16 листопада 2020 року м. ТернопільСправа № 921/462/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Саловській О.А.
розглянув матеріали справи
за позовом - Виконавчого комітету Чортківської міської ради (вул. Т.Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська область, 48500)
до відповідача - Фізичної особи - підприємця Сандуляк Петра Ярославовича ( АДРЕСА_1 )
про:
- визнання укладеним договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури між Виконавчим комітетом Чортківської міської ради Тернопільської області та ФОП Сандуляком Петром Ярославовичем;
- стягнення 147806,20 грн пайового внеску.
За участю від:
позивача - Гуйван І.М.
відповідача - Варода П.Б.
Суть справи.
Виконавчий комітет Чортківської міської ради звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Сандуляк Петра Ярославовича про:
- визнання укладеним договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури між Виконавчим комітетом Чортківської міської ради Тернопільської області та ФОП Сандуляком Петром Ярославовичем, в редакції, наведеній у прохальній частині позову;
- стягнення 147806,20 грн пайового внеску.
Обґрунтовуючи поданий позов, Виконавчий комітет Чортківської міської ради зазначив, що ФОП Сандуляк П.Я. в порушення вимог ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 641, 642, 643 Цивільного кодексу України не уклав з позивачем договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту м. Чортків.
Ухвалою суду від 13.07.2020 позовну заяву Виконавчого комітету Чортківської міської ради було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв'язку з недотриманням заявником вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, при її подачі до суду. Цією ж ухвалою позивачу було встановлено визначений ч. 2 ст. 174 ГПК України строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В подальшому, Виконавчим комітетом Чортківської міської ради заявою №01-17/921 від 16.07.2020 (вх. №4818 від 24.07.2020) подано до матеріалів справи документи на усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 13.07.2020. А за результатами розгляду судом цих матеріалів, ухвалою суду від 27.07.2020: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/462/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 24.09.2020; встановлено відповідачу строк до 19.09.2020 для подачі відзиву на позов.
У відзиві №372 - ц від 18.09.2020 (19.09.2020 згідно відбитку штампу підприємства зв'язку «Укрпошта» (вх. №6544 від 22.09.2020)) відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову. При цьому ним зазначено, що відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Об'єкт будівництва, щодо якого не був укладений договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чорткова і не сплачені кошти пайової участі, був прийнятий в експлуатацію 30.12.2014, згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.12.2014 №ТП 143143640761. З врахуванням ст. 257 ЦК України, 30.12.2017 сплив строк тривалістю у три роки, на протязі якого позивач міг звернутися до суду за захистом своїх прав, задовго до подачі позову - 10.07.2020.
Ухвалою суду від 22.09.2020: продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/462/20; прийнято до розгляду: відзив на позов вих. №372-ц від 18.09.2020 (вх. №6544 від 22.09.2020) з додатками; підготовче судове засідання у справі №921/462/20 перенесено на 15.10.2020; встановлено позивачу в строк до 08.10.2020 для подачі відповіді на відзив.
У відповіді на відзив №2/01-17/1177 від 24.09.2020 позивач зазначив, що він дізнався про порушення його прав за результатами оформлення 21.07.2017 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області акту ревізії. У зв'язку з цим, ним стверджено про звернення до суду в межах визначеного ст. 257 ЦК України строку.
Ухвалою суду від 15.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/462/20 до розгляду по суті в судовому засіданні 12.11.2020, в якому оголошувалась перерва до 16.11.2020.
В судовому засіданні 16.11.2020 представником позивача підтримано позовні вимоги та заявлено клопотання про доручення до матеріалів справи та прийняття до розгляду поданих супровідним листом б/н від 16.11.2020 (вх. №8347) копій листа №79-1373 вих.17 від 19.07.2017 Чортківської місцевої прокуратури та пояснень б/н, б/д Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Чортківської міської ради.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 16.11.2020 не заперечив щодо прийняття до розгляду поданих представником позивача 16.11.2020 матеріалів, просив суд відмовити у задоволенні позову, з наведених у відзиві підстав.
