11 листопада 2020 року справа №380/2183/20
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Коморний О.І.,
секретар судового засідання Бабич Ю.Б.
за участю:
представник позивача Левко С.П.
представник відповідача Лазорко І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій міститься вимога, з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 477 від 04.02.2020 про застосування дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області з 19.02.2020.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 лютого 2020 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області видано наказ №447 про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, зокрема до начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, підполковника поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення з посади. Вказує, що 19 лютого 2020 року, після одужання, позивача ОСОБА_1 ознайомлено з даним наказом. Зазначає, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення видано на підставі висновку службового розслідування, яке проведено з порушенням «Порядку проведення службових розслідувань в НПУ» затв. Наказ № 893 від 07.11.2018, так як воно проведено не повно, не об'єктивно, з явним ухилом дискредитувати позивача як керівника підрозділу поліції. Зазначає, що згідно Порядку при вчинені поліцейським дисциплінарного проступку, встановлюється причина і умова його вчинення, вина, ступень тяжкості дисциплінарного проступку, розмір заподіяної шкоди та пропозиції щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Вказує, що при проведені службового розслідування цього не було зроблено, що свідчить, на думку позивача, про упередженість і необ'єктивність. Звертає увагу суду на те, що позивач не міг захистити свої права шляхом надання пояснення дисциплінарній комісії, бо в цей момент перебував на лікарняному, а дисциплінарна комісія не зупинила проведення службового розслідування на період його перебування на лікарняному. Зазначає, що обставини викладені у службовому розслідуванні лягли в основу оспорюваного наказу. Відповідач у мотивувальній частині наказу зазначає, що начальник Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, підполковник поліції ОСОБА_1 всупереч вимогам наказу ГУНП від 19.10.2018 № 3667 не здійснював перезміни нарядів СОГ та ГРПП, а також не проводив їх цільовий інструктаж на протязі липня-жовтня 2019 року, що свідчить про неналежне ставлення, а фактично самоусунення від виконання службових обов'язків згідно займаної посади. Також, як керівник, будучи зобов'язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, не вжив відповідних дієвих управлінських рішень для забезпечення належного стану службової дисципліни у підпорядкованому підрозділі. Позивач зазначає, що з таким висновком відповідача не згідний. Стверджує, що пред'явлення позивачу невиконання службових обов'язків і нормативно-правових актів є безпідставним та надуманим та непідтвердженим жодним доказом. Щодо не проведення перезміни та інструктажу у дати зазначені в наказі, позивач зазначає, що такі спростовуються книгою нарядів. Вказує також, що дисциплінарною комісією некоректно вказані дати, в які позивач нібито, не проводив цільовий інструктаж та не здійснював перезміни нарядів СОГ та ГРПП. Зазначає, що із 27 днів вказаних в наказі, 15 днів випадає на вихідні і святкові дні. Згідно книги розстановки нарядів, тільки 03.08.2019, 05.07.2019, 17.09.2019, 18.09.2019 позивач не проводив наряди по причині поїздки в ГУНП у Львівській області та виконання іншого завдання. В ці дні перезміна і інструктаж були проведені заступником і Сколівський ВП працював у штатному режимі. Інформує суд, що співробітник поліції, в тому числі і керівник підрозділу, теж має право на вихідні дні. Тому вважає, що дисциплінарна комісія при об'єктивності повинна була звернути увагу на ту обставину. Що стосується звинувачення відповідачем відсутності контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, пов'язаними із подією, яка мала місце за адресою: АДРЕСА_1 (ввідне завдання), пояснює, що на службовий планшет поліцейському СРПП № 4 Сколівського ВП сержанту поліції ОСОБА_2 та інспектору СРПП цього ж відділення поліції старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 надійшло повідомлення про бійку особами ромської національності, які мають предмети в руках схожі на палку. Вважає, що звинувачення відповідачем в тому, що позивач не прослідкував виїзд наряду поліції на місце події є безпідставним. Відповідно до посадової інструкції, позивач, як керівник підрозділу поліції, відповідає, не за виїзд нарядів поліції на місце події, а за організацію і облік реєстраційних документів. Виїзд нарядів на місце події покладається на заступника підрозділу поліції. Вказує, що як видно із ЖЕО № 5577 вищезазначена подія була зареєстрована і надана відповідь поліцейським ОСОБА_2 про те, що під час патрулювання ніякої бійки чи осіб ромської національності не виявлено. Вважає, що при визначені виду дисциплінарного стягнення відповідачем не було враховано, що попереднє дисциплінарне за 2018 рік було знято. Вказує, що не враховано відповідачем і те, що на момент подачі позову до суду Львівським окружним адміністративним судом (суддя Сподарик Н.І. ) ухвалено рішення у справі № 1.380.2019.005724 від 19.02.2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції, яким скасовано в повному обсязі покладене дисциплінарне стягнення-попередження про неповну посадову відповідність. Тому вважає, що відповідач прийшов до помилкового висновку про системність дисциплінарних правопорушень. Зазначає, що зі змісту оскаржуваного наказу №447 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області» видно, що однією із підстав застосування до позивача дисциплінарного стягнення є, на думку відповідача, порушення службової дисципліни що полягало в недотримані норм законодавства, що регламентують діяльність поліцейських. Однак ці норми носять загальний характер і визначають обов'язки і правила поведінки поліцейських. Вважає, що для констатації факту порушення таких норм необхідно вказати на конкретні дії чи бездіяльність, що призвели до їх порушень. Тобто вважає, що висновком службового розслідування жодним чином не обґрунтовано, в чому саме проявилося порушення вимог зазначених статей, та чим це підтверджується. Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18.03.2020 призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні в підготовчому засіданні.
Представник відповідача заперечив щодо позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок службового розслідування щодо неналежного виконання службових обов'язків з боку окремих працівників Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, затвердженого 06.03.2020 начальником ГУНП у Львівській області. Вказує, що на виконання наказу ГУНП у Львівській області від 24 грудня 2019 року № 3935, відповідно до вимог «Інструкції з організації та проведення перевірок службової діяльності органів (підрозділів) Національної поліції», затвердженої наказом МВС України від 30.01.2017 № 67, комісією ГУНП у Львівській області в період з 26 до 27 грудня 2019 року проведено комплексне інспектування службової діяльності Сколівського ВнП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області. Вказує, що проведеним службовим розслідування установлено, що начальник Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_1 , не провів усіх запланованих занять із вогнепальної підготовки, не здійснював перезміни нарядів СОГ та ГРПП, а також не проводив їх цільовий інструктаж 13.10.2019, 09.11.2019, 10.11.2019, 13.11.2019, 20.11.2019, 22.11.2019, 23.11.2019, 24.11.2019 та 29.11.2019, що свідчить про неналежне ставлення, а фактично самоусунення від виконання службових обов'язків (посадових інструкцій) згідно займаної посади. При цьому вказує, що за аналогічні порушення зі сторони ОСОБА_1 , щодо не здійснення перезміни нарядів СОГ та ГРПП 03.07.2019, 05.07.2019, 14.07.2019, 22.07.2019, 27.07.2019, 28.07.2019, 03.08.2019, 04.08.2019, 05.08.2019, 11.08.2019, 15.08.2019, 17.08.2019, 18.08.2019, 24.08.2019, 25.08.2019, 27.08.2019, 31.08.2019, 07.09.2019, 08.09.2019, 14.09.2019, 15.09.2019, 17.09.2019, 18.09.2019, 19.09.2019, 25.09.2019, 27.09.2019, 10.10.2019, 12.10.2019, які було виявлено мобільною групою ГУНП ще 12 листопада 2019 року, до нього застосовано, відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, дисциплінарне стягнення - звільнення з посади, що свідчить про не реагування ОСОБА_1 на результати роботи мобільних груп та виявлені ними порушення, а також про систематичність неналежного виконання службових обов'язків (посадової інструкції) ОСОБА_1 , який також, як керівник, будучи зобов'язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, однак відповідних дієвих заходів для забезпечення належного стану службової дисципліни у підпорядкованому підрозділі не вжив, чим грубо порушив службову дисципліну, зокрема основні обов'язки поліцейського, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Вказує, що опитаний з даного приводу начальник Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Корчин, Сколівського району, Львівської області, освіта вища, закінчив у 2004 НАВС, проходив службу в органах внутрішніх справ України з 15.08.2000 по 06.11.2015, у Національній поліції України з 07.11.2015, на посаді з 17.11.2016, має діюче дисциплінарне стягнення - звільнення з посади, застосоване наказом ГУНП від 04.02.2020 №477, пояснив, що з усіма недоліками виявленими в ході комплексного інспектування службової діяльності Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП згідний. Поряд з цим зазначає, що підполковником поліції ОСОБА_1 , не дотримано вимог "Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні", затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, а саме: не здійснювалась організація своєчасного направлення на місце події слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) у повному складі, інших працівників органу, підрозділу поліції залежно від обставин та характеру вчиненого кримінального правопорушення та доставляння за необхідності до місця події спеціалістів інших органів; на першочерговому етапі кримінального провадження, не організовувалось складення узгодженого плану слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення осіб, що вчинили кримінальні правопорушення; щомісяця не проводився аналіз наявної оперативної та іншої інформації в кримінальних провадженнях щодо нерозкритих кримінальних правопорушень; яким щомісяця за окремим графіком спільно з керівником органу досудового розслідування не заслуховувались члени СОГ, керівники оперативних підрозділів, а за необхідності - інших працівників поліції про результати роботи з розкриття і розслідування конкретних кримінальних правопорушень, виконання плану слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій; не надавалась практична допомога в їх проведенні; не забезпечувались належні умови зберігання вилучених з місць подій слідів, речових доказів з метою проведення з ними необхідних судових експертиз, виконання щодо цих речових доказів рішень судів; після надходження до органу поліції інформації про вчинення кримінального правопорушення та внесення інформації до ЄРДР не організовувалось проведення комплексу першочергових заходів та невідкладних слідчих (розшукових) дій, у тому числі за дорученням слідчого, спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та з'ясування всіх обставин події, а також не організовувалась та не забезпечувалась подальша робота з розкриття кримінальних правопорушень, по яких особи не встановлені по «гарячих слідах»; не створювались, задля належної організації розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, учинених у минулих роках, спеціалізовані постійно діючі СОГ; не організовувалось складення Плану проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; взагалі не проводились оперативні наради про результати роботи СОГ з виявлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, так і тих, які викликали суспільний резонанс; не здійснювався контроль за виконанням доручень слідчих, наданих в порядку статті 40 КПК України, крім цього, останнім не визначено, шляхом видання наказу, конкретних осіб, на яких покладаються обов'язки, щодо ведення обліку доручень слідчих для їх своєчасного виконання, на оперативних нарадах не здійснювалось інформування про стан виконання доручень слідчих; не розглядався на оперативних нарадах стан досудового розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, а також факти допущених недоліків у роботі окремих СОГ; не координувалась оперативно-розшукова діяльність підпорядкованих органів, підрозділів поліції під час розшуку підозрюваних та не проводились оперативні наради з питань організації розшуку осіб, які переховуються від органів слідства; не проводились взаємозвірення кількості підозрюваних, оголошених у розшук, та заведених ОРС, за результатами якого повинен складатися акт такого взаємозвірення; щомісяця не організовувалось проведення оперативних нарад, щодо результатів роботи з виявлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, а стан досудового розслідування у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини цієї категорії, які викликали суспільний резонанс - щотижня; щомісяця не здійснювалось взаємозвіряння між кількістю обвинувачених, оголошених в розшук за рішенням суду, та заведеними стосовно таких осіб ОРС. Також зазначає, що зазначені недоліки стали можливими внаслідок не вжиття усіх організаційно-практичних заходів із сторони підполковника поліції ОСОБА_1 та неналежного контролю за діяльністю підлеглих під час здійснення оперативно-службової діяльності, з метою ефективного використання оперативно - розшукових заходів за випадками заведення ОРС щодо осіб, які готуються скоювати тяжкі злочини, неналежної взаємодії з УІАП, УОС та УОТЗ ГУНП у Львівській області, недотримання вимог статті 7 Закону України «Про оперативно розшукову діяльність» під час провадження ОРС та щодо контролю оперативно-розшукової діяльності згідно пункту 3 розділу XXI «Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України», затвердженої наказом МВС від 05.05.2016 № 07. Зазначає, що вищевказаним порушенням службової дисципліни зі сторони окремих працівників Сколівського ВнП Стрийського ВП ГУНП сприяло неналежне виконання службових обов'язків в частині організації якісного та дієвого контролю за дотриманням службової дисципліни та здійснення виховної роботи із працівниками підпорядкованого підрозділу зі сторони начальника підполковника поліції ОСОБА_1 , котрий, як керівник будучи зобов'язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, не вжив відповідних дієвих управлінських рішень для забезпечення належного стану службової дисципліни у підпорядкованому підрозділі, такими своїми діями грубо порушив службову дисципліну, зокрема основні обов'язки поліцейського, передбачені частини передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 3, пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п 7 розділу VIII Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 №50 та п. 2 розділу II Курсу стрільб для поліцейських та Норм витрат боєприпасів, пострілів, вибухових пакетів і гранат поліцейськими під час проведення практичних стрільб, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2019 №334, вимоги наказу ГУНП у Львівській області від 19.10.2018 № 3667 "Про встановлення часу зміни нарядів Ситуаційних відділів, чергових частин та чергових служб ГУНП та доповідь керівництву Головного управління" та пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Вказує, що на підставі вищенаведеного, з урахуванням характеру проступків, обставин, за яких вони були вчиненні, особи порушників, ступінь їх вини, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їх ставлення до служби, дисциплінарна комісія, вирішила щодо попереднього дисциплінарного стягнення, відповідно до наказу №2465 від 13.08.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнення та зменшення щомісячної премії працівникам поліції Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області» до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, то рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі № 1.380.2019.005724, яким скасоване вищезгадане дисциплінарне стягнення, не набрало законної сили на момент винесення наказу ГУНП України від 04.02.2020 №447 та наказу ГУНП України від 20.03.2020 №84 о/с, а отже вважає, що дані накази прийняті відповідно до вимог законодавства. Відтак вважає, що до ОСОБА_1 неодноразово застосовувалися дисциплінарні стягнення які зазначені в особовій справі ОСОБА_1 , тому даний наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 477 від 04.02.2020 про застосування дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 - є чинний та прийнятий відповідно до вимог законодавства, а також, підстав визнати протиправним та скасувати його за позовом ОСОБА_1 не має.
22.04.2020 позивач подав суду відповідь на відзив вх.№20742 (т.1, а.с.124-127), в якому зокрема зазначив, що позивачем не надавалися будь які пояснення при проведені службового розслідування, тому ОСОБА_1 з усіма недоліками виявленими в ході комплексного інспектування службової діяльності Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП не може бути згідний. Вказує, що в період проведення службового розслідування позивач перебував на лікарняному, тому не давав жодних пояснень. Вказує, що у 2019 році не було проведено усі заплановані заняття із вогневої підготовки, не по вині керівника Сколівського ВП, а по причині відсутності набоїв та поточний ремонт тиру, який знаходиться у підпорядкуванні Стрийського ВП ГУНП Львівській області. Зазначає, що позивач немає жодного відношення до даного тиру, окрім того обов'язки проведення вогневої підготовки покладено на кадрове забезпечення вищестоящої організації. Також, щодо не здійснення перезміни нарядів СОГ та ГРПП, а також не проведення їх інструктажу 13.10.2019 (неділя), 09.11.2019 (субота), 10.11.2019 (неділя), 13.11.2019, 20.11.2019, 22.11.2019, 23.11.2020 (субота), 24.11.2020 (неділя), 29.11.2020, які на думку відповідача трактуються як самоусунення від виконання службових обов'язків, згідно займаної посади, вказує, що це вихідні дні та виїзди на місце злочину до Львова в ГУНП. Тому вважати, що підполковник ОСОБА_1 самоусунувся від виконання службових обов'язків, згідно займаної посади, вважає надуманим. Вказує, що за відсутності керівника інструктаж проводить один із заступників, що було зроблено і Сколівський ВП працював у штатному режимі.
Також позивач зазначив, щодо нездійснення організації своєчасного направлення на місце події слідчо-оперативних груп, то відповідач не вказав місце події та час, коли хоч раз неприбула слідчо-оперативна група. А також, щодо організації складання узгодженого плану слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій спрямованих на встановлення осіб, зазначає, що слідчий є самостійною процесуальною особою і втручання в слідство керівником підрозділу є протиправним.
Позивач зазначає, щодо умов зберігання вилучених з місць подій слідів, речових доказів з метою проведення з ними необхідних судових експертиз, то речові докази зберігаються у спеціально виділеному приміщені. За перебування позивача на посаді начальника підрозділу коштів на ремонт та підтримання майна в належному стані не було виділено. Також вказує, що звинувачення щодо нерозгляду на оперативних нарадах стану досудового розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, теж безпідставне, оскільки відповідач не навів, які злочини тяжкі або особливо тяжкі були скоєні в 2019 році у Сколівському районі.
