справа№380/7246/20
19 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої-судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,
представник позивача Коцан Р.М.,
розглянувши у судовому засіданні, в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), із вимогами:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській проведенні розрахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу та заробітної плати (доходу), вказаних у архівній довідці від 16.04.2019 № м-291/03-9, виданої відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу та заробітної плати (доходу), вказаних у архівній довідці від 16.04.2019 № м-291/03-9, виданої відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради.
Ухвалою суду від 11.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 24.09.2020 за вх. № 48183. Просить суд справу розглядати в судовому засіданні за участі сторін.
05.10.2020 суд ухвалою перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/7246/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову дій та зобов'язання вчинити дії, за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначив судове засідання на 29.10.2020 о 10.30 год. в приміщенні Львівського окружного адміністративного суду за адресою: м.Львів, вул.Чоловського, 2.
06.11.2020 від відповідача надійшла заява за вх. № 10016 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
09.11.2020 суд ухвалив судове засідання в адміністративній справі № 380/7246/20, яке призначене на 12.11.2020 о 13:20 год. та проводити в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" за участю представника позивача - поза межами приміщення суду.
Судове засідання у справі 12.11.2020, у зв'язку з перебуванням головуючої суді у розгляді виборчої справи відкладено на 19.11.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при вирішенні питання щодо перерахунку призначеної пенсії за віком, а саме з врахуванням заробітної плати, отриманої у 2001 році (з грудня по січень включно), позивач звернувся із заявою до відповідача додавши архівну довідку від 16.04.2019 № м-291/03-9, видану відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради, копію трудової книжки, довідку про розмір заробітної плати. Проте, відповідачем не враховано страховий стаж та заробітну плату (період роботи з 01.01.2001 по 31.12.2001) на посаді фрезерувальника ВАТ «Дрогобицький долотний завод».
Позивач наголошує, що ним подано всі необхідні документи для підтвердження стажу та заробітної плати, яку він отримував у період з 01.01.2001 по 31.12.2001. Вважає, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на перерахунок пенсії з врахуванням архівної довідки. Представник позивача просив суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
24.09.2020 за вх. № 48183 відповідачем подано відзив на позовну заяву, проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказує, що при перерахунку пенсії за період роботи позивача з 01.01.2001 по 31.12.2001 не враховано страховий стаж та заробітну плату (період роботи з 01.01.2001 по 31.12.2001) на посаді фрезерувальника ВАТ «Дрогобицький долотний завод», оскільки згідно "Індивідуальних відомостей про застраховану особу" дані про застраховану особу позивача відсутні. Отже, відповідач зазначив, що враховуючи викладене, врахувати для обчислення розміру пенсії довідку від 06.04.2019 № М-291\03-9 видану відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради не має законних підстав. У судове засідання призначене на 19.11.2020 представник відповідача не забезпечив явку уповноваженого представника, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належно.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 15.10.2016 відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування. Загальний стаж роботи позивача становить 35 років 29 місяців.
Згідно трудової книжки № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП «Дрогобицьким долотний завод» з 21.01.1980 по 10.02.2009 (а.с. 57-58).
Відповідно до Указу президента України № 210/93 від 15.06.1993 «Про корпоратизацію підприємств» державне підприємство Дрогобицький долотний завод перетворений з 29.06.1994 року у ВАТ «Дрогобицький долотний завод», що підтверджується довідкою (а.с.58).
16.04.2019 відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради видано довідку № М-291/03-9 (а.с. 7), якою зафіксовано, що у особових рахунках нарахування заробітної плати робітників та службовців ВАТ «Дрогобицький долотний завод» за період із січня 2001 року по грудень 2001 року є дані по заробітній платі ОСОБА_1 (помісячні нарахування), який значиться фрезерувальником.
17.02.2020 позивач, з метою здійснення перерахунку призначеної пенсії, а саме врахування заробітної плати , отриманої за 2001 рік звернувся до відповідача та Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою та долученою довідкою від 16.04.2019 № М-291/03-9, в якій вказана помісячна зарплата ОСОБА_1 з січня по грудень 2001 року включно.
10.03.2020 Дрогобицький відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом за № 1168-1302/М - 02/8-1300/20 повідомив позивача, проте, що період роботи позивача з 01.01.2001 по 31.12.2001 на ВАТ «Дрогобицький долотний завод» обчислює в нульовому значені, оскільки дані в реєстрі застрахованих осіб відсутні, на підставі наведеного врахувати для обчислення розміру пенсії довідку від 16.04.2019 № М-291/03-9 немає підстав.
17.04.2020 Департамент Пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України листом за № 10423-6973/М-03/8-2800/20 надав відповідь позивачу, в якій зазначив, що розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, визначеної за період з 01.06.1987 по 31.05.1992 та за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2009. При цьому період з 01.01.2001 по 31.12.2001 обчислено в нульовому значені, оскільки дані в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні. Підстави для обчислення заробітної плати за період з 01.01.2001 по 31.12.2001 з урахуванням архівної довідки від 16.04.2019 № М-291/03-9 відсутні.
Позивач не погодившись із такою відмовою відповідача, звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами, далі - Закон 1058) та інших чинних нормативно - правових актів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Розмір пенсії, обчислений за нормами Закону 1058, залежить від тривалості трудового (страхового) стажу, середньомісячного заробітку і періоду, за який заробіток враховано для розрахунку пенсії, права на надбавки та підвищення, часу виходу на пенсію, працевлаштування, звільнення з роботи тощо.
Згідно статті 24 Закону 1058 страховий стаж - період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Стаття 41 Закону №1058 визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону №1058).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок №22-1)
Відповідно до п.1.5. Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Відповідно до п.2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Як зазначено, у п.п.3 п.4.2. Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 15.10.2016 відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування. Загальний стаж роботи позивача становить 35 років 29 місяців.
Згідно трудової книжки № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Дрогобицьким долотним заводом з 21.01.1980 по 10.02.2009 (а.с. 57-58).
Відповідно до Указу президента України № 210/93 від 15.06.1993 «Про корпоратизацію підприємств» державне підприємство Дрогобицький долотний завод перетворений з 29.06.1994 року у ВАТ «Дрогобицький долотний завод», що підтверджується довідкою (а.с.58).
Виданою відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради довідкою від 16.04.2019 (а.с. 7), зафіксовано, що у особових рахунках нарахування заробітної плати робітників та службовців ВАТ «Дрогобицький долотний завод» за період із січня 2001 року по грудень 2001 року є дані по заробітній платі ОСОБА_1 , який значиться фрезерувальником. У примітці довідки зазначено, що архівна довідка про заробітну плату видана на підставі первинних документів, які знаходяться у відділі міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради. Відділ несе повну відповідальність за подану інформацію згідно ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте, відповідач в період роботи позивача з 01.01.2001 по 31.12.2001 на ВАТ «Дрогобицький долотний завод» обчислює в нульовому значені, оскільки дані в реєстрі застрахованих осіб відсутні, на підставі наведеного орган Пенсійного фонду не вбачає підстав для обчислення заробітної плати ОСОБА_1 з 01.01.2001 по 31.12.2001 на ВАТ «Дрогобицький долотний завод».
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1 Постанови КМУ від 12 серпня 1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України, який зазначає, що відсутність документів про роботу особи в архівних установах при наявності відповідного запису в трудовій книжці не є підставою для не зарахування до трудового стажу відповідного періоду роботи (Постанова від 06.03.2018 № 127/9055/17).
Представником відповідача не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували, що Пенсійним органом вчинялися будь-які дії щодо встановлення достовірності документів про заробітну плату чи витребування таких довідок.
Також, відповідач при неврахуванні даних зазначених у вищенаведеній довідці не встановив у чому саме полягає недостовірність поданих відомостей про позивача, а також не зазначив, якими первинними документами стверджено зазначену недостовірність, як того вимагає ч. 3 статті 44 Закону 1058-VI та пункту 4.2 розділу IV Порядку 22-1.
Суд наголошує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема, у зв'язку з неможливістю проведенням перевірки періодів роботи позивача, оскільки підприємство не надало на підтвердження відповідної довідки), а тому неможливість проведення перевірки правомірності видачі довідки не дає підстав для не зарахування останньої при призначенні пенсії.
Крім того, доказів, які б спростовували факт, що позивач не перебував у трудових відносинах ВАТ «Дрогобицький долотний завод» та не отримував вказану у документах заробітну плату за спірний період (01.01.2001 по 31.12.2001) у відповідних розмірах, відповідачем не надано.
Таким чином, надані позивачем довідки до пенсійного органу для обчислення пенсії, на момент розгляду справи є підставою для врахування відповідачем сум заробітної плати, зазначених в останніх при перерахунку пенсії позивачу.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Суд дійшов висновку, що не включення відповідачем всіх доходів позивача, які враховуються для обчислення пенсії ставить під обгрунтований сумнів вибір відповідачем для позивача оптимального варіанту середньомісячного заробітку позивача для обчислення пенсії.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що при відмові за результатами розгляду заяви від 17.02.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, тобто, без урахування всіх обставин, відтак, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Так, положеннями ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003р. № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "HasanandChaush v. Bulgaria", заява №. 30985/96).
Отже, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне відновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений повноваженнями, зокрема, щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, або ж прийняти рішення, і це прямо вбачається з п.4 ч.2 ст.245 КАС України.
З урахуванням наведеного, з метою ефективного та належного захисту порушеного права позивача за встановлених обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо розрахунку пенсії з урахуванням документів пенсійної справи , а саме архівної довідки від 16.04.2019 № м-291/03-9 та з врахуванням позиції суду викладеної в даному рішенні. З приводу щодо несплати єдиного соціального внеску суд зазначає, що податковим агентом є роботодавець і такий сплачує єдиний внесок, і за несплату єдиного соціального внеску не несе відповідальності працівник і це не може бути підставою відмови у зарахуванні періоду праці у шахті з 01.01.2001 по 31.12.2001 для перерахунку пенсії .
При цьому, суд наголошує, що відповідач при розгляді відповідної заяви позивача повинен врахувати висновки суду викладені у цьому рішенні.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу та заробітної плати (доходу), вказаних у архівній довідці від 16.04.2019 № м-291/03-9, виданої відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради, в даному випадку є передчасною, оскільки передує вимога про зарахування стажу роботи та заробітної плати, що дає право на перерахунок пенсії.
У відповідності лиш після зарахування такого стажу до страхового та заробітної плати за спірний період виникає право на перерахунок.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача щодо призначення пенсії, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
В свою чергу дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Таке право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
З огляду на висновки суду про часткове задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії, - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні розрахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням страхового стажу та заробітної плати (доходу), вказаних у архівній довідці від 16.04.2019 № м-291/03-9, виданої відділом міського архіву виконкому Дрогобицької міської ради.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) щодо розрахунку пенсії з урахуванням документів пенсійної справи, а саме архівної довідки від 16.04.2019 № м-291/03-9 та з урахуванням викладеного в рішенні суду.
В задововолені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) сплачений судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять ) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.
Повний текст рішення складено та підписано 24 листопада 2020 року