про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4518/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецька Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
20.11.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецька Луганської області (далі також - відповідач, УСЗН Старобільської РДА), в якій просить:
- визнати протиправними діяння відповідача щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2017 по 2020 роки відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивача щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2017 по 2020 роки у розмірах п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум такої допомоги.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позивач у клопотанні про поновлення строку звернення із позовом до суду зазначив, що вона дізналася про порушення своїх прав із прийняттям Конституційним судом України рішення № З-р/2020 від 27.02.2020 року про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Про прийняття вищезазначеного рішення мені стало відомо з джерел мережі Інтернет, зокрема в ході дослідження Рішень Конституційного суду з даного приводу, що в свою чергу мало місце саме 25.10.2020.
В подальшому з метою звернення до суду з відповідною позовною заявою, 26.10.2020 позивач звернулася до відповідача з метою отримання довідок про суми нарахованої та виплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за період 2017-2020 року.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини друга статті 122 КАС України).
Посилання позивача на те, що він дізнався про рішення Конституційного суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) лише 25 жовтня 2020 року.
Статтею 94 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено питання офіційного оприлюднення та опублікування актів Суду.
Так, оприлюднення всіх актів Суду за результатами конституційного провадження здійснюється на офіційному веб-сайті Суду або в окремих випадках за ухвалою Суду - в Залі засідань Суду, але не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення. Опублікування акта Суду разом з окремою думкою Судді здійснюється у "Віснику Конституційного Суду України" та інших офіційних друкованих виданнях України.
Процедуру і порядок офіційного оприлюднення актів Суду в Залі засідань Суду та на офіційному веб-сайті Суду встановлює Регламент.
Відповідно до § 73 Регламенту Конституційного Суду України, який регулює питання офіційне оприлюднення актів Суду:
1. Акти Суду за результатами конституційного провадження офіційно оприлюднюються не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення.
2. Акти Суду за результатами конституційного провадження оприлюднюються на Веб-сайті.
Підсумовуючи викладене, офіційне оприлюднення рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, на яке посилається заявник як на підставу позову, на офіційному сайті Конституційного Суду України відбулось 28.02.2020.
З матеріалів позову судом встановлено та не заперечується позивачем, що йому відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» виплачена щорічна грошова допомога до 05 травня 2020 року у розмірі 1390,00 грн.
Отже, разова грошова допомога, зокрема, учасникам бойових дій виплачується до 05 травня поточного року, тобто з 06 травня починається перебіг шестимісячного строку визначеного статтею 122 КАС України.
Тобто з 06.05.2020 позивач достовірно знав, яку суму він отримав і, як наслідок, мав можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У зв'язку з чим, перебіг шестимісячного строку необхідно обчислювати з 06.05.2020.
До суду позивач звернувся 20.11.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків, оскільки строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, адже після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів, відповідні правовідносини набувають статусу стабільних.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
При цьому шестимісячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Крім того, суд наголошує, що спірні правовідносини у відповідності до приписів статті 160 КАС України та законодавства України, не потребують обов'язкового вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Також, позивачем не надано доказів, які підтверджують поважність не звернення із заявою до відповідача щодо здійснення виплати недоплаченої частини щорічної грошової допомоги до 05 травня.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецька Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) днів з дня отримання даної ухвали усунити недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяІ.В. Тихонов