17 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 917/131/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Мірошник М. О., адвокат;
відповідач - не з'явився.
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Маліченка Миколи Васильовича (далі - ФОП Маліченко, Позивач)
на рішення Господарського суду Полтавської області (суддя Сірош Д. М.) від 22.05.2019
та постанову Східного апеляційного господарського суду (головуючий - Сіверін В. І., судді: Слободін М. М., Дучал Н. М.) від 17.03.2020 у справі
за позовом ФОП Маліченка
до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Полтавської області (далі - Держгеокадастр, Відповідач)
про поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,
1. 22.01.2019 ФОП Маліченко звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Держгеокадастру про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 11,8360 га, кадастровий номер 5322481700:06:000:0246 (далі - Земельна ділянка), укладеного 01.12.2011 між ним та Кременчуцькою районною державною адміністрацією, зареєстрованого 16.01.2012 у Відділі Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області за № 532240004000783 (далі - Договір), строком на 7 (сім) років з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі та визнання укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі Додаткової угоди про продовження дії Договору в редакції, наведеній у позовній заяві (далі - Додаткова угода).
2. Позовна заява мотивована тим, що Позивач ужив всіх необхідних та можливих заходів для поновлення Договору, а Відповідач безпідставно ігнорує процедуру поновлення Договору та ухиляється від укладення Додаткової угоди на нових умовах.
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.05.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020, у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Земельна ділянка, яка знаходилась в оренді Позивача за Договором, поділена та утворені шість нових земельних ділянок; враховуючи припинення існування Земельної ділянки, та з огляду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16, що зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що відбулося в справі, після укладення договору оренди земельних ділянок унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому частинами першою, шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, вимога про поновлення Договору безпідставна, а позов задоволенню не підлягає.
5. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Позивач ініціював поновлення Договору одночасно на підставі частин першої-п'ятої статті 33 Закону та на підставі частини шостої цієї статті, оскільки у позовній заяві просив поновити Договір на 7 років, а також внести в нього зміни на умовах Додаткової угоди та встановити орендну плату у розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки; між сторонами у справі не було досягнуто згоди щодо істотних умов Договору, які були запропоновані Позивачем (строк договору - 7 років, орендна плата - 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки), що виключає можливість поновлення Договору на підставі частин першої-п'ятої статті 33 Закону; у Додатковій угоді Позивач змінює істотні умови Договору, що виключає можливість поновлення Договору на підставі частити шостої статті 33 Закону.
6. 13.07.2020 Позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
7. Дослідивши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі з огляду на таке.
8. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права , зокрема, у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
9. ФОП Маліченко мотивував подану скаргу тим, що суди неправильно застосували положення статті 33 Закону, а суд апеляційної інстанції не врахував висновки про застосування цієї норми, викладені у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 09.07.2019 у справі № 908/2315/18, від 16.07.2019 у справі № 915/1042/18 та від 23.06.2020 у справі № 922/327/19 виходячи з такого.
Суди безпідставно зазначили, що Позивач ініціював поновлення Договору на підставі частини шостої статті 33 Закону, оскільки ФОП Маліченко ініціював поновлення Договору оренди землі з підстав, передбачених частинами першою-п'ятою цієї статті. У відповідях на звернення Позивача про поновлення Договору від 16.10.2018 та від 09.01.2018 Держгеокадастр не надав жодних обґрунтованих заперечень щодо невідповідності листа-повідомлення з проєктом додаткової угоди вимогам закону, не заперечував та не пропонував зміни в істотні умови Договору. При цьому ФОП Маліченко пропонував мінімально можливий строк договору оренди землі та максимально можливий розмір орендної плати за ставкою 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Орендодавець не повідомляв ФОП Маліченка про недосягнення згоди щодо істотних умов Договору, а в листі від 16.10.2018 лише послався на необхідність надати додаткові документи для поновлення Договору; в листі від 09.01.2019 взагалі не зазначив нічого, окрім "врахувати вищезазначене та вжити відповідних заходів". Держгеокадастр не вказував, яких саме визначених статтею 33 Закону вимог не дотримався ФОП Маліченко при направленні листа-повідомлення про поновлення Договору.
10. Суд дослідив зазначені доводи Скаржника і вважає за необхідне звернути увагу на таке.
11. У постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, на яку посилається Скаржник, за позовом ПП "Карла Маркса-2" до ГУ Держгеокадастру у Сумській області про поновлення договору оренди землі на той самий строк на тих самих умовах Верховний Суд, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, виходив, зокрема, з встановленої судами попередніх інстанцій обставини, що позивач звертався до відповідача листом-повідомленням про надання згоди на пролонгацію договору оренди землі на той самий строк на умовах додаткової угоди, копію якої додано до цього листа-повідомлення.
12. Так само і в постанові від 16.07.2019 у справі № 915/1042/18 Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову про визнання поновленим договору оренди на той самий строк і на тих же умовах.
13. У постанові від 09.07.2019 у справі № 908/2315/18 за позовом СФГ "Узун" до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання незаконною відмови у поновленні договору оренди землі та укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, виходив, зокрема, з встановлених судами попередніх інстанцій обставин листування між сторонами у справі, а саме відповіді ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області (орендодавця) на звернення СФГ "Узун" про поновлення договору оренди на змінених умовах, в якому орендодавець посилався на необхідність встановлення максимальної відсоткової ставки орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки, а також зауважував, що в проєкті додаткової угоди до договору оренди землі пропонується орендна плата на рівні 8% від нормативної грошової оцінки. У відповідь СФГ "Узун" надіслав орендодавцю лист, в якому зазначив, що погоджується з усіма його запереченнями та надає доопрацьовану додаткову угоду, в якій встановлено максимальний розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки, однак ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у місячний термін цей лист не розглянув, заперечення до проєкту угоди про поновлення договору оренди землі не надіслав.
14. У постанові від 23.06.2020 у справі № 922/327/19 за позовом ПАТ "Насінневе" до ГУ Держгеокадастру у Харківській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову з урахуванням встановленої обставини, що сторони дійшли згоди щодо зміни істотних умов Договору в частині строку його дії з 10 на 7 років та встановлення орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки.
15. У справі, що розглядається, суди встановили, зокрема, що спірні правовідносини виникли між сторонами у справі з Договору оренди від 01.12.2011 за умовами якого Держеокадастр (орендодавець) надає, а орендар приймає в строкове платне користування Земельну ділянку; Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації; після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк для чого він повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; 16.01.2012 Договір зареєстровано у Державному реєстрі земель за № 532240004000783; строк дії Договору закінчується 16.01.2019; ФОП Маліченко звертався до Держгеокадастру з пропозицією поновити Договір на нових умовах, однак вони не досягнули згоди щодо істотних умов договору оренди землі, які були запропоновані Позивачем (строк договору - 7 років, орендна плата - 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки).
16. Таким чином, суди у цій справі та справах, на які посилається Скаржник у касаційній скарзі, виходили з фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справ на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка за вимогами процесуального закону, тобто судами досліджувалися конкретні обставини справ, які розглядались з різними предметами та правовими підставами позовів.
17. Водночас, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
18. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
19. Проте встановлені судами фактичні обставини у цій справі, зокрема, щодо звернення ФОП Маліченка до Держгеокадастру з пропозицією поновити Договір на нових умовах та недосягнення між ними згоди стосовно істотних умов Договору, які пропонував Позивач, суттєво відрізняються від обставин, встановлених судами у справі № 908/2315/18, в якій суди встановили, що орендодавець відхилив пропозицію орендаря в частині встановлення орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки та сам послався на необхідність встановлення цієї ставки на рівні 12%, а після цього орендар врахував це зауваження у відповідному проєкті додаткової угоди; обставин, встановлених судами у справі № 922/327/19, що сторони дійшли згоди щодо зміни істотних умов договору оренди в частині строку його дії з 10 на 7 років та встановлення орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки, а також обставин, встановлених судами у справах № 920/739/17 та № 915/1042/18, в яких Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позовів про поновлення договорів оренди землі на той самий строк на тих самих умовах, тобто, що сторони раніше узгоджували істотні умови укладених між ними договорів оренди.
20. Таким чином головна відмінність цієї справи від наведених вище полягає у встановлених судами попередніх інстанцій обставинах звернення ФОП Маліченка до Держгеокадастру з пропозицією поновлення Договору на умовах інших, ніж ті, які сторони визначили у ньому, а також, що вони не досягнули згоди стосовно нових істотних умов Договору, які пропонував Позивач.
21. У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про те, що правовідносини у справі, що розглядається, та справах, на які посилається Скаржник на обґрунтування підстав касаційного оскарження прийнятих у справі судових рішень, є подібними.
22. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанцій закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
23. З огляду на викладене Суд доходить висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Малічнека на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у цій справі.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Маліченка Миколи Васильовича на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.05.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 917/131/19 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак