зазначеного рішення Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідно до статей 113 і 117 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання, в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Постанови Кабінету Міністрів України відповідно до положень ч.1 ст.4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства. Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються ст.23 Бюджетного кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктами 20 та 20 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13.06.2018 року у справі №757/29541/14-а, та від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №420/5676/19 набрало законної сили 20.01.2020, відтак суд вважає за можливе застосувати положення частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Юрія Валерійовича від 16.09.2019 ВП № 59862737 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. визнана протиправною та скасована Одеським окружним адміністративним судом у рішенні від 01.11.2019 у справі №420/5676/19, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ПФУ про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст.2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 287, 295 ,297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленко В.О. від 18.09.2020 ВП №59862737 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, факс: 728-36-53, upr@od.pfu.gov.ua,upr@ods.pfu
Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - адреса: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, код ЄДРПОУ43315529
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.