ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про відмову у забезпеченні позову
24 листопада 2020 року Справа № 923/1196/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, у справі
за позовом: Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України, м. Нова Каховка, Херсонська область, код ЄДРПОУ 01034656,
до: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638,
про стягнення 172714,60грн.
Дослідивши матеріали заяви, суд -
23 листопада 2020 року Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Херсонобленерго" збитків у розмірі 172714,60 грн.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом, позивач зазначає, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 190 від 01.01.2019, а саме підпункт 4 пункту 6.1 Договору. Акціонерним товариством "Херсонобленерго" здійснено відключення Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України від електропостачання у зв'язку з чим позивач несе збитки. За розрахунками позивача, відповідачем завдано збитків на загальну суму у розмірі 172714,60 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020р., справу розподілено судді Нікітенко С.В.
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони Акціонерному товариству "Херсонобленерго" зловживати своїми правами по припиненню, обмеженню розподілу електричної енергії Управлінню Північно-Кримського каналу на об'єкті "Производственная база" за адресою: 74988, Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Незалежності (Героїв Сталінграда) 11, ЕІС-код точки комерційного обліку за об'єктом споживача :62Z2003953394298, який є невід'ємною частиною заяви - приєднання №190 від 01.01.2019 до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №190 від 01.01.2019.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 190 від 01.01.2019. Вказує про незаконність дій АТ "Херсонобленерго" по відключенню Управління Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України від енергопостачання на вказаному об'єкті. Зазначає, що остільки на даний час не відновлено електропостачання на об'єкті позивача, збільшуються понесені позивачем збитки.
На думку позивача забезпечення позову необхідне для припинення збільшення збитків Управління з врахуванням його статусу, як об'єкта державної власності, що має стратегічне значення, а тому просить суду задовольнити заяву про забезпечення позову.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов'язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами, відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується шліхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Дослідивши нормативно-правове обґрунтування заяви про забезпечення позову, подані заявником докази, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено достатніх обґрунтувань та не надано належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Заявивши про вжиття заходів забезпечення позову, зазначивши про право суду вжити заходів забезпечення позову, позивач не довів обставин, які можуть кваліфікуватися підставами для заходу до забезпечення позову.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З огляду на викладене, оскільки заявником не надано обґрунтованого документального підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, у зв'язку з чим заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Управлінню Північно-Кримського каналу Державного агентства водних ресурсів України у задоволені заяви про забезпечення позову (вх. № 2515/20 від 23.11.2020).
2. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили у відповідно до приписів ст. 235 ГПК України, після її підписання та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 254, 255, 256 ГПК України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.
Ухвалу підписано 24.11.2020.
Суддя С.В. Нікітенко