Враховуючи приписи ст. 80 ГПК України, відсутність заперечень зі сторони відповідача, судом прийнято до розгляду документи, подані представником ВК Чортківської міської ради супровідним листом б/н від 16.11.2020 (вх. №8347), з приводу чого постановлено протокольну ухвалу від 16.11.2020.
Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
На виконання ухвали суду від 02.10.2020 судове засідання 15.10.2020 проводились в режимі відеоконференції.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.
Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N108XE16D8075230B1.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Рішенням 19 сесії 6 скликання Чортківської міської ради №515 від 25.04.2012 «Про внесення змін до рішення V сесії Чортківської міської ради VІ скликання №80 від 25.02.2011 «Порядок пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова» вирішено, зокрема: п. 1 внести зміни в порядок пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова та викласти в його новій редакції (додаток № 1); п. 2 правовстановлюючі документи на право власності на об'єкти нерухомого майна оформляти виключно при наявності довідки про сплату пайового внеску.
У п. 3 рішення №515 від 25.04.2012 встановлено, що воно вступає в силу з дати його прийняття.
У додатку №1 до рішення №515 від 25.04.2012 - Порядок пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова (надалі - Порядок) зазначено, що цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням і використанням коштів забудовників об'єктів містобудування у розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку з будівництвом об'єктів містобудування на території міста Чорткова, крім випадків, зазначених в розділі «Загальні положення».
У п. 1.1 Порядку наведено терміни та визначення, відповідно до змісту яких: будівництво - спорудження нового об'єкта, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об'єктів, технічне переоснащення; замовник (забудовник) - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування, або яка отримала Рішення Чортківської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування; пайовий внесок замовника на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури - кошти, що вносяться замовниками у відповідності до цього Порядку (далі - пайовий внесок); інженерно - транспортна інфраструктура комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій; соціальна інфраструктура - об'єкти будівництва організацій та установ освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, спортивні й фізкультурно - оздоровчі, установи культури й мистецтва, установи житлово - комунального господарства.
Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у м. Чорткові зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених пунктом 1.5. цього Порядку (п. 1.2 Порядку).
У п. 1.3 Порядку зазначено, що пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чорткова полягає у відрахуванні замовником, для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, коштів до місцевого бюджету.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта в експлуатацію. До договору додається розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (п. 2.4 Порядку).
За інформацією офіційної веб-сторінки Державної архітектурно - будівельної інспекції України (за електронною адресою у мережі Інтернет dabi.gov.ua/declarate/list.php?sort=num&order=DESC) у грудні 2014 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області зареєстровано декларацію №ТП 143143640761 про готовність до експлуатації об'єкта під назвою «Реконструкція існуючих торгових приміщень молочного павільйону у критий торгово - дозвіллєвий заклад: Тернопільська область, Чортківський район, м. Чортків, вул. Аптечна», 3 категорії складності, замовником проведення якої виступав Сандуляк Петро Ярославович.
В матеріалах справи міститься лист №79-1373 вих.17 від 19.07.2017 Чортківської місцевої прокуратури, адресований Управлінню Західного офісу Держаудислужби в Тернопільській області, яким на адресу останнього прокуратурою направлено декларації про готовність об'єктів до експлуатації на території міста Чортків за 2015 -2017 роки, з метою проведення ревізії фінансово-господарської діяльності та виконання доручення Чортківської місцевої прокуратури від 26.05.2017 за вих. №79-1061 вих. 17.
За результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Чортківської міської ради за період з 01.01.2014 по 01.06.2017, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області складено акт №08-22/8 від 21.07.2017, в якому встановлено, що в ході ревізії Чортківською місцевою прокуратурою надано 3 декларації про готовність об'єктів до експлуатації, по яких неукладено договори пайової участі, зокрема «Реконструкція існуючих торгових приміщень молочного павільйону у критий торгово-дозвіллєвий заклад м. Чортків, вул. Аптечна (замовник будівництва - СПД-ФО Сандуляк П.Я., декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ТП 143143640761 від 30.12.2014, кошторисна вартість будівництва - 2956124,00 грн). Порушення допущено з вини забудовників, які не звернулись до Чортківської міської ради з відповідними заявами щодо укладення договорів про пайову участь, та міських голів в період їх роботи, якими не забезпечено укладання таких договорів (в тому числі у судовому порядку). По даному факту надано пояснення начальника відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Глущук У.І. та головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Шепети Н.О., які вказали: "Відділом містобудування, архітектури та капітального будівництва міської ради проводилась робота та неодноразово надсилались листи про зобов'язання, відповідно до п. 8 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.2.3. Порядку пайової участі замовника у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова, звернутися в орган місцевого самоврядування (Чортківську міську раду) з заявою про укладення договору про пайову участь. За результатами проведеної роботи із частиною забудовників було укладено договори, іншими було надіслано в Чортківську міську раду заяви, що будівництво ще не розпочато та проводяться роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації. По тих забудовниках, які не звернулися до Чортківської міської ради з заявою про укладення договору про пайову участь та не провели жодних дій щодо укладення даного договору, було надіслано лист в прокуратуру з проханням відреагувати на виявлені порушення".
Орган місцевого самоврядування звертався до підприємця з претензією №01-17/438 від 20.03.2020 про відшкодування збитків у розмірі 147806,20 грн, обчислених у розмірі 5% від кошторисної вартості будівництва.
ФОП Сандуляк П.Я., у листі б/н від 14.04.2020, звертаючи увагу на те, що закінчення будівництва об'єкту з реконструкції відбулось 26.12.2014, об'єкт введено в експлуатацію у грудні 2014 року, з посиланням на норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту має укладатися до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. А відтак, зазначає про безпідставність вимог у претензії від 20.03.2020.
В подальшому, позивач звернувся на адресу відповідача з листом №01-17/610 від 14.05.2020, в якому посилаючись на ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 641, 642, 643 Цивільного кодексу України просив останнього у строк до 15.06.2020 надіслати підписаний примірник договору про пайову участь забудовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова по об'єкту будівництва: "Реконструкція існуючих торгових приміщень молочного павільйону у критий торгово-дозвіллєвий заклад в м. Чортків, вул. Аптечна" згідно додатку та сплатити пайовий внесок у розмірі 147806,20 грн шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Чортківської міської ради (р/р 31515921019555, код 37938481, МФО 899998, ККД 24170000, банк одержувача: УДКСУ у Чортківському районі). В якості додатків до листа №01-17/610 від 14.05.2020 слугували проект договору №02 від 14.05.2020 про участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова з додатком №1 - Розрахунком величини пайової участі (внеску) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації та додатком №2 - графіком оплати коштів пайової участі (внеску) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова.
Лист №01-17/610 від 14.05.2020 направлено на адресу відповідача 19.05.2020 рекомендованим повідомленням №4850104044342.
За твердженням позивача, наслідком невиконання відповідачем обов'язку щодо укладення договору про пайову участь та сплату розміру пайового внеску в добровільному порядку, мало місце звернення позивача з даним позовом до суду.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Згідно ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений законом або договором, а ст. 20 ГК України передбачено можливість захисту права та законного інтересу шляхом установлення правовідносин.
Предметом спору у справі є вимоги позивача про визнання укладеним договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Чорткова та стягнення суми пайового внеску.
Статтею 181 ГК України визначено загальний порядок укладання господарських договорів.
За змістом положень ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 174 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 3 статті 179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 187 ГК України судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов'язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у цьому абзаці і надалі в редакції на момент реєстрації декларації) замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок), і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною 1 статті 2 цього Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч.1, ч.5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Судом встановлено, що 30.12.2014 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області зареєстровано декларацію №ТП 143143640761 про готовність до експлуатації об'єкта під назвою «Реконструкція існуючих торгових приміщень молочного павільйону у критий торгово - дозвіллєвий заклад: Тернопільська область, Чортківський район, м. Чортків, вул. Аптечна», 3 категорії складності, замовником проведення якої виступав Сандуляк П.Я./відповідач у справі.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (ч.5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
У ч.9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Строк, визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов'язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов'язку замовника та не звільняє замовника від обов'язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.
До інженерно-транспортної інфраструктури у розумінні цього Закону законодавець включив комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, тобто ту інфраструктуру, навантаження на яку може змінитися, зрости якісно та кількісно чи то в силу створення на земельній ділянці нового об'єкта, чи то у зв'язку зі зміною відповідних показників цього об'єкта внаслідок його реконструкції.
Згідно ч.1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Вже згадуваним рішенням №515 від 25.04.2012 Чортківської міської ради «Про внесення змін до рішення V сесії Чортківської міської ради VІ скликання №80 від 25.02.2011 «Порядок пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова» внесено зміни в порядок пайової участі замовника у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Чорткова та викладено його в новій редакції.
Стаття 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до вказаних у Порядку визначень у поняття «будівництво» включено спорудження нового об'єкта, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об'єктів, технічне переоснащення.
Судом встановлено, а сторонами підтверджено, що відповідач виступав замовником робіт з реконструкції вже існуючих торгових приміщень молочного павільйону у критий торгово - дозвіллєвий заклад: Тернопільська область, Чортківський район, м. Чортків, вул. Аптечна».
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 4 червня 2014 року № 163 затвердило ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3:2014).
Згідно ДБН А.2.2-3:2014 новим будівництвом є будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.
Відповідно до положень цих ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Отже, вимоги позивача про укладення договору та стягнення коштів у зв'язку з проведенням відповідачем будівництва є необґрунтованими.
Окрім того, під час розгляду справи, в судовому засіданні 12.11.2020, представником відповідача стверджено, що у визначений ч.9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» строк його довіритель в письмовому вигляді не звертався до органу місцевого самоврядування з повідомленням про прийняття об'єкта в експлуатацію. Однак, за ініціативою саме органу місцевого самоврядування між сторонами велись неодноразові зустрічі у формі усних перемовин з приводу даної обставини, і наслідком саме таких усних перемовин було те, що позивач до 2020 року не звертався з даним позовом до суду.
Попри це, представником відповідача звернено увагу на реєстрацію Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області у грудні 2014 року декларації про готовність до експлуатації об'єкту реконструкції, підтвердженням чому являється інформація веб - сторінки Державної архітектурно - будівельної інспекції України.
Відповідачем у відзиві та його представником у судових засіданнях акцентовано увагу на те, що розміщена на сайті ДАБІ інформація є офіційною та перебуває у відкритому доступі. Підтвердженням цієї обставини є те, що саме позивач надав суду витяг з відповідної веб-сторінки.
Таким чином, з грудня 2014 року позивач міг дізнатись про здачу вказаного об'єкту в експлуатацію.
З посиланням на дану обставину, у відзиві на позов, відповідачем зроблено заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог.
Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).
Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами, визначені у главі 19 ЦК України.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В матеріалах справи відсутні докази письмового звернення відповідача до органу місцевого самоврядування з приводу готовності об'єкта реконструкції до експлуатації.
Однак, суд погоджується з доводами відповідача, з приводу опублікування на офіційному сайті ДАБІ України інформації про реєстрацію декларації від 30.12.2014 №ТП 143143640761 про готовність об'єкту до експлуатації ще у грудні 2014 року.
Позовна заява ВК Чортківської міської ради датована 02.07.2020 (вх. № 529 від 10.07.2020 згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції по Господарському суду Тернопільської області), тобто після спливу строку позовної давності у три роки, встановленого ст. 257 ЦК України (з урахуванням настання кінцевого строку звернення до суду з заявленими позовними вимогами 31.12.2017).
