справа № 380/8531/20
про залишення позовної заяви без розгляду
23 листопада 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 26 465, 89 грн.
Ухвалою від 02.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження, проте після відкриття провадження судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.
Ухвалою від 02.11.2020 позовну заяву залишено без руху, відповідно до якої встановлено позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження обставин, які б об'єктивно перешкоджали поданню позову та свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
18.11.2020 представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, відповідно до якої вказує, що наказом ГУМВС України у Львівській області від 17.07.2015 № 507 о/с ОСОБА_1 звільнено з ОВС згідно п. 64 “є” “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ” за порушення дисципліни. До постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 в справі № 804/285/16, дана категорія справ розглядалась в порядку цивільного судочинства. Тому, позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Старосамбірського районного суду від 04.09.2020 провадження у справі закрито. Отже, з 04.09.2020 починається строк звернення до суду, який продовжено на час карантину відповідно до прикінцевих положень КАС України.
Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 26 465, 89 грн.
Спір виник з приводу відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвело до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних із утриманням у навчальному закладі, а тому даний спір стосується проходження відповідачем публічної служби, навіть якщо притягнення особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувалося після звільнення особи.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої палати Верхового Суду від 05.12.2018 у справі №818/1688/16, у якій вона відступила від висновків, викладених у постановах від 10.04.2018 у справі № 533/934/15-ц, від 20.06.2018 у справі № 815/5027/15, 03.10.2018 у справі № 755/2258/17.
У постанові від 13.08.2020 у справі № 1.380.2019.001192 Верховний Суд наголошує на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Враховуючи наведене, дана справа відноситься до категорії справ, для яких частиною п'ятою статті 122 КАС України встановлений місячний строк звернення до суду.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до наказу Львівського державного університету внутрішніх справ від 06.08.2009 № 333 ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Львівського державного університету внутрішніх справ.
Наказом ГУМВС України у Львівській області від 17.07.2015 № 507 о/с ОСОБА_1 звільнено з ОВС згідно п. 64 “є” “Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ” за порушення дисципліни.
Відтак, з 18.07.2015 у позивача виникли підстави для пред'явлення позову до суду.
12.06.2018 позивач звернувся із позовом до Старосамбірського районного суду Львівської області про стягнення з відповідача коштів в сумі 26 465, 89 грн.
Ухвалою від 04.09.2020 Старосамбірського районного суду Львівської області провадження у справі за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних із утриманням відповідача у вищому навчальному закладі закрито. Роз'яснено позивачу його право на звернення до суду із вкказаним позовом у порядку адміністративного судочинства.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на зміну Великою Палатою Верховного Суду судової практики щодо юрисдикції розгляду такої категорії справ, що було відображено у постанові від 12.12.2018 в справі №804/285/16.
Проте суд вказує, що обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб'єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.
Аналогічна позиція викладена упостанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 1.380.2019.001192.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Обставини, на які покликається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки не перешкоджали зверненню до суду у встановлений строк.
Жодних інших поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, судом не встановлено.
Суд також зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі Golder проти Сполученого Королівства ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду.
У Справі Пономарьов проти України Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи зазначене, та те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, жодних причин, які об'єктивно ускладнювали або унеможливлювали реалізацію прав позивача у встановлений строк, позивачем не наведено і таких судом не встановлено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Костецький Н.В.