24 листопада 2020 року справа № П/811/1125/15
провадження № 2-кас/340/3/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Креатив» (далі - Товариство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з заявою до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області (далі - Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2014 року, яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 2931148 грн.
У судовому засіданні представник Товариства підтримала вимоги позову.
Зазначила, що договір поставки соняшникової нерафінованої олії, який укладено з ТОВ «Буд-Монтаж-Сервіс» (далі - Товариство 2) носив реальний характер та настали правові наслідки, котрі обумовлювались ним.
На її думку, платник податків правомірно сформував в декларації з податку на додану вартість суму податкового кредиту.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 2 а.с.80-81).
У судовому засіданні представник Управління пояснив, що договір, який уклали Товариство і його контрагент, не спрямовувався на реальне настання наслідків, котрі обумовлювались ним.
Доказом того, як вважає, є узагальнена податкова інформація щодо контрагента позивача.
Ухвалою суду від 11 березня 2020 року прийнято рішення про заміну Інспекції правонаступником, котрим стало Управління (Том 2 а.с.83-84).
Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (Том 2 а.с.124).
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.
Так, Товариство займалось виробництвом олії та тваринних жирів (Том 1 а.с.23).
30 липня 2014 року Товариство (покупець) та Товариство 2 (постачальник) уклали договір поставки 500 т. соняшникової нерафінованої олії вартістю 5350000 (Том 1 а.с.82-83).
Приписами пунктів 3.1 та 10.1 правочину визначено, що постачальник поставляє товар на умовах DDP згідно правил «Інкотермс-2010».
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання.
Відповідно до змісту видаткових накладних №№117, 120, 121 від 04, 05 серпня 2014 року Товариство отримало 89,04 т. олії (Том 1 а.с.84, 87, 90).
04, 05 серпня 2014 року Товариство 2 виписало податкові накладні №№1-3 на загальну суму 952728 грн. (з урахуванням ПДВ в сумі 109317,99 грн.) (Том 1 а.с.86, 89, 92).
У товарно-транспортних накладних від 03, 05 серпня 2014 року вказано, що замовником перевезення та вантажоодержувачем є Товариство (Том 1 а.с.85, 88, 91).
Товар поставлявся до складського приміщення Товариства.
07 серпня 2014 року Товариство (покупець) та Товариство 2 (постачальник) уклали договір поставки 500 т. соняшникової нерафінованої олії вартістю 5400000 (Том 1 а.с.93-94).
Приписами пунктів 3.1 та 10.1 правочину визначено, що постачальник поставляє товар на умовах DDP згідно правил «Інкотермс-2010».
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання.
Відповідно до змісту видаткових накладних №№122, 124, 125-138, 140-141 від 07-12, 14, 18, 19, 20 серпня 2014 року Товариство отримало 534,64 т. олії (Том 1 а.с.95, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146).
07, 08, 10, 11, 12, 14, 18-20 серпня 2014 року Товариство 2 виписало податкові накладні №№6-8, 11-15, 17-18, 21-26, 35-36 на загальну суму 5774112 грн. (з урахуванням ПДВ в сумі 962352 грн.) (Том 1 а.с.97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 133, 136, 139, 142, 145, 148).
У товарно-транспортних накладних від 06-12, 18, 19 серпня 2014 року вказано, що замовником перевезення та вантажоодержувачем є Товариство (Том 1 а.с.96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147).
20 серпня 2014 року Товариство (покупець) та Товариство 2 (постачальник) уклали договір поставки 500 т. соняшникової нерафінованої олії вартістю 5400000 (Том 1 а.с.149-150).
Приписами пунктів 3.1 та 10.1 правочину визначено, що постачальник поставляє товар на умовах DDP згідно правил «Інкотермс-2010».
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання.
Відповідно до змісту видаткових накладних №№142-158 від 21-29 серпня 2014 року Товариство отримало 540,26 т. олії (Том 1 а.с.151, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 187, 190, 192, 195, 198).
21-29 серпня 2014 року Товариство 2 виписало податкові накладні №№37-53 на загальну суму 5834808 грн. (з урахуванням ПДВ в сумі 972468 грн.) (Том 1 а.с.153, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 191а, 194, 197, 200).
У товарно-транспортних накладних від 20-28 серпня 2014 року вказано, що замовником перевезення та вантажоодержувачем є Товариство (Том 1 а.с.152, 155, 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 193, 196, 199).
26 серпня 2014 року Товариство (покупець) та Товариство 2 (постачальник) уклали договір поставки 500 т. соняшникової нерафінованої олії вартістю 5400000 (Том 1 а.с.201-202).
Приписами пунктів 3.1 та 10.1 правочину визначено, що постачальник поставляє товар на умовах DDP згідно правил «Інкотермс-2010».