29.05.2020 відповідач надав суду додаткові пояснення вх.№27034 (т. 1, а.с.164-169), де зазначив зокрема, що підставою прийняття наказу ГУНП у Львівській області №477 від 04.02.2020 слугував висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області затвердженого начальником ГУНП у Львівській області полковником поліції В. Віконським 21.01.2020. Також зазначає, що відповідно до п.4 наказу ГУНП у Львівській області №3667 від 19.10.2018, перезміну нарядів проводити особисто начальникам відділів і відділень поліції, командирам стройових підрозділів, а у разі їх відсутності особою, на яку покладено виконання обов'язків. Час проведення перезміни нарядів може бути змінений у виняткових випадках з дозволу начальника ГУНП у Львівській області. В даному випадку вихідні дні та іншими причини, які зазначив ОСОБА_1 в позовній заяві, не є поважними причинами пропуску служби.
Вказує, що ОСОБА_1 як керівник, будучи зобов'язаним контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, не вжив відповідних дієвих управлінських рішень для забезпечення належного стану службової дисципліни у підпорядкованому підрозділі, чим грубо порушив службову дисципліну, зокрема основні обов'язки поліцейського, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2028 № 2337-УШ та п. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, відтак ОСОБА_1 порушив положення визначені в посадовій інструкції начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області затвердженої начальником Стрийського ВП ГУНП у Львівській області підполковником поліції І.П. Малишом 13.08.2018, яку ОСОБА_1 власноруч підписав та повинен дотримуватись. Відповідно до посадової інструкції за стан дотримання дисципліни і законності, службової, транспортної та виконавської дисципліни, державної та службової таємниці, виконання заходів захисту інформації, морально-психологічного клімату в відділені поліції - несе відповідальність.
Ухвалою суду від 17.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду та викликано свідків.
Ухвалою суду від 07.10.2020 застосовано привід свідків.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд заслухав пояснення представника позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та
встановив:
21.11.2019 Головним управлінням Національної поліції у Львівській області винесено наказ №3525 (т.1, а.с. 172) про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії.
Відповідно до Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області від 21.01.2020, а саме п.3 резолютивної частини: «За порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейського, передбачених п. 2,9 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.3,4,7,8 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018року № 2337-VIII та п.3 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, порушення вимог наказу ГУНП у Львівській області від 19.10.2018р. №3667 «Про встановлення часу зміни нарядів Ситуаційних відділів, чергових частин та чергових служб та ГУНП та доповідь керівництву Головного управління», на підставі п. 6 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII, до начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, підполковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення з посади.» (т. 1, а.с.152-161).
04 лютого 2020 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області видано наказ №447 про застосування дисциплінарних стягнень до працівників Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, зокрема ОСОБА_1 .
В пункті 1 резолютивної частини наказу зазначено: «За порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейського, передбачених п. 2,9 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.3,4,7,8 ч.1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII та п.3 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, порушення вимог наказу ГУНП у Львівській області від 19.10.2018 №3667 «Про встановлення часу зміни нарядів Ситуаційних відділів, чергових частин та чергових служб та ГУНП та доповідь керівництву Головного управління», на підставі п. 6 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018, № 2337-VIII, до начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, підполковника поліції ОСОБА_1 (0078111), застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення з посади» (т. 1, а.с. 146-150).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Спірні правовідносини в даній справі пов'язані з проходженням публічної служби на підставі Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби, Дисциплінарного статуту Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських (далі - Правила етичної поведінки поліцейських) затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Положеннями частини 1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст. 18 Закону України "Про Національну поліції", поліцейський зобов'язаний:
1)неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2)професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3)поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4)надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5)зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут).
Відповідно до ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Зі змісту наведених вище правових норм слідує, що не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності винесення наказу № 477 від 04.02.2020 в частині застосування дисциплінарного стягнення - звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст 2. Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та
соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання
ними обов'язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Націанальної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію".
Окрім вказаних основних обов'язків, у ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено зобов'язання поліцейського, які випливають із службової дисципліни.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський відповідно до п. 7, 8, 10 ст. 1 Дисциплінарного статуту має право:
7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення;
8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань;
Обмеження прав поліцейського відповідно до ч. 5 ст. 1 Дисциплінарного статуту не допускається, крім випадків, визначених законом.
За порушення службової дисципліни поліцейські відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення відповідно до ч.1 ст. 13 Дисциплінарного статуту є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч.1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок службового розслідування щодо неналежного виконання службових обов'язків з боку окремих працівників Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області затвердженого начальником ГУНП у Львівській області полковником поліції В. Віконським 21.01.2020 (т.1, а.с.175-184)
Відповідно до Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремих працівників Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області від 21.01.2020 встановлено :
« 12.11.2019 мобільною групою ГУНП у складі старшого інспектора з ОД ВК УКЗ майора поліції Шевчука Р.Р. та старшого інспектора ВІОС УКЗ капітана поліції Сороки В.М. , при перевірці стану дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю у Сколівському відділенні поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, о 14:38 на лінію « 102» з планшетного пристрою, за яким закріплений абонентський номер НОМЕР_1 , було дано ввідне завдання, про те, що за адресою: АДРЕСА_1 відбувається бійка між особами ромської національності, які мають предмети схожі на палки. Вказане повідомлення через ІПНП о 14:41 було надіслано на планшетний пристрій для реагування та закріплено за нарядом автопатруля СРПП № 4 ПП Сколівського ВП, в якому несли службу поліцейський сержант поліції ОСОБА_2 та інспектор лейтенант поліції ОСОБА_3 о 15:46 сержант поліції ОСОБА_2 , в системі ІПНП через планшетний пристрій, підтвердив виконання завдання рапортом, наступного змісту: «Заявник у телефонному режимі повідомив, що проходячи по вул. Б. Вільшинських в м. Сколе побачив, як двоє невідомих конфліктують, тому зателефонував до поліції. Під час патрулювання ніякої бійки чи осіб ромської національності не виявлено». Однак, станом на 15:46 на місце події, а саме до будинку АДРЕСА_1 наряд ГРПП не прибув та з даного нікого з очевидців не опитано, крім цього установлено, що службовий автомобіль ГРПП марки «Рено Доккер» д.н.з. НОМЕР_2 експлуатувався без дорожнього листа.
Опитаний з даного приводу інспектор СРПП №4 Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроджинець с. Козьова, Сколівського району, освіта вища юридична, у 2009 році закінчив Національний університет "Львівська політехніка", в ОВС України проходив службу з 14.03.2014, у Національній поліції з 07.11.2015, у займаній посаді з 01.12.2016, має діюче дисциплінарне стягнення - неповна службова відповідність, оголошене наказом ГУНП від 18.09.2019 №2790, повідомив, що 12.11.2019 з 08:00 по 20:00 заступив в наряд спільно з сержантом поліції ОСОБА_2 . Близько 14:43 отримали на службовий планшет повідомлення про те, що в АДРЕСА_1 , відбувається бійка між особами ромської національності, які мають предмети схожі на палки. Прибувши на місце події, та обслідувавши дану вулицю, осіб, які б порушували громадський порядок, чи осіб ромської національності з предметами, схожими на палки у руках виявлено не було. У ході телефонної розмови із заявником встановили, що під час руху по вищевказаній вулиці останній виявив конфлікт між двома особами ромської національності, однак на даний час залишив місце події. Додатково у наданому поясненні ОСОБА_3 зазначив, що з перехожими громадянами з даного приводу не спілкувались, із автомобіля не виходили.
Опитаний з даного приводу поліцейський СРПП №4 Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроджинець с. Головецько, Сколівського району, освіта середня повна, у 2012 році закінчив Стрийський коледж при ЛНАУ, в ОВС України проходив службу з 12.05.2014, у Національній поліції з 07.11.2015, у займаній посаді з 01.12.2016, має діюче дисциплінарне стягнення - пониження у спеціальному званні на один ступінь, оголошене наказом ГУНП від 18.09.2019 №2790, надав письмове пояснення, у якому повністю підтвердив факти викладені у поясненні ОСОБА_3 » (т.1, а.с.177)
Під час розгляду судом справи, в судовому засіданні 28.10.2020 проведено допит свідків, зокрема ОСОБА_3 , який на запитання представника позивача стверджує, що на повідомлення про бійку по вул. Б. Вільшинських в м. Сколе відреагували разом з ОСОБА_2 та прибули на місце події, однак під час патрулювання бійки чи осіб ромської національності не виявлено та заявник також покинув місце події.
На запитання представника відповідача, чи були опитані очевидці та чи доповідали керівництву про дану подію, свідок ОСОБА_3 вказав, що в усній формі провели спілкування, також вказує, що в електронному вигляді подавали рапорт.
На запитання суду чи відбиралися пояснення під час проведення службового розслідування, свідок ОСОБА_3 підтвердив, що надавав пояснення.
Також, з пояснень отриманих під час розгляду справи в судовому засіданні 28.10.2020 від свідка ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на повідомлення про бійку осіб ромської національності невідкладно відправилися на місце події, проте бійки чи осіб ромської національності не виявили. Стверджує, що автомобіль не покидали, вулицю обстежили, провели опитування однієї особи (перехожого), однак факт бійки не підтвердився, рапорт подано в електронному вигляді.
На запитання суду чи відбиралися пояснення під час проведення службового розслідування, свідок ОСОБА_2 підтвердив, що надавав пояснення.
Разом з тим, з пояснень отриманих під час розгляду справи в судовому засіданні 28.10.2020 від свідка ОСОБА_8 , встановлено, що ОСОБА_1 порушено порядок проведення інструктажів з членами СОГ та ГРПП.
Судом встановлено згідно Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремих працівників Сколівського відділення поліції Стрийського ВП ГУНП у Львівській області від 21.01.2020, що :
«Опитати з даного приводу начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроджинця с. Корчин, Сколівського району, освіта вища юридична, у 2004 році закінчив НАВС, в ОВС України проходив службу з 15.08.2000 у Національній поліції з 07.11.2015, у займаній посаді з 17.11.2016, має діюче дисциплінарне стягнення - неповна службова відповідність, застосоване наказом ГУНП від 13.08.2019 №2465, в ході проведення службового розслідування не надалось можливим, оскільки останній з 29.11.2019 відсутній на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю:
згідно довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу КНП "Сколівський центр ПМД" СРР ЛО від 29.11.2019 №18 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікування у лікаря Болдіної Г.П. даної медичної установи з 29.11.2019 по 19.12.2019.
згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України КНП "Сколівська ЦРЛ" СРР ЛО від 10.01.2020 №1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 20.12.2019 по 10.01.2020 та на амбулаторному лікування з 11.01.2020 по 14.01.2020.
При цьому, на порушення вимог наказу ГУНП 09.02.2018 № 470 "Про впорядкування обліку поліцейських ГУНП у Львівській області, які тимчасово не працездатні" про зміну місця лікування свого безпосереднього керівника начальника Стрийського ВП ГУНП полковника поліції Малиша І.П. (відповідний рапорт долучено до матеріалів) та ДУ "ТМО МВС України у Львівській області" ОСОБА_1 не повідомляв, а під час перебування на лікуванні, в ході телефонних розмов від зустрічі для надання пояснень відмовлявся. З метою забезпечення отримання пояснення у ОСОБА_1 , останньому тричі було скеровано листи за адресою, зазначеною в його особовій справі, однак ОСОБА_1 для надання пояснень не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Крім цього, 10.01.2020 членами дисциплінарної комісії було відвідано ОСОБА_1 за встановленим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де з будинку вийшла особа жіночої статі, представившись дружиною ОСОБА_1 , повідомила, що останній відпочиває (спить) та вийти для спілкування не зможе. При спробі передати запрошення ОСОБА_1 , остання відмовилась будь-що передавати. Після чого відвідано поштове відділення, с. Крушельниця де при розмові з поштарем пані Світланою з'ясовано, що попередні надіслані листи з повідомленням лежать на пошті без вручення, оскільки при неодноразових телефонних розмовах, ОСОБА_1 було повідомлено про наявність на пошті кореспонденції, однак для її отримання, останній не прибув, тому по завершенні строків зберігання таких листів без вручення, відповідні корінці будуть повернуті відправнику.
Після цього, членами дисциплінарної комісії було здійснено телефонний дзвінок за номером телефону НОМЕР_3 із застосуванням гучномовця, та ході телефонної розмови ОСОБА_1 повторно роз'яснено про необхідність надання пояснення в рамках службового розслідування, що проводиться за фактом порушення службової дисципліни працівниками Сколівського ВП, в рамках якого установлено порушення чинних нормативних документів з його сторони. Однак, від зустрічі для надання пояснення відмовився, повідомивши, що пояснення надасть по завершенні лікування. З даного приводу складено та зареєстровано відповідний акт (акт № 322 від 11.01.2020).» (т.1, а.с. 179-180)
На запитання суду чи повідомляв позивач, що перебуває на лікуванні, свідок ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_1 про перебування на лікарняному повідомив.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_8 було відомо, що ОСОБА_1 під час проведення службового перебував на лікарняному листку непрацездатності, однак, як вказав свідок, членом дисциплінарної комісії не ініційовано зупинення проведення службового розслідування.
