12 листопада 2020 року справа №380/4843/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Садовської Т.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) пред'явив до суду позов від 12.06.2020 (а.с. 72-77) до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач-1), Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач -2) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії посадової особи Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Горбай М.П. під час здійснення габаритно вагового контролю на автодорозі у Волинській області 31.01.2020 та складання акта №210344 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
- визнати протиправною та скасувати постанову №193092 від 31.03.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу, винесену Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Позовні вимоги обґрунтовує такими обставинами (а.с.72-77): начальник Управління Укртрансбезпеки у Львівській області прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 31.03.2020 №193092. Цією постановою за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу) на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 34000 грн. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу - автомобіля марки DAF та напівпричіпа HUFFERMANN здійснено посадовою особою відповідача-2 з порушенням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затв. постановою Кабінет Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (без залучення посадової особи відповідного підрозділу Нацполіції, або Укравтодору, або підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, а також власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю та посадової особи органу місцевого самоврядування, зважування проведено неналежним обладнанням та за методикою, що неприйнятна для зважування сипучих вантажів). При прийнятті рішення відповідач-1 не врахував належність транспортного засобу (автомобіля та причепа) до типу спеціалізованих (для перевезення контейнерів) та, відповідно, не враховано нормативно допустимі параметри ваги для контейнерів (становить 44 т). Виклик на розгляд справи про накладення штрафу перевізнику вручений вже після прийняття оскарженого рішення, тому позивач не мав можливості викласти свою позицію та навести аргументи, оцінка котрих дозволила б відповідачу-1 встановити реальну картину та прийняти законне рішення.
Відповідач-1, Управління Укртрансбезпеки у Львівській області позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 131-133), просить суд відмовити в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі. Представник відповідача зазначив, що Управління Укртрансбезпеки у Львівській області дотримано вимоги пунктів 25-27 Порядку №1567, а саме розгляд справи відбувся в межах двох місячного строку з дня виявлення порушення; позивачу скеровано запрошення на розгляд справи, у зв'язку із неявкою суб'єкта господарювання на розгляд справи про накладення штрафу, такий відбувся за наявними матеріалами перевірки без його участі.
Відповідач-2, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 108-111), просить суд відмовити в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач-2 вказує, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів позивача проведений відповідно до норм Порядку №1567. Звертає увагу на норми наказу Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», відповідно до якого забороняється перевозити в універсальних контейнерах сипучі вантажі без тари. Відповідач-2 зазначає, що ФОП ОСОБА_1 перевозив вантаж (обрізки деревини), який вантажовідправнику наданий для перевезення без тари (не в контейнері), про що свідчать дані графи 7 (вид пакування) ТТН №15 від 31.01.2020. Відповідач вказує, що дані чека зважування свідчать, позивач порушив нормативно допустимі параметри ваги, встановлені як для вантажного транспорту, так і для контейнеровозів.
Суд заслухав пояснення представників учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець; є власником автомобіля DAF модель CF 85.380, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричіпа HUFFERMANN модель HAR 18.65, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (а.с. 85,86 відповідно). В згаданих свідоцтвах про державну реєстрацію транспортних засобів зазначено повна маса автомобіля DAF модель CF 85.380 становить 26000 кг, такий відноситься до типу «спеціалізований вантажний-С»; повна маса спеціалізованого напівпричіпа HUFFERMANN модель HAR 18.65 - 18000 кг, такий відноситься до типу - спеціалізованого причіпа - ПР платформа-Е, платформа для перевезення контейнерів.
31.01.2020 згаданий транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу (обрізки деревини) в кількості 27,3 м.куб., що підтверджується товарно-транспортною накладною №15 від 31.01.2020 (а.с.119).
На підставі направлення на рейдову перевірку №011845 від 24.01.2020 посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (Горбай М.П., Марач А.О. ) провели перевірку (на 133 км автодороги М-19) транспортного засобу автомобіля DAF модель CF 85.380, д.н.з НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричіпа HUFFERMANN модель HAR 18.65, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
В процесі перевірки проведено зважування (а.с.115), складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0002486 (а.с.116) та акт №0021897 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 31.01.2020 (а.с.117), відповідно до яких повна маса транспортного засобу становить 47950 кг. За результатами перевірки складено акт №0021897 перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.01.2020 №210344 та (а.с. 114).
Посадові особивідповідача-2 дійшли висновку про порушення перевізником вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення вантажу згідно ТТН №15 від 31.01.2020 без оформлення документів передбачених статтею 48 цього Закону, - відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортними засобами з перевищенням вагових обмежень, а саме: повна маса 47,95т при допустимій 40т, навантаження на здоєні осі 19,4т при допустимому 16т.
На підставі висновків акта №0021897 від 31.01.2020 та керуючись постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» інспектор відповідача-2 склав розрахунок плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №306/071 від 31.01.2020 на суму 639,84 євро (а.с. 118).
Перелічені матеріали скеровані для розгляду відповідачу-1 (територіальному підрозділу Укртрансбезпеки за місцем реєстрації перевізника).
19.03.2020 Управління Укртрансбезпеки у Львівській області скерувало ФОП ОСОБА_1 поштою лист-повідомлення про розгляд 31.03.2020 справи №558 про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.141,142). Відомості про вручення виклику перевізнику станом на 31.03.2020 у відповідача-1 відсутні. Позивач стверджує, що цей лист вручений йому після 31.03.2020
31.03.2020 посадова особа відповідача-1 прийняла постанову №193092 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 34000 грн. за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.28).
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону № 2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пп. 2, 15 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань -здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;
Згідно з пунктом 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області та Управління Укртрансбезпеки у Львівській області.
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до статті 6 Закону № 2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно з пунктами 2,3 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Під час проведення рейдової перевірки можливе, серед іншого, здійснення габаритно-вагового контролю (пункт 16 Порядку №1567).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено, зокрема:
- Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879);
- ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;
Відповідно до пункту 1 Порядку №879 такий визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
За визначеннями, наведеними в пункті 2 Порядку №879:
- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (пункт 2);
- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (пункт 3);
- габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (пункт 4);
- дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов (пункт 5).
Пунктом 3 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку № 879).
Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль (пункт 16 Порядку № 879).
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (пункт 20 Порядку №879). При цьому як передбачає пункт 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (частина друга статі 48).
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків (частина четверта статі 48).
Частиною другою статті 49 Закону № 2344-ІІІ водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Нормами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За визначенням наведеним в пункті 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2011 №1306 габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами визначають Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 (далі - Правила № 30).
Згідно з пунктами 2,3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним/великоваговим, якщо його габарити/ якщо максимальна маса або осьова маса перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.
При цьому як визначає пункт 5 Правил №30 здійснюється без дозволу рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів визначено в пунктах 20-30 Порядку №1567.
Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20).
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (пункт 21).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22).
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (пункт 25).
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (пункти 27, 29).
Відповідно до абзацу 16 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17*2000=34000).
При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:
На ФОП ОСОБА_1 як перевізника постановою №193092 від 31.03.2020 накладено штраф в розмірі 34000 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (абзац 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Суть поставленого перевізнику у вину порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт полягає в тому, що перевезення великовагового вантажу, що перевищує на 20% вагові обмеження, здійснювалося без відповідного дозволу. Відповідач дійшов висновку, що повна маса транспортного засобу (фактична) становить 47950 кг (зазначено фактичне осьове навантаження 7,65+9,85+9,55,10,35+10,55) при нормативно допустимій (дозволеній) 40000 кг, тому цей транспортний засіб є великоваговим та перевізник повинен був отримати спеціальний дозвіл на перевезення вантажу. Відповідач дійшов висновку, що у відсотковому співвідношенні перевищення фактичної маси транспортного засобу порівняно з нормативно допустимою становило більше 20% ((47950-40000)/40000*100).
Оцінюючи надані позивачем докази (свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, а.с.56-61, 85-90) автомобіль DAF модель CF 85.380 (д.н.з НОМЕР_1 ) має повну масу 26 тон та відноситься до типу «спеціалізований вантажний-С», а спеціалізований напівпричіп HUFFERMANN модель HAR 18.65 (д.н.з. НОМЕР_2 ) має повну масу 18 тон та відноситься до типу спеціалізований причіп - ПР платформа-Е, «платформа для перевезення контейнерів». Отже, перевізник здійснював перевезення вантажу за допомогою контейнеровоза, а нормами пункту 5 Правил №30 дозволяється здійснювати без спеціального дозволу рух контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно.
Відповідач застосував до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у розмірі, що застосовується за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%. Разом з тим, зафіксоване відповідачем-2 перевищення маси транспортного засобу становило 4,24% ((47950-46000)/46000*100), а не 20%, як визначив відповідач при накладенні штрафу. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач-2 застосував до перевізника штраф за правопорушення, якого той не вчиняв (об'єктивна сторона - перевищення габаритно-вагових норм понад 20%), тому це рішення є незаконним. Оскільки справа про накладення штрафу була розглянута без участі перевізника за відсутності відомостей про вручення йому виклику, позивач не мав можливості скористатися правом на участь в прийнятті рішення, що стосується його інтересів, повідомити істотні обставини справи, що мають значення для кваліфікації його дій. З огляду на це суд дійшов висновку, що оскаржена постанова Управління Укртрансбезпеки у Львівській області не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано, всупереч законодавчим приписам (норм Правил дорожнього руху та Правил №30, статті 60 Закону № 2344-ІІІ), без забезпечення особі реальної можливості взяти участь в прийнятті рішення щодо неї. Тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про скасування постанови №193092 від 31.03.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Суд також зазначає, що у спірних правовідносинах права ФОП ОСОБА_1 як перевізника порушені індивідуальним актом - постановою відповідача-1 про застосування до перевізника адміністративно-господарського штрафу, а не тими чи іншими діями посадових осіб відповідача-2 щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу чи оформлення його результатів. Оцінка тих чи інших дій посадових осіб відповідача-2 під час здійснення габаритно вагового контролю в резолютивній частині рішення не поновлює прав позивача, оскільки ці дії не мають самостійного значення та можуть розглядатися лише в контексті належності, допустимості та достатності зібраних Укртрансбезпекою доказів у справі про накладення штрафу - тобто ці аргументи позивача можуть бути підставою позовних вимог про скасування постанови про накладення штрафу, а не окремим предметом позову. З огляду на висновок суду про протиправність постанови про застосування штрафу та її скасування права позивача поновлені в судовому порядку, тому суд не бачить підстав надавати детальний аналіз розлогих аргументів позивача щодо дій посадової особи Управління Укртрансбезпеки у Волинській області під час здійснення габаритно вагового контролю та складання акта №210344 від 31.01.2020.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Отже, спосіб захисту прав позивача повинен бути ефективним та таким, який би сприяв відновленню його прав. Визнання в судовому порядку протиправними дій посадової особи Укртрансбезпеки не сприятиме відновленню прав позивача.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
З огляду на висновки суду по суті спору, понесені ФОП ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору стягуються за рахунок відповідача, котрий прийняв протиправне рішення пропорційно до задоволених позовних вимог. З огляду на те, що Управління Укртрансбезпеки у Львівській області є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальним органом (без присвоєння ідентифікаційного коду), суд стягує судовий збір з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Львівській області від 31.03.2020 №193092 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 гривень.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (03135, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 14; ідентифікаційний код 39816845) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23.11.2020.
Суддя Москаль Р.М.