Судом оцінюються критично доводи позивача про те, що йому стало відомо про факт неукладення спірного договору за результатами проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області ревізії фінансово-господарської діяльності Чортківської міської ради, оформленої актом №08-22/8 від 21.07.2017, оскільки із змісту згаданих у ньому пояснень начальника відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Глущук У.І. та головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Шепети Н.О. (копію пояснень долучено представником позивача до матеріалів справи) вбачається, що відділом проводилась робота та неодноразово надсилались листи про зобов'язання звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору про пайову участь. По тих забудовниках (у т.ч. і щодо відповідача у справі ФОП Сандуляка П.Я.), які не звернулися до Чортківської міської ради з заявою про укладення договору про пайову участь та не провели жодних дій щодо укладення даного договору, було надіслано лист в прокуратуру з проханням відреагувати на виявлені порушення.
Таким чином, факти неукладення таких договорів були предметом перевірки Чортківської місцевої прокуратури. Внаслідок цього прокуратурою, задовго до проведення ревізії - у травні 2017 року, а саме 26.05.2017, винесено доручення №79-1061 вих.17.
Про виконання саме цього доручення згадано прокуратурою у листі №79-1373 вих.17 від 19.07.2017, яким нею на адресу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області скеровувались декларації про готовність об'єктів до експлуатації на території м. Чорткова за 2015-2017 року, з метою проведення останнім ревізії фінансово-господарської діяльності органу місцевого самоврядування.
Об'єктом ревізії були, зокрема подані Чортківською місцевою прокуратурою 3 декларації про готовність об'єктів до експлуатації, по яких неукладено договори пайової участі, зокрема «Реконструкція існуючих торгових приміщень молочного павільйону у критий торгово-дозвіллєвий заклад м. Чортків, вул. Аптечна (замовник будівництва - СПД-ФО Сандуляк П.Я., декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ТП 143143640761 від 30.12.2014.
Тому, судом критично оцінюються твердження представника позивача з приводу того, що зміст згаданих у акті №08-22/8 від 21.07.2017 пояснень спеціалістів Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва не містить посилання про неукладення саме з відповідачем у справі договору про пайову участь.
Відповідно до вимог ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому, тривале невиконання суб'єктом господарювання обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску не може бути підставою для незастосування, визначеної ст. 257 ЦК України загальної позовної давності до таких правовідносин.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №925/756/19.
Також, суд зазначає, що стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка діяла на момент реєстрації декларації, передбачала обов'язок замовника щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Однак, 01.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ від 20.09.2019, відповідно до якого скасовано статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Тобто, з 01.01.2020 у замовників відсутній обов'язок перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та продовжують свою дію до моменту їх виконання є лише договори про пайову участь, укладені до 1 січня 2020 року.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України).
Отже, на момент пред'явлення позову, відсутнє положення закону, яке б зобов'язувало відповідача укладати з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури та сплачувати на його підставі кошти.
Відтак, суд не наділений повноваженнями визнати укладеним договір, обов'язковість якого для відповідача законом не передбачена. Зазначене відповідає ст.19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №904/4442/19.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (пайову участь), у тому числі шляхом звернення за укладенням (укладення) відповідного договору, покладається на фізичну або юридичну особу, яка має намір щодо забудови території, натомість відповідач здійснював реконструкцію вже існуючої будівлі. Внаслідок цього відсутні підстави для застосування Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов'язку відповідача укласти договір про пайову участь.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №911/594/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на все вищенаведене, не підлягає до задоволення як основна позовна вимога про визнання укладеним договору про пайову участь, так і похідна позовна вимога - про стягнення 147806,20 грн пайового внеску.
Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12-13, 20, 73-80, 86, 91, 123,129, 233, 236-240 ГПК України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24 листопада 2020 року.
Суддя І.П. Шумський