проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"24" листопада 2020 р. Справа № 5023/2756/11 (902/303/20)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді: при секретарі судового засідання:Зубченко І.В. (доповідач), Радіонова О.О., Чернота Л.Ф. Мартинчук М.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс”, м.Вінниця (вх.№2461 Х/3 від 22.09.2020р.)
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене17.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р. у м.Харкові)
у справі№5023/2756/11 (902/303/20) (суддя Яризько В.О.)
за позовомДержавного підприємства “Харківський завод шампанських вин”, м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс”, м.Вінниця
простягнення 142.160,40грн.
Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин", м.Харків, позивач, звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Елліпсіс", м.Вінниця, про стягнення заборгованості за договором поставки на умовах дистрибуції №21/09 від 21.09.2018р. у сумі 142.160,40грн.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.04.2020р. названу позовну заяву (б/н б/д) (вх.№293/20 від 31.03.2020р.) передано на розгляд до господарського суду Харківської області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин” №5023/2756/11.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2020р. прийнято до розгляду позовну заяву Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин”, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р.) у справі №5023/2756/11 (902/303/20) позовні вимоги задоволені в повному обсязі. В основу рішення покладені висновки суду про доведеність матеріалами справи факту спірної поставки та факту невиконання відповідачем договірних зобов'язань.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2020р. у справі №5023/2756/11 (902/303/20) скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. За твердженнями скаржника, рішення місцевого господарського суду прийняте за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, та, як наслідок, підлягає скасуванню з огляду на сукупність наступних обставин:
- позивач та господарський суд Харківської області не надали відповідачу жодних документів, зокрема копій позовної заяви та доданих до неї документів, що фактично призвело до порушень прав відповідача, зокрема права на захист, на надання обґрунтованих заперечень на позов;
- позивачем не надано документів, які б підтвердили реальність спірної господарської операції, та документів, які б підтвердили факт поставки товару, а саме: замовлення на постачання товару; товарно-транспортних накладних; документів, що підтверджують оплату; податкових накладних;
- надана позивачем видаткова накладна №002270918 від 27.09.2018р. оформлена із порушеннями ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містить наступних обов'язкових реквізитів: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, з боку позивача та відповідача; інших даних, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, з боку позивача; особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, з боку відповідача (відсутні прізвище, ім'я та по-батькові); печатки відповідача. Зазначені обставини, на переконання скаржника, свідчать про те, що надана позивачем видаткова накладна не є належним та допустимим доказом здійснення спірної поставки;
- позивачем не надано доказів відображення змін майнового стану підприємства.
Для розгляду справи згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Білецька А.М., Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2020р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2020р. у справі №5023/2756/11 (902/303/20) та відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою. Названою ухвалою, разом з іншим, зобов'язано Державне підприємство “Харківський завод шампанських вин” у строк до 12.10.2020р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.
Через канцелярію суду апеляційної інстанції від позивача 12.10.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа; у межах визначеного судом строку) надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно резолютивної частини якого заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. За коротким змістом відзиву позивач наголошує, що апеляційна скарга є безпідставною, оскільки наявність спірної дебіторської заборгованості Філії «Латона» Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” (філія ліквідована, правонаступником є відповідач) є доведеною.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді - члена колегії Білецької А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.10.2020р., згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.10.2020р. призначив апеляційну скаргу до розгляду без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, клопотань про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами не заявлено, а судова колегія з власної ініціативи не встановила необхідності розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” з повідомленням сторін. Останні були повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження належним чином.
На поштову адресу суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” надійшло клопотання б/н від 13.10.2020р. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020р. у задоволенні названого клопотання відповідача відмовлено з викладених в ухвалі підстав.
18.11.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) через канцелярію суду від Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" отримано письмові пояснення на апеляційну скаргу, до яких у підтвердження справжності поставки та існування заборгованості за договором поставки на умовах дистрибуції №21/09 від 21.09.2018р. додано податкову накладну, банківську виписку, видаткові накладні (повернення). Враховуючи той факт, що відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції не посилався на факт відсутності спірної поставки, судова колегія враховує надані позивачем на спростування відповідних доводів апелянта документи.
Згідно із вимогами ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, письмові пояснення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено господарським судом Харківської області та вбачається з наявних матеріалів справи, 21.09.2018р. між Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елліпсіс" в особі Філії "Латона" (далі - дистриб'ютор) укладено договір поставки на умовах дистрибуції №21/09 (далі - договір), за умовами п.2.1 якого постачальник на умовах, передбачених цим договором, зобов'язався передати у власність товар дистриб'ютору, а дистриб'ютор - здійснити його продаж клієнтам та провести своєчасну оплату отриманого від постачальника товару.
Відповідно до п.3.1 договору асортимент, кількість товару і остаточний термін поставки визначаються в замовленні дистриб'ютора, яке узгоджується з постачальником.
Згідно з п.4.1 договору суму договору складає сума всіх накладних, на підставі яких здійснювалось постачання товару для виконання умов цього договору.
Оплата кожної отриманої дистриб'ютором партії товару здійснюється дистриб'ютором на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару або шляхом здійснення попередньої оплати до моменту поставки товару в розмірі 100% вартості товару за домовленістю сторін.
Договір підписаний з обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств.
21.09.2018р. між сторонами складено та підписано протокол розбіжностей №1 до договору поставки №21/09 на умовах дистрибуції від 21.09.2018р., відповідно до якого п.п.2.3, 5.14, 7.2.6, 12.1 та 12.2 договору викладено в узгодженій сторонами редакції.
За твердженнями позивача, на виконання умов договору Державне підприємство “Харківський завод шампанських вин” поставило на адресу Філії «Латона» Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” товар на загальну суму 342.552,96грн. (у тому числі ПДВ 57.092,16грн.), на підтвердження чого позивачем надано копію видаткової накладної №002270918 від 27.09.2018р. Як убачається з наданих позивачем документів, 27.09.2018р. було зареєстровано податкову накладну №52 на загальну суму коштів, що підлягали сплаті з урахуванням ПДВ, а саме на суму 342.552,96грн.
За змістом позовної заяви зазначено, що частина поставленого за вищевказаною видатковою накладною товару була повернута дистриб'ютором постачальнику. Так, 19.04.2019р. відповідач повернув позивачу товар на суму 8.463,48грн. та 25.06.2019р. на суму 14.122,08грн., усього повернуто товару на суму 22.585,56грн. Зазначені обставини підтверджені долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних (повернення) №ЮПС-000017 від 19.04.2019р. на суму 8.463,48грн. та №ЮПС-000029 від 25.06.2019р. на суму 14.122,08грн.
Крім того відповідач, на виконання умов договору, здійснив часткову оплату товару на суму 177.807,00грн., про що свідчить надана позивачем копія банківської виписки.
Отже, за твердженнями позивача, сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” перед Державним підприємством “Харківський завод шампанських вин” за отриманий товар складає 142.160,40грн.
23.01.2020р. на адресу Філії «Латона» Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” позивач направив претензію №20-20/1 від 20.01.2020р. з вимогою сплатити протягом десяти днів з моменту отримання претензії суму боргу в розмірі 142.160,40грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” умов договору №21/09 від 21.09.2018р. в частині здійснення оплати вартості отриманого товару зумовило звернення Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин” до суду за захистом порушеного права.
Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору №21/09 від 21.09.2018р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.
За приписами ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні відповідача до сплати заборгованості за отриманий у власність від позивача товар у сумі 142.160,40грн.
Місцевий господарський суд, виносячи оскаржуване рішення, зазначив, що факт отримання відповідачем товару на загальну суму 342.552,96грн. підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною №002270918 від 27.09.2018р., підписаною відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.
У свою чергу, за твердженнями апелянта, надана позивачем видаткова накладна №002270918 від 27.09.2018р. оформлена із порушеннями ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містить наступних обов'язкових реквізитів: посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, з боку позивача та відповідача; інших даних, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, з боку позивача; особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, з боку відповідача (відсутні прізвище, ім'я та по-батькові); печатки відповідача. Зазначені обставини, на переконання скаржника, свідчать про те, що надана позивачем видаткова накладна не є належним та допустимим доказом здійснення спірної поставки.
З цього приводу Східний апеляційний господарський суд зауважує наступне. Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
У свою чергу, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тобто необхідним є дослідження, окрім обставин оформлення первинних документів, наявності або відсутності реального руху такого товару. У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що за приписами ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження факту здійснення спірної господарської операції (поставки спірної продукції) Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" крім видаткової накладної, яку оспорює відповідач, надано податкову накладну №52 від 27.09.2018р., у якій відображена спірна господарська операція. Крім того, зі змісту банківської виписки (графа «Призначення платежу») вбачається здійснення Філією «Латона» Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” оплат безпосередньо згідно накладної №002270918 від 27.09.2018р. (спірна накладна). За таких обставин, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність спірної поставки згідно накладної №002270918 від 27.09.2018р.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст.692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як зазначалося вище за текстом постанови, за договором №21/09 від 21.09.2018р. відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити розрахунок за товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (п.6.4 договору).
За висновками господарського суду Харківської області, з якими погоджується Східний апеляційний господарський суд, відповідач поставлений позивачем товар прийняв, однак заборгованість у повному обсязі не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Зазначене у сукупності свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, разом з іншим, зазначено, що позивач та господарський суд Харківської області не надали відповідачу жодних документів, зокрема копій позовної заяви та доданих до неї документів, що фактично призвело до порушень прав відповідача, зокрема права на захист, на надання обґрунтованих заперечень на позов.
Разом з тим, як вірно зазначено у листі господарського суду Харківської області №012429 від 28.05.2020р., до розглядуваної позовної заяви Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" додані докази направлення копії позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” (опис вкладення у цінний лист, накладна №6103718887505 від 27.03.2020р., фіскальний чек) на адресу: 21034, м.Вінниця, вул.Максима Шимка, 56, офіс 321, яка відповідає юридичній адресі підприємства. Згідно даних з сайту Укрпошти відправлення №6103718887505 знаходилось у точці видачі/доставки, а саме на поштовому відділенні 21034 м.Вінниця з 30.03.2020р. по 14.04.2020р. та не було вручене адресату під час доставки (інші причини). У свою чергу, обов'язок отримання поштових відправлень покладається на адресата, у розглядуваному випадку саме Товариство з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” не отримало зазначене поштове відправлення. У своєму зверненні до господарського суду Харківської області №1 від 14.05.2020р. відповідач не зазначив причин такого неотримання, при цьому Державне підприємство “Харківський завод шампанських вин” виконало свій обов'язок по направленню копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, у зв'язку з чим у суду першої інстанції були відсутні підстави для зобов'язання позивача повторно направити на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів у справі №5023/2756/11(902/303/20). При цьому відповідач не був позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи.
Посилання скаржника на те, що позивачем не надано документів, які б підтвердили реальність спірної господарської операції та факт поставки спірного товару, а також доказів відображення змін майнового стану підприємства, спростовані викладеними вище висновками Східного апеляційного господарського суду.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс” підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Елліпсіс”, м.Вінниця, на рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р.) у справі №5023/2756/11 (902/303/20) - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2020р. (повний текст складено та підписано 17.08.2020р.) у справі №5023/2756/11 (902/303/20) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.11.2020р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова
Суддя Л.Ф. Чернота