Судом встановлено з матеріалів справи, що згідно довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу КНП "Сколівський центр ПМД" СРР ЛО від 29.11.2019 №18 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікування у лікаря Болдіної Г.П. даної медичної установи з 29.11.2019 по 19.12.2019 (т.1, а.с.22).
Згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України КНП "Сколівська ЦРЛ" СРР ЛО від 10.01.2020 №1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 20.12.2019 по 10.01.2020 та на амбулаторному лікування з 11.01.2020 по 14.01.2020 (т.1, а.с. 21)
Також з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні :
- з 15.01.2020 по 27.01.2020, згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 27.01.2020 (т.1, а.с.18);
- з 28.01.2020 по 06.02.2020, згідно довідки №7 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 28.01.2020 (т.1, а.с.19);
- 07.02.2020 по 14.02.2020 та з 15.02.2020 по 18.02.2020, згідно довідки №6 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу від 07.02.2020 (т.1, а.с.20);
Відповідно до ч.6 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).
Відповідно до п.2 розділу IV Порядку, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Згідно з п. 3. розділу V строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Згідно з ч.2 ст. 16 Дисциплінарного статуту у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Частиною 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту визначено, що до строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування не повинно проводитися в період перебування поліцейського, стосовно якого проводиться розслідування, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Судом встановлено, що позивач з 29.11.2019 по 18.02.2020 перебував на лікарняному, отже службове розслідування проведене у період тимчасової непрацездатності позивача, тобто за його відсутності, чим порушено його права визначені п. 7, 8, 10 ст. 1 Дисциплінарного статуту та п.2 розділу IV Порядку, зокрема право ознайомлюватися з висновком службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Судом встановлено, що право позивача на участь в проведених відносно нього службового розслідування, тобто на участь у процесі прийняття рішення, було порушено відповідачем.
Крім того, суд зазначає, що попереднє дисциплінарне стягнення, відповідно до наказу № 2465 від 13.08.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень та зменшення щомісячної премії працівникам поліції Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області» до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність скасовано рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі № 1.380.2019.005724.
Рішення суду від 18.02.2020 по справі № 1.380.2019.005724 набрало законної сили 01.10.2020.
Відтак, ОСОБА_1 не вчинено кілька дисциплінарних проступків, тому при застосуванні стягнення за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків відповідачем не враховано під час визначення виду дисциплінарного стягнення оскарження попереднього наказу.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 477 від 04.02.2020 винесений на підставі службового розслідування без забезпечення права позивача на участь у розслідуванні щодо нього є протиправним, а відтак підлягає скасуванню в частині п.1 про застосування дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області.
Щодо позовної вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області, то така вимога є похідною вимогою та підлягає задоволенню.
Водночас, судом встановлено, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади, наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області № 51 о/с від 19.02.2020, відповідно до п.1, переміщено підполковника поліції ОСОБА_1 (0078111) на посаду старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 патрульної поліції Сканівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП, звільнивши його з посади начальника Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП, з 19 лютого 2020 року, встановивши посадовий оклад у розмірі 2500 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків (т.1, а.с.13).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Оскільки судом встановлено протиправність застосування дисциплінарного стягнення - звільнення позивача з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області, то суд дійшов висновку, що відповідно і наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 51 о/с від 19.02.2020 про виконання накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області в частині виконання накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з посади є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене для ефективного захисту, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та позовні вимоги задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування п.1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 477 від 04.02.2020 про застосування дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 51 о/с від 19.02.2020 про виконання накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області в частині виконання накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з посади; поновленням ОСОБА_1 на посаді начальника Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області з 19.02.2020 (дня переведення позивача).
Рішення в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо судових витрат, то такі, у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-248, 256, 294, 295, 371 КАС України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 477 від 04.02.2020 про застосування дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 51 о/с від 19.02.2020 про виконання накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з посади начальника Сколівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області в частині виконання накладення дисциплінарного стягнення - звільнення з посади.
4. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; НОМЕР_4 ) на посаді начальника Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП у Львівській області з 19.02.2020.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 1536,80 грн (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень, 80 копійок).
6. Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 23.11.2020.
Суддя Коморний О.І.