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання.
Відповідно до змісту видаткових накладних №№160-173 від 29-31 серпня 2014 року Товариство отримало 465,3 т. олії (Том 1 а.с.203, 206, 209, 212, 215, 218, 221, 224, 227, 230, 233, 236, 239, 242).
29, 30 серпня 2014 року Товариство 2 виписало податкові накладні №№54-67 на загальну суму 5025240 грн. (з урахуванням ПДВ в сумі 837540 грн.) (Том 1 а.с.205, 208, 211, 214, 217, 220, 223, 226, 229, 232, 235, 238, 241, 244).
У товарно-транспортних накладних від 28-31 серпня 2014 року вказано, що замовником перевезення та вантажоодержувачем було Товариство (Том 1 а.с.204, 207, 210, 213, 216, 219, 222, 225, 228, 231, 234, 237, 240, 243).
Товариство розрахувалось з Товариством 2 за товар протягом серпня-вересня 2014 року у безготівковій формі, що доводиться змістом банківських платіжних доручень (Том 1 а.с.37-61).
Податок на додану вартість Товариство включило до кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року (а.с.62-68).
Отриманий товар від Товариства 2 позивач переробив у олію рафіновану, дегітратовані модифіковані жири, маргарин, майонез та іншу продукцію та реалізовано іншим контрагентам (ТОВ «Андрушівський маслосирзавод») (Том 1 а.с.3-6, 69-73).
Під час перевірки платник податків надав усі документи господарської діяльності з контрагентом, що в судовому засіданні підтвердив представник відповідача.
05 грудня 2014 року Інспекція склала акт про результати документальної позапланову невиїзну перевірку діяльності Товариства щодо взаємовідносин з Товариством 2 (Том 1 а.с.7-21).
Під час перевірки ревізори зробили висновок, що Товариство та контрагент уклали правочини, які не спрямовувалися на реальне настання наслідків, котрі обумовлювались ними.
Підставою висновку стала податкова інформація стосовно діяльності контрагента.
Ревізори зазначають, що аналіз податкової інформації контрагента позивача, доводить відсутність управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна.
Керівник Інспекції погодився з висновками ревізорів та прийняв податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2014 року, якими позивачу:
- зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2014 року на 2931148 грн. (Том 1 а.с.22).
Товариство 2 не надало письмової відповіді щодо придбання олії соняшникової (нерафінованої), яку реалізовано Товариству (Том 2 а.с.104-105, 111).
Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.
Перш за все, податкова інформація - документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.
Надалі таку інформацію вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з її висновками.
У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.
Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 56.1-56.4 статті 56 Податкового кодексу України.
Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.
Судом встановлено, що за результатами опрацювання зібраної податкової інформації щодо діяльності контрагента податковий орган не прийняв жодного рішення та не звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів, котрі уклав платник податків, в тому числі і з Товариством, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.
Більше того, податкові органи не провели перевірку діяльності Товариства 2, в межах якої мали встановити факт придбання олії, котру придбало Товариство.
Податковий орган не ставить під сумнів фактичне отримання Товариством олії, однак не визнає, що її власником було Товариство 2.
За таких обставин податковий орган мав би встановити у кого Товариство придбало олію, оскільки після переробки реалізована іншим контрагентам.
Отже, податковим органом враховані податкові зобов'язання контрагента з податку на додану вартість за договорами, котрі укладено з Товариством.
Проводячи перевірку діяльності Товариства, податкові ревізори посилались на податкову інформацію щодо діяльності контрагента, як незаперечний доказ недійсності його правочинів.
Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки податкова інформація щодо контрагента є підставою для висновків відповідно до приписів підпункту 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, які робляться за наслідками аналізу усієї сукупності матеріалів перевірки платника податків.
Під час перевірки Товариство надало усі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують отримання товару, його оприбуткування, перевезення, переробку і сплату коштів.
Зокрема, таким документами є: видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, тощо.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що під час перевірки Товариство надало належним чином оформленні первинні документи, які відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку, оскільки фіксують факти здійснення господарських операцій.
Доказами стосовно недійсності правочинів можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.
Тому, суд зробив висновок, що відповідач не надав належних доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало Товариство з Товариством 2.
Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.
Таким чином, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість суму коштів за договорами, укладеними з контрагентом, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною).
За таких обставин рішення відповідача є необґрунтованим, а тому його належить визнати протиправним і скасувати відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України.
Отже, позов належить задовільнити.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 487,20 грн. (Том 1 а.с.2).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 22 грудня 2014 року, яким приватному акціонерному товариству «Креатив» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2014 року на 2931148 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь приватного акціонерного товариства «Креатив» судові витрати в сумі 487,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей