24 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/15407/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі
за позовом Міністерства оборони України
до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут"
про стягнення 706 392,35 грн,
29.10.2020 Міністерство оборони України (далі - Міністерство, Позивач) звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у цій справі.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За частиною сьомою статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 у розмірі 2 102,00 грн.
Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача 706 392,35 грн штрафних санкцій за порушення умов державного контракту № 509/3/18/4 від 07.06.2018. Зазначена сума є меншою ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (2 102,00 грн х 500 = 1 051 000,00 грн).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020, в задоволені позову відмовлено повністю.
У поданій касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм Закону України "Про державне оборонне замовлення", статей 526, 530, 610-612 Цивільного кодексу України, Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 464, а також неповне з?ясування обставин, що мають значення справи, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Також скаржник вказує, що ця справа має для нього виняткове значення, оскільки ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення дозволить захистити права та законні інтереси замовника державного оборонного замовлення, що є вкрай необхідним та принциповим в умовах особливого періоду та сприятиме в подальшому своєчасному виконанню взятих зобов?язань контрагентами.
Втім, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення саме для скаржника, зокрема, що результат вирішення цього спору судами виходить за межі звичайних наслідків вирішення такого роду спорів, що свідчить про відсутність підстав, передбачених пунктом 2 статті 287 ГПК України, за яких судові рішення у справах з ціною позову менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у цій справі має бути відмовлено.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі № 910/15407/19.
2. Направити Міністерству оборони України копію цієї ухвали, касаційну скаргу з доданими матеріалами на 27 арк.